вологість:
тиск:
вітер:
Обороняючи Україну загинув житель селища Вороніж Володимир Михалко
20 жовтня 2026 р. 14:02
20 жовтня 2026 р. 14:02
Шосткинщина втратила ще одного захисника. Сьогодні у селищі Вороніж попрощалися із 52-річним Володимиром Махалком. Чоловік став на захист України у перші дні повномастабного вторгнення росіян. Про це повідомляє міський голова Микола Нога.
Володимир Михалко народився 1 жовтня 1974 року в селі Заріччя Кролевецького району Сумської області, з дитинства був працьовитим і відповідальним. Навчався у Гречкинській школі, де здобув неповну середню освіту, а згодом продовжив навчання у Білогривській школі, яку закінчив із здобуттям повної загальної середньої освіти. Опанував професію водія автомобіля та слюсаря з ремонту автомобілів у Реутинському СПТУ № 32. Проходив строкову військову службу, а згодом присвятив багато років роботі у Воронізькому лісництві Шосткинського району, де працював вальщиком лісу. Пізніше працював різноробочим. Не боявся важкої праці, був сумлінним і відповідальним, завжди звик покладатися на власні сили.
Найважливішим у його житті була родина. Разом із дружиною Іриною він будував сімейне життя, дбав про дітей, прагнув дати їм усе необхідне. Донька Анна та дівчинка Ярослава (опікунами якої стала родина) були для нього особливою радістю та сенсом життя. Володимир любив дітей, навчав їх доброти, чесності й поваги до людей, виховував власним прикладом. Для своєї сім’ї він був люблячим чоловіком, турботливим батьком і надійною опорою.
Володимир Васильович любив риболовлю, цінував прості життєві радощі, умів знаходити задоволення у звичайних речах. Був доброю, порядною та щирою людиною, яку поважали на роботі, цінували близькі й шанували ті, хто мав нагоду знати його особисто.
З початком повномасштабної війни Володимир став на захист України та свого краю. Військову службу проходив у військовій частині А7029 на посаді водія-електрика відділення управління командира батареї взводу управління командира артилерійської батареї. Сумлінно виконував поставлені завдання, дотримувався військової дисципліни та залишався вірним військовій присязі.
Найбільше він хотів, щоб закінчилася війна, щоб над Україною запанував мир і нарешті настала можливість повернутися додому. Там на нього чекали дружина, діти, тепло рідної оселі та життя, заради якого він долав труднощі військових буднів. Він мріяв знову бути поруч зі своїми рідними, обійняти їх, бачити, як ростуть діти, радіти їхнім успіхам і просто жити…
Та війна обірвала його мрії й забрала життя, залишивши невимовний біль у серцях найдорожчих людей.
Володимир Михалко загинув 15 жовтня 2026 року під час виконання бойового завдання, захищаючи Україну від російської агресії. Він віддав найдорожче — власне життя — заради своєї держави, рідного краю та майбутнього українських дітей.
Джерело: shostka.info
Новини рубріки
Нетверезий водій ВАЗа пошкодив припаркований автомобіль та втік з місця ДТП у Сумах
20 жовтня 2026 р. 15:01