Назва міста — ще не доказ довіри: як російська пропаганда маскується під місцеві новини

27 жовтня 2026 р. 16:31

27 жовтня 2026 р. 16:31

Коли людина шукає новини свого міста, вона хоче отримати конкретні відповіді: що сталося поруч, чи працює транспорт, коли відновлять електропостачання. Знайома назва населеного пункту в заголовку сайту створює відчуття близькості. Здається, тут пишуть люди, які живуть тими самими проблемами. Саме цю довіру й використовує російська пропаганда, створюючи ресурси, які видають себе за місцеві медіа.

Масштаб такого маскування підтверджений дослідженнями. У січні 2026 року Центр протидії дезінформації повідомив про мережу ZOV, яка локалізувала контент для 23 регіонів і 17 великих міст України. За даними Центру, на початок року вона охоплювала 68 сайтів, 40 Telegram-каналів і 40 сторінок у «ВКонтакте». Це зафіксовані на той момент показники, але вони дають уявлення про розгалуженість системи.

Присутність назви українського міста в адресі ресурсу не означає, що редакція працює в цьому місті або представляє його громаду. Так само фотографія знайомої вулиці не підтверджує достовірності повідомлення під нею. Географічну впізнаваність легко відтворити. Значно складніше забезпечити відповідальну журналістську роботу: перевірити свідчення, знайти документи, звернутися по коментар і виправити помилку.

Французька служба VIGINUM у дослідженні мережі Portal Kombat описала портали, які масово поширювали матеріали російських і проросійських джерел. У звіті 2024 року йшлося щонайменше про 193 сайти. Серед засобів розширення аудиторії дослідники назвали автоматизоване розповсюдження та просування в пошукових системах. Отже, знайти повідомлення через пошук — ще не означає знайти перевірене джерело.

Особливо оманливою стає кількість передруків. Читач бачить однакову новину на кількох сторінках і сприймає повторення як підтвердження. Проте за десятьма публікаціями може стояти одне неперевірене повідомлення. Коли сайти посилаються один на одного, а всі посилання зрештою ведуть до анонімного допису, незалежних доказів не додається.

Центр протидії дезінформації описував подібний ефект у дослідженні інформаційного супроводу російських псевдовиборів на окупованих територіях: мережі ресурсів створювали враження одночасного й незалежного висвітлення теми багатьма місцевими медіа, хоча фактично відтворювали спільний порядок денний.

Тому перевірку варто починати з простого запитання: хто саме повідомляє про подію? У відповідального медіа можна знайти відомості про редакцію, авторів і способи зв’язку. Наявність цих даних сама по собі не гарантує правдивості, але їхня відсутність ускладнює перевірку та встановлення відповідальності.

Наступний крок — відокремити джерело від переказу. Якщо новина посилається на рішення установи, потрібно шукати саме рішення. Якщо на заяву посадовця — повний виступ або повідомлення на офіційному майданчику. Якщо на очевидця — з’ясувати, що редакція зробила для перевірки його слів. Формулювання «місцеві повідомляють» залишає відкритими головні питання: хто ці люди, що вони бачили особисто і чи правильно передано їхні свідчення.

Не менш важливо перевіряти дату. Старе відео, опубліковане після нового обстрілу, може отримати зовсім інше значення. Реальна фотографія не обов’язково підтверджує підпис до неї. А справжній документ може бути процитований вибірково — без умов, строків або пояснень, які змінюють його зміст.

Обережності потребують і повідомлення, що одразу пропонують готовий емоційний висновок: усе приховують, місто покинули, допомоги не буде. Сильні емоції можуть бути природною реакцією на реальну подію. Однак читачеві варто зробити паузу й перевірити, які факти підтверджені, а які оцінки автор намагається подати як очевидну істину.

Водночас критика місцевої влади, повідомлення про корупцію чи незручні запитання не є доказом ворожої діяльності. Якість джерела визначається тим, як воно працює з доказами, представляє різні свідчення та реагує на встановлені помилки. Звинувачення в пропаганді також потребує обґрунтування.

Для прифронтових громад перевірка інформації має безпосереднє практичне значення. Новина про евакуацію, небезпечну ділянку дороги або припинення роботи лікарні може вплинути на рішення цілої родини. У таких питаннях повідомлення з анонімної сторінки слід звіряти з актуальними даними відповідальної установи та надійних місцевих редакцій.

Перед поширенням достатньо зупинитися на хвилину: знайти автора, перевірити дату, відкрити першоджерело й пошукати незалежне підтвердження. Якщо доказів немає, чесніше утриматися від пересилання. Назва рідного міста допомагає знайти новину. Довіру до неї мають забезпечувати факти.

Сумські