вологість:
тиск:
вітер:
Лікарка з великої літери: пам’яті Олександри Зеленської
10 вересня 2026 р. 12:46
10 вересня 2026 р. 12:46
Вчора, 9 вересня, був день пам’яті колишньої завідувачки інфекційного відділення дитячої лікарні, Заслуженого лікаря України Олександри Іванівни Зеленської .
«Вона вміла жити по честі та совісті. Вона гідно пішла, здолавши всі випробування, якими доля так щедро її нагородила. Вона залишила цей світ із вдячністю та з любов’ю до людей», – написала головний інфекціоніст області Ірина Троцька на своїй Фейсбук-сторінці.
Медик розповіла, що Олександра Iванiвна приїхала до Шостки з великого мiста, де вiд невиліковного захворювання крові втратила єдину донечку. Через багато рокiв, вже пiсля смертi чоловiка, вона вирішила перепоховати прах доньки. За допомогою адміністрації виробничого об’єднання «Свема» останки перевезли до Шостки.
Олександра Іванівна була завідувачкою інфекційного відділення Шосткинської міської дитячої лікарні.
«Дні та ночі проводила Олександра Іванівна у відділенні. На рахунку її колективу успішна боротьба з кашлюком, вірусним гепатитом, дифтерією, кишковими інфекціями, сумнозвісною епідемією дизентерії в 1996 році, коли одночасно захворіло понад тисячу жителів Шостки. Що тоді діялось у місті! Олександра Іванівна тиждень не виходила з відділення. Самовіддано, без сну, знаходила вона сили для боротьби за життя дітей. І під час епідемії не було зареєстровано жодного летального випадку», – написала Ірина Троцька.
Олександра Іванівна ніколи не «відфутболювала» пацієнтів, ніколи не залякувала і без того схвильованих батьків страшними діагнозами та прогнозами, а рекомендувала варіант можливого виходу зі складної ситуації, розписавши поетапну схему лікування.
Її дуже любили маленькі пацієнти: варто було лише звернутися до малюка, який плакав, і вже через кілька хвилин спілкування з лікаркою дитина починала сміятися.
«До травня 2005 року Олександра Іванівна продовжувала працювати. І залишалася вірною своїм принципам до останніх днів життя. Коли вже не могла ходити, давала пацієнтам поради. Друзі та співробітники оточили Олександру Іванівну увагою i турботою. З нею постійно хтось був. До останнього дня вона цікавилася новинами. Якось Олександра Іванівна сказала, що помре 9 вересня, того ж дня, що і її чоловік. 7 вересня вона продиктувала записку, яка тут із дозволу друзів цитується повністю. «Дівчатка мої, рідні. Дякую вам усім за догляд та терпіння. Я вас люблю. Вибачте мене за все. Я вдячна всьому персоналу: від прибиральниці до головного лікаря. Любіть один одного. Працюйте. Я вас усіх любила. Все. Ваша Олександра Іванівна». Через два дні, 9 вересня, серце Олександри Іванівни зупинилося. Серце, що вміло любити…», – написала Ірина Троцька.
Джерело: shostka.info
Новини рубріки
На Сумщині у ДТП загинув чоловік з електровелосипедом
10 вересня 2026 р. 12:41
У Сумах 500 учнів зможуть навчатися в новій підземній школі
10 вересня 2026 р. 12:41