У Воронежі попрощалися із захисником України Володимиром Михалком

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

У Воронежі попрощалися із захисником України Володимиром Михалком

20 жовтня 2026 р. 13:41

20 жовтня 2026 р. 13:41

Шосткинська громада знову у жалобі. У селищі Вороніж провели в останню путь земляка, турботливого батька та відданого захисника України — Володимира Васильовича Михалка. Він присвятив роки сумлінній праці у місцевому лісництві, а з початком повномасштабного вторгнення став на захист рідної землі. Життя водія-електрика артилерійського підрозділу обірвалося 15 жовтня 2026 року під час виконання бойового завдання.

Шосткинська громада провела в останню путь українського військовослужбовця Володимира Васильовича Михалка . Життя захисника обірвалося 15 жовтня 2026 року під час виконання бойового завдання із захисту України від російської агресії.

Автор: З ФБ сторінки Миколи Ноги

Володимир Михалко народився 1 жовтня 1974 року в селі Заріччя Кролевецького району Сумської області . Навчався у Гречкинській та Білогривській школах , здобувши повну загальну середню освіту. У Реутинському СПТУ № 32 опанував фах водія та слюсаря з ремонту автомобілів .

Після проходження строкової військової служби Володимир Васильович присвятив багато років роботі у Воронізькому лісництві Шосткинського району, де працював вальщиком лісу, а згодом — різноробочим.

Колеги та земляки згадують його як сумлінну, працьовиту та порядну людину, яка ніколи не боялася важкої праці й завжди покладалася на власні сили.

Найважливішим у житті Володимира завжди була його сім’я. Разом із дружиною Іриною він розбудовував родинний затишок, виховував доньку Анну та дівчинку Ярославу , для якої родина стала опікунами. Володимир любив дітей, навчав їх чесності, доброти та поваги до людей, залишаючись для них надійною опорою та прикладом для наслідування. У вільний час цінував прості життєві радощі й захоплювався риболовлею.

З початком повномасштабного вторгнення Володимир Михалко став на захист України. Військову службу проходив у військовій частині А7029 на посаді водія-електрика відділення управління командира батареї взводу управління артилерійської батареї . На фронті він відповідально виконував поставлені бойові завдання, дотримувався дисципліни та залишався вірним військовій присязі.

Володимир мріяв про якнайшвидше настання миру, закінчення війни та повернення до рідної домівки — до дружини й дітей. Проте 15 жовтня 2026 року воїн віддав найдорожче — власне життя — заради майбутнього своєї держави та рідного краю.

Світла пам'ять про Володимира Васильовича Михалка житиме в серцях його рідних, побратимів, колег та всіх мешканців громади.

Вічна пам'ять і слава Герою!

У Воронежі попрощалися із захисником України Володимиром Михалком