У День Захисників України у Шостці попрощалися з двома військовослужбовцями

01 жовтня 2026 р. 14:35

01 жовтня 2026 р. 14:35

Сьогодні, 1 жовтня, Шосткинщина прощалася з земляками, вірними синами України – 57-річним Сергієм Піскловим та 58-річним Анатолієм Ковтуном. Про це повідомляє міський голова Микола Нога.

Сергій Пісклов народився 2 травня 1969 року в місті Шостка. У родині він був старшим із двох дітей, мав сестру Ольгу. Закінчив загальноосвітню школу №3, після чого здобув професію електромонтера у професійно-технічному училищі №10.

Після строкової військової служби, яку проходив на Чернігівщині та в Угорщині, повернувся до мирного життя. Працював на різних підприємствах міста, був працьовитим, відповідальним, добрим і товариським чоловіком.

Найважливішим для Сергія Івановича завжди була його родина. Разом із коханою дружиною Оленою вони виховали сина Олексія та дочекалися онучки Анни (яку він обожнював).

Сергій Іванович любив прості, але справжні радощі життя — риболовлю, збирання грибів, садівництво… Любив працювати по господарству, усе робити власноруч. Він був людиною, яка вміла створювати навколо себе тепло і затишок.

Таким його пам’ятатимуть і побратими. Після повернення військовослужбовців із позицій Сергій Іванович завжди намагався їх зустріти по-доброму: готував щось смачне, гаряче, частував хлопців. Турбувався, щоб вони могли бодай ненадовго відчути домашній затишок. Для нього турбота про людей була природною — він підтримував не лише словами, а передусім своїми вчинками.

27 лютого 2022 року Сергій Іванович добровільно став на захист України. До січня 2025 року проходив службу у складі 153-ї бригади ТРО, після чого (за станом здоров’я) був переведений до військової частини А4942. Мав військове звання сержанта, виконував обов’язки оператора РЕБ.

За роки служби йому довелося виконувати бойові завдання на Лиманському, Покровському, Харківському та Бахмутському напрямках. За відданість військовому обов’язку, мужність і участь у захисті України Сергій Іванович був відзначений нагородами, серед яких медаль «Незламним Героям російсько-української війни» та інші.

Війна надовго розлучала його з родиною, але навіть далеко від дому Сергій Іванович жив мрією про мирне майбутнє. Коли він перебував на службі, дружина придбала будинок. Сергій мріяв добудувати його власними руками, облаштувати родинне гніздечко та прожити там ще багато щасливих років разом зі своєю Оленою.

На жаль, цій мрії не судилося здійснитися…

29 вересня 2026 року Сергій Іванович помер унаслідок тяжкого захворювання, яке було пов’язане зі складними умовами проходження військової служби.

У скорботі залишилися його кохана дружина Олена, син Олексій, онучка Анна, сестра Ольга, рідні, друзі, побратими та всі, хто знав і поважав Сергія Івановича.

Анатолій Ковтун народився 4 червня 1968 року у селі Глушки Білоцерківського району Київської області. Був найстаршим сином у родині, зростав разом із молодшою сестрою та братом. У 1974 році родина переїхала до села Миронівка Шосткинського району, де Анатолій закінчив школу.

З дитинства захоплювався транспортом, тому після школи здобув професію автослюсаря у професійно-технічному училищі №19 міста Шостки. Строкову військову службу проходив у військовій частині 55582 військ ППО в Азербайджані. Більшу частину свого життя працював у будівельній сфері.

У 1989 році Анатолій зустрів свою майбутню дружину Валентину. Через рік вони одружилися, створили сім’ю, а згодом у них народилася донька Юлія. У 2014 році Анатолій став дідусем двох онучок — Марії та Анастасії, яких дуже любив і якими безмежно пишався.

Він був активною, товариською та доброю людиною. Завжди залишався веселим, відкритим до людей і ніколи не відмовляв у допомозі тим, хто її потребував. Цінував чесність, довіру та відповідальність, за що його поважали рідні, друзі й усі, хто його знав. Особливе місце в його житті займала риболовля — улюблене заняття, яке дарувало спокій і радість.

У 2023 році Анатолій Миколайович був призваний на військову службу до Державної прикордонної служби України. Служив на Сумщині, у Шосткинському районі, на посаді водія. Мав військове звання сержанта та позивний «Дєд». Був учасником бойових дій.

Чоловік понад усе хотів повернутися додому, побачити, як ростуть його онучки, і жити разом із родиною під мирним небом…

28 вересня 2026 року Анатолій Миколайович Ковтун загинув…

Сумські