вологість:
тиск:
вітер:
Діти війни. Сумщина: Надія Суржикова про музику, творчість і мрію про велику сцену
15 вересня 2026 р. 10:52
15 вересня 2026 р. 10:52
Дитинство 12-річно ї Надії Суржикової проходить у рідному селі Мазівка Конотопського району. Вона навчається у шостому класі Новослобідського ліцею, відмінно вчиться, бере участь у конкурсах і шкільних заходах.
Попри воєнне сьогодення, дівчинка продовжує робити те, що любить: грати на фортепіано, співати, писати вірші, створювати щось власноруч. Їй подобається не просто дивитися на красиві речі, а самій створювати їх – щоб у кожній роботі лишалася частинка її фантазії та характеру.
Потреба творити поступово привела Надію до музики. Одного разу родині подарували фортепіано, тоді дівчинка вперше торкнулася клавіш і зрозуміла, що хоче займатися саме цим. Через музику Надія отримала можливість говорити про те, що відчуває.
Сьогодні поруч із підручниками в її рюкзаку лежать нотні зошити, а за кожним новим твором стоять десятки годин репетицій, наполегливість і постійна робота над собою. Музика стала способом знаходити спокій тоді, коли навколо його особливо бракує.
Дитинство 12-річно ї Надії Суржикової проходить у рідному селі Мазівка Конотопського району. Вона навчається у шостому класі Новослобідського ліцею, відмінно вчиться, бере участь у конкурсах і шкільних заходах.
Попри воєнне сьогодення, дівчинка продовжує робити те, що любить: грати на фортепіано, співати, писати вірші, створювати щось власноруч. Їй подобається не просто дивитися на красиві речі, а самій створювати їх – щоб у кожній роботі лишалася частинка її фантазії та характеру.
Потреба творити поступово привела Надію до музики. Одного разу родині подарували фортепіано, тоді дівчинка вперше торкнулася клавіш і зрозуміла, що хоче займатися саме цим. Через музику Надія отримала можливість говорити про те, що відчуває.
Сьогодні поруч із підручниками в її рюкзаку лежать нотні зошити, а за кожним новим твором стоять десятки годин репетицій, наполегливість і постійна робота над собою. Музика стала способом знаходити спокій тоді, коли навколо його особливо бракує.
Творчість Надії не обмежується музикою. Вона пише вірші, знаходячи сюжети для них у власних переживаннях, у думках, у тому, що помічає навколо. Іноді достатньо сильної емоції чи випадкової деталі, щоб захотілося записати кілька рядків. Саме так звичайні моменти перетворюються на вірші.
Її творчість уже не раз отримувала визнання. За плечима Надії – участь у міжнародних, всеукраїнських та регіональних конкурсах. Вона не раз здобувала призові місця, отримувала дипломи та нагороди, зокрема на конкурсах «Творчі генії сучасності», «Творці щастя», «Талановиті! Наполегливі! Успішні!», «Шлях до зірок», «Великодній вернісаж талантів», «Поклик серця» та «Українська мрія».
Попри всі досягнення, Надія не перестає мріяти і ставити нові цілі. Вона хоче потрапити на Дитяче Євробачення та представити Україну на великій сцені.
Та є ще одна мрія, яка для неї набагато важливіша за будь-який конкурс, – мир. Дівчинка, як і всі українські діти й дорослі, чекає на закінчення війни та мирне небо. Щоб у її дитячих спогадах знову панував спокій, а не тривога. Щоб вона могла без остраху милуватися природою рідного краю, займатися музикою, писати вірші – і просто залишатися дитиною.
Творчість Надії не обмежується музикою. Вона пише вірші, знаходячи сюжети для них у власних переживаннях, у думках, у тому, що помічає навколо. Іноді достатньо сильної емоції чи випадкової деталі, щоб захотілося записати кілька рядків. Саме так звичайні моменти перетворюються на вірші.
Її творчість уже не раз отримувала визнання. За плечима Надії – участь у міжнародних, всеукраїнських та регіональних конкурсах. Вона не раз здобувала призові місця, отримувала дипломи та нагороди, зокрема на конкурсах «Творчі генії сучасності», «Творці щастя», «Талановиті! Наполегливі! Успішні!», «Шлях до зірок», «Великодній вернісаж талантів», «Поклик серця» та «Українська мрія».
Попри всі досягнення, Надія не перестає мріяти і ставити нові цілі. Вона хоче потрапити на Дитяче Євробачення та представити Україну на великій сцені.
Та є ще одна мрія, яка для неї набагато важливіша за будь-який конкурс, – мир. Дівчинка, як і всі українські діти й дорослі, чекає на закінчення війни та мирне небо. Щоб у її дитячих спогадах знову панував спокій, а не тривога. Щоб вона могла без остраху милуватися природою рідного краю, займатися музикою, писати вірші – і просто залишатися дитиною.
Джерело: shostka.info
Новини рубріки
Сумські борці відзначилися на чемпіонаті України з грепплінгу
15 вересня 2026 р. 21:23
Білборди в Луцьку: пропаганда рф запустила новий фейк про "мобілізацію жінок в Україні"
15 вересня 2026 р. 20:57
Психічне здоров’я дітей та підлітків: що необхідно знати батькам?
15 вересня 2026 р. 20:57