«147 врятованих життів і четверо загиблих рятувальників»: у ДСНС Сумщини розповіли про 4 роки роботи під обстрілами

13 вересня 2026 р. 13:04

13 вересня 2026 р. 13:04

За чотири роки повномасштабного вторгнення рятувальники Сумщини ліквідували понад 2,5 тисячі пожеж, спричинених ударами армії РФ, і провели понад 700 аварійно-рятувальних та аварійно-відновлювальних робіт. Їм вдалося врятувати 147 жителів і гостей області, серед яких четверо дітей. Водночас за цей час загинули четверо рятувальників. Про це в інтерв’ю Суспільному розповів речник ДСНС у Сумській області Олег Стрілка.

За словами Стрілки, кількість викликів зростає щороку. «На жаль, з кожним днем ця статистика стає більшою, тому що, як нам раніше казали, вам треба перечекати одну зиму, буде легше», — зазначив він. «Ми перечекали одну зиму, другу зиму, і тепер уже чекаємо четверту зиму», — додав речник.

Олег Стрілка, речник головного управління ДСНСУ в Сумській області. 17 липня 2023 р. Фото: Суспільне Суми

За чотири роки рятувальники ліквідували понад 2,5 тисячі пожеж, спричинених ударами армії РФ, і провели понад 700 аварійно-рятувальних та аварійно-відновлювальних робіт. Із завалів і місць влучань вдалося врятувати 147 жителів і гостей Сумщини, серед них — четверо дітей.

Загиблі рятувальники

З початку повномасштабного вторгнення загинули четверо співробітників ДСНС Сумщини.

Першим, за словами Стрілки, загинув Олексій Гречаник — у перші години вторгнення він їхав до свого підрозділу, зв’язок з ним перервався, а згодом його розстріляний автомобіль і тіло знайшли на узбіччі дороги біля підрозділу.

У Білопіллі під час артилерійського удару по підрозділу загинув начальник караулу Сергій. За словами Стрілки, він особисто переконався, що весь особовий склад і цивільні перейшли в укриття, і заходив туди останнім. У тому ж укритті перебував чоловік похилого віку, який не міг самостійно пересуватися, — після удару по укриттю на нього впала плита. Лікарі довго боролися за життя рятувальника, однак він помер.

У Сумах під час виконання службових обов’язків ракетним ударом на місці загинув Сергій Дяченко.

Наприкінці серпня, також у Сумах, загинув начальник чергової зміни Олексій Столяренко. За словами Стрілки, він виїхав на місце прильоту й особисто обстежував територію на наявність осередків горіння, аби не наражати підлеглих на небезпеку. Під час обстеження на нього обвалилася бетонна конструкція. Рятувальники дістали його з-під завалів, проте в медичному закладі він помер.

Робота під постійною загрозою

До війни рятувальники чергували добу, після чого мали три доби відпочинку; зараз графік залежить від ситуації.

За словами Олега Стрілки, минулої зими, коли через відключення електроенергії була повністю знеструмлена Шостка, до роботи залучали рятувальників практично з усіх районів області та із західних регіонів України.

Виїзди ускладнює загроза повторних ударів FPV-дронами та керованими авіабомбами. Зокрема, за словами Стрілки, під час нічного прильоту КАБів біля кінотеатру «Дружба» один із підрозділів не міг вчасно дістатися місця, оскільки над дорогою, якою мала прямувати спецтехніка, кружляли FPV-дрони.

У прикордонній Краснопільській громаді рятувальники не могли доїхати навіть на побутові пожежі через обстріли техніки — за словами речника, у таких випадках операції проводили на бронеавтомобілях.

Повністю знищено чотири підрозділи ДСНС — у Хотінській, Миропільській та Зноб-Новгородській громадах, а також унаслідок ударів керованими авіабомбами по Шостці, де травм різного ступеня зазнали п’ятеро рятувальників.

Пожежа на «Епіцентрі»

Однією з найскладніших операцій Олег Стрілка назвав гасіння пожежі в торговельному центрі «Епіцентр», яка почалася після удару реактивним дроном по багатоповерхівці поблизу. Вже після повернення в підрозділ рятувальники отримали виклик про пожежу в самому торговому центрі.

«Ну, сказати, що було страшно, – то нічого не сказати», — розповів Стрілка про свій стан на місці події. За його словами, це був один із перших випадків, коли рятувальники відчули безсилля: техніка й люди були, але працювати заважали безперервні атаки дронів — після 20-го FPV-дрона він перестав їх рахувати, а один автомобіль ДСНС було знищено.

Через пошкодження централізованого водопостачання воду для гасіння качали насосною станцією з річки. Один із молодих співробітників, Артем, під час нальотів FPV-дронів переховувався в кущах — за словами Стрілки, той розповідав, що «лежав, молився, читав Отче Наш». Роботи на місці тривали до ранку.

Щодо нестачі води під час гасіння «Епіцентру» Стрілка зауважив, що відповідальність за це не на рятувальниках: тиск у гідрантах залежав від електропостачання, яке на той момент було нестабільним. Він високо оцінив роботу співробітників «Водоканалу», які усували пошкодження мереж під обстрілами без засобів захисту.

Схожа ситуація, за словами речника, виникла в липні після удару КАБами по житловому сектору у Веретинівці, де під завалами залишалися діти після того, як звідти вибралися батьки: під час розбору завалів по тій самій точці один за одним прилітали FPV-дрони, пошкодивши ще дві машини ДСНС.

Порятунок 120 пацієнтів лікарні в Краснопіллі

Одну з наймасштабніших рятувальних операцій Стрілка пригадав у зв’язку з ударом «Шахедом» по лікарні в Краснопіллі у 2025 році. У медзакладі, де перебувало 120 пацієнтів (переважно люди похилого віку, серед них — з ампутаціями), почалася пожежа. Під час гасіння сталися повторні удари по частині будівлі, де облаштували укриття.

Начальник підрозділу Олександр, за словами Стрілки, після одного з ударів власноруч поставив на місце вирвані двері й тимчасово закрив собою вхід. Коли стало зрозуміло, що укриття може не витримати, частину людей евакуювали, однак лишалися жінка похилого віку, яка не могла ходити, і чоловік з ампутованою ногою. Після нового влучання зв’язок із рятувальниками, що залишалися всередині, зникав на кілька хвилин.

Олександр та ще один рятувальник винесли обох людей через вузький пролом у завалі на собі. Укриття, зрештою, не витримало, техніку було пошкоджено, але всіх 120 людей вдалося врятувати.

Виклики по всій області

За словами Стрілки, час прибуття до війни становив до п’яти хвилин; зараз він залежить від безпекової ситуації та загрози повторних ударів. Найбільша кількість викликів за одну добу особисто в нього — 11, того дня одне за одним сталися атаки FPV-дронами, «Шахедами» та керованими авіабомбами по кількох локаціях Сум.

У середньому по області фіксується близько 30 виїздів на добу, а в дні із загрозою поширення пожеж суху рослинність — до 100 викликів. Виїзди через обстріли армії РФ становлять близько 30% від загальної кількості викликів; решта — ДТП, побутові пожежі, допомога на воді, підвезення води до медзакладів та інші функції, які додалися під час війни, зокрема евакуаційні заходи.

Олег Стрілка закликав жителів цінувати рятувальників і правильно паркувати автомобілі, аби не перекривати проїзд спецтехніці до місць влучань. «Паркуйтесь так, щоби всім було комфортно», — наголосив він.

Серед того, що надихає рятувальників продовжувати роботу, Стрілка згадав історію Кирила Ільяшенка — хлопця, який під час ракетного удару по центру Сум урятував матір із палаючого комунального транспорту та людей з осколковими пораненнями голови. За словами речника, за два місяці після короткої реабілітації Ільяшенко здобув «золоту» медаль на європейських змаганнях із пляжної боротьби.

Сумські