Як за 20 кілометрів від фронту виживає сумський бізнес

20 жовтня 2026 р. 16:48

20 жовтня 2026 р. 16:48

Збільшення ворожих атак на торгівельні центри, ринки та промисловість змушує одні підприємства закриватися, інші  – релокуватися, та є й ті, хто попри загрози залишається працювати у прифронтовій зоні. Як бізнес пристосовується до роботи в умовах постійних обстрілів, з якими проблемами стикається і як їх долає, обговорили керівники підприємств з представниками Сил оборони, Торгово-Промислової палати та Федерації роботодавців Сумської області на черговому засіданні Ради дій громадської організації «Захист Держави».

Торгівля в умовах війни

Загальні збитки підприємств Сумщини через ворожі атаки нараховують понад 35 мільярдів гривень, повідомив секретар Ради Дій Геннадій Дорошенко. Він розповів про діючу програму підтримку малого і середнього бізнесу в масштабах області:

– Цьогоріч прийняті рішення про виділення з обласного бюджету допомоги 49 суб’єктам малого підприємництва, що постраждали внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, на загальну суму 6,2 млн гривень. Також вирішено відшкодувати вартість енергообладнання (генераторів, сонячних панелей, інверторів, акумуляторів тощо) 23 суб’єктам підприємництва на загальну суму 3,86 млн гривень.  Ще чотири суб’єкти підприємництва отримують компенсацію витрат при внутрішній релокації на загальну суму 691,4 тис. гривень.

Однак адекватного механізму компенсації шкоди, завданої ворожими атаками, поки ані на державному, ані на місцевому рівнях немає. Про це на засіданні Ради дій говорив Володимир Фільо, перший заступник директора ТОВ «Центральний ринок м. Суми».

– Наприклад, у Сумах п ідприємство, яке постраждало, може отримати допомогу тільки на фінансування вивозу та ліквідаці ю наслідків влучання. Тобто Сумська міськрада пропонує лише прибрати сміття, яке залишилося після пошкоджен ня об’єкта, де підприємство здійснювало діяльність , – повідомив В. Фільо.

Що стосується підтримки малого бізнесу, Володимир Фільо, який є членом виконавчого комітету Сумської міськради, розповів, що зараз у Сумах діє програма підтримки стартапів підприємців-початківців:

– Начебто непогана ініціатива, але виділя ю ться лише три такі гранти — по 200 тисяч гривень . Що таке створення трьох підприємств на великий обласний центр? !

Враховуючи ситуацію, 12 із 52 постраждалих підприємств Сумщини вже релокувалися до безпечніших (умовно) регіонів України .

Ті ж, що залишаються, створюють окремі підрозділи з надання першої домедичної допомоги і проводять відповідні навчання персоналу, як от завод «Керамейя».

«Керамейя» частково релокується

Найбільший виробник клінкерної цегли в Україні – сумське ТОВ «Керамейя»  – постраждав одним із найперших в обласному центрі. У 2024 році ворог атакував завод керованою авіабомбою. Потім ще був приліт у 2025-му.  Експерти Інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса оцінили збитки від цих атак у 69,8  мільйонів гривень. На підприємстві зупинені дві з трьох технологічних ліній, через мобілізацію та виїзд працівників у інші міста є дефіцит кадрів. До того ж існують проблеми з сировиною, бо до окупації Бахмута «Керамейя» купувала сировину там, тепер же доступу до бахмутської глини немає.

– Глина, яку ми використовуємо зараз , — не найкраща сировина , – розповідає генеральний директор ТОВ «Керамейя» Іван Телющенко. – Та я к казав один мій шановний старший колега: «Немає поганої глини — є погані технологи ». Тому навіть із нашої глини можна робити якісну продукцію.

Однак і з цією сировиною у заводу є проблеми.

– Зараз я не можу завезти сировину без спеціальних домовленостей. Машини, які раніше перевозили вантажі вагою до 30 то н н, через певні рішення влади та нормативні обмеження тепер можуть перевозити лише 22 тон н и. Це схоже на ситуацію, коли купуєш легковий автомобіль, розрахований на п’ятьох пасажирів, а тобі дозволяють перевозити лише двох. При цьому виникають додаткові обмеження , пов’язані з навантаженням на дороги , які ускладнюють роботу підприємства. Я вважаю, що такі рішення потрібно переглядати, враховуючи реальні потреби виробництва й транспортні можливості , – зазначив І. Телющенко.

Попри всі негаразди й загрози  завод продовжує працювати у Сумах. Минулоріч підприємство увійшло у ТОП-5 виробників цегли країни, утримуючи лідерство по клінкеру.

– Сьогодні наше керамічне підприємство, як це не дивно, є платником податків № 1 у місті . Принаймні так кажуть податківці ,  – зазначив Телющенко. – Мене це не радує, адже я розумію, що сплачую податків у рази менше, ніж міг би за інших обставин. Це сумна картина, яка свідчить про загальний стан економіки, коли інші підприємства сплачують ще менше.

Щоб вийти з кризи, керівництво заводу домоглося пільгового кредитування під один відсоток річних. Крім того, цьогоріч підприємство придбало промисловий майданчик у Вінницькій області, куди планує перевезти одну з двох виробничих ліній, що зараз простоює.

– Це нерозумно, коли з трьох виробничих ліній працює лише одна, а дві простоюють уже чотири роки .  – пояснює Телющенко. – Ми не кажемо, що виїжджаємо із Сумщини, — ми залишаємося. Але одну лінію перевеземо в інше місце, де буде безпечніше, і продовжимо там працювати.

Кадровий голод і демографія

Окремо учасники засідання говорили про кадрову ситуацію. У прифронтових громадах уже майже немає не лише вузьких спеціалістів, а й звичайної робочої сили. Підприємства не можуть знайти електриків, слюсарів, прибиральників і вантажників. Ці професії опинилися в гострому дефіциті.

Молодь після закінчення школи у кращому випадку виїжджає на захід України. Відтік кадрів посилюється втратами серед захисників. Лише Сумська громада за час війни втратила 1132 захисників. По області повного обліку тих, хто перебуває в полоні чи вважається зниклим безвісти, немає.

Демографічна картина також критична. За даними Мін’юсту, за перше півріччя 2026 року в області померло 8782 людини, а народилося лише 1377. Смертність перевищує народжуваність у 6,4 раза. Усі ці фактори безпосередньо впливають на можливість бізнесу працювати і відновлюватися.

Шість умов збереження бізнесу

Підсумовуючи зустріч, Геннадій Дорошенко сказав: «Можна багато говорити про минуле, яке було успішним і радісним, можна будувати оптимістичні прогнози на майбутнє, але від реальності нікуди не подітися. Живемо ми тут і зараз. І тут і зараз маємо працювати!» Члени Ради дій підписали протокол засідання, в якому визначили шість головних умов збереження бізнесу Сумської області:

Сумські