Від піхоти до бойового медика: історія гвардійця 2 Шосткинського полку на псевдо «Пінгвін»

24 вересня 2026 р. 14:01

24 вересня 2026 р. 14:01

Гвардієць із позивним «Пінгвін» долучився до Національної гвардії України у перші тижні повномасштабного вторгнення до 16 бригади НГУ. Першим для нього став Київський напрямок, де він брав участь у боях за Ірпінь.

«На четвертий день після призову стався мій перший штурм. Я не можу сказати, що на той момент у мене була якась особлива мотивація. Але коли побачив, що російські військові робили на нашій землі та з нашими людьми, усе стало зрозуміло. Після такого жалю до них бути не може», — розповідає гвардієць.

Після повернення з Київщини «Пінгвін» продовжив службу в іншому підрозділі. Служив у складі окремої артилерійської бригади НГУ, де виконував бойові завдання на Донбасі, зокрема на Бахмутському напрямку. Згодом продовжив службу в бригаді «Рубіж», де виконував бойові завдання на Луганщині.

Саме під час служби у бригаді «Рубіж» стався один із найбільш складних епізодів його служби — неподалік Стельмахівки. Тоді група «Пінгвіна» зайняла позицію, яку перед цим залишили війська рф. Після кількох днів роботи ворожої артилерії та активізації штурмових дій підрозділу довелося залишати позицію.

«Я тоді був командиром групи — нас було четверо. Після двох днів артилерійської роботи посадку просто викосило. Нічого не залишилося. Росіяни почали активно штурмувати, і ми зрозуміли, що вчотирьох цю позицію не втримати. Прийняли рішення відходити до попередньої посадки», — згадує «Пінгвін».

Під час виходу з бліндажа російський снайпер уразив одного з бійців групи — кулеметника. Куля пройшла навиліт, пошкодивши легеню та зламавши три ребра. У військового розвинувся пневмоторакс.

«У нього були проблеми з диханням, сильний біль, з рота йшла кров’яниста піна. Я надав йому допомогу на місці, наскільки це було можливо, а потім ми відтягнули його у відносно безпечне місце. Наклав оклюзійні наліпки, але легше йому не ставало. Він уже не міг сам іти, свідомість поступово згасала», — розповідає гвардієць.

До точки евакуації залишалося близько семи кілометрів. Група опинилася під постійним вогневим впливом противника. Під час виходу українські військові потрапили також під мінометний обстріл та атаки ворожих дронів. Один із бійців отримав контузію, а сам «Пінгвін» — осколкове поранення коліна.

«Це був ранок, а до евакуації ми дісталися вже ввечері. По нас працювала артилерія, міномети, дрони. Нас переслідували. Коли нарешті передали поранених на евакуацію, медик сказав, що важкого вже, мабуть, немає сенсу рятувати. Я віддав йому і контуженого, і важкопораненого та сказав: “Вези. Треба рятувати”», — говорить боєць.

Пораненого вдалося евакуювати та врятувати. Для «Пінгвіна» цей випадок став одним із тих моментів, які сформували його ставлення до медицини на полі бою.

«Тоді я ще більше зрозумів, наскільки важливо вміти правильно надати допомогу. У таких ситуаціях у тебе немає часу думати — треба діяти й робити все можливе, щоб людина вижила», — ділиться «Пінгвін».

Після цього «Пінгвін» продовжив службу та виконував бойові завдання у складі різних підрозділів. У 2025 році приєднався до 2 Шосткинського полку, де продовжив службу в батальйоні ОВДО. За роки війни гвардієць отримав чотири поранення, тому з часом постало питання про подальший напрямок служби.

«Я зрозумів, що здоров’я вже не дозволяє постійно виконувати піхотні завдання. Але просто відійти від справи я не міг. Хотілося залишатися корисним для війська і своїх побратимів».

На початку 2026 року «Пінгвін» знову виїхав на виконання бойового розпорядження — цього разу у складі роти спеціального призначення. Завдання виконував на кордоні з рф. Наприкінці травня повернувся до роботи у своєму батальйоні.

Саме досвід, отриманий за роки служби, підштовхнув його змінити спеціалізацію. Він вирішив опанувати професію бойового медика, адже вже мав практичні навички та хотів використовувати їх під час служби.

«Я вирішив стати бойовим медиком, бо зрозумів: якщо піхота вже не мій варіант, то це не означає, що я не можу приносити користь. За цей час у мене накопичилося достатньо медичного досвіду, щоб розвиватися далі в цьому напрямку».

Навчання «Пінгвін» проходив у Норвегії, на базі НАТО. Там він завершив курс підготовки бойових медиків та отримав рекомендацію для роботи на посаді бойового медика взводу.

«Навчання було дуже круте. Інструктори — досвідчені лікарі, які мають і освіту, і практику. Матеріальна база там на дуже високому рівні. Було багато можливостей відпрацювати те, що в реальній ситуації може врятувати життя».

Тепер його завдання — застосовувати отримані знання вже під час служби у 2 Шосткинському полку.

«Для мене бойовий медик — це дуже важлива професія зараз. Я це вмію, мені це цікаво, і я хочу максимально приносити користь там, де можу», — додає «Пінгвін».

Матеріал пресслужби ВЧ 3022

Сумські