Сто дві людські долі - під щоденною опікою

01 листопада 2026 р. 08:25

01 листопада 2026 р. 08:25

На прикордонні навіть звичайна поїздка за продуктами чи ліками сьогодні пов’язана з небезпекою. Та для соціальних робітниць Ворожбянської громади це частина щоденної роботи. Попри загрозу ворожих дронів, складнощі з транспортом і постійні обстріли вони продовжують відвідувати своїх підопічних — переважно літніх людей, які вже не можуть самостійно впоратися з домашніми справами. Купують продукти, доставляють ліки, допомагають оформлювати документи, отримувати виплати та вирішувати побутові питання. А ще знаходять час просто поговорити, адже для багатьох стареньких їхній прихід — чи не єдина можливість поспілкуватися з кимось протягом дня.

Сьогодні під опікою Центру надання соціальних послуг Ворожбянської міської ради перебувають 102 жителі громади. Про те, як організована ця робота в умовах війни, з якими труднощами доводиться стикатися та що змінилося в діяльності соціальної служби, напередодні професійного свята розповів директор центру Іван Сіденко .

«Маємо 102 підопічних, і кожен потребує уваги»

— Іване Олександровичу, скільки людей сьогодні працює у вашому центрі? Як змінилася його робота за роки війни?

— Коли ми починали роботу в січні 2022 року, в колективі було 16 працівників, із них 12 соціальних робітниць. Згодом відкрили дві нові дільниці у Ворожбі. З 1 січня цього року ще одна дільниця з’явилась у Кальченках, де нині ми обслуговуємо 11 людей. Також розширили й перелік соціальних послуг, тож на сьогодні збільшився і колектив – тепер у нас 26 працівників, зокрема 14 соціальних робітниць.

Працюємо у Ворожбі, Червоному, Кальченках, Шкуратівці, Сергіївці та Череватівці. Сьогодні на обслуговуванні центру 102 людини. Бувало й 120, але через погіршення безпекової ситуації люди з громади виїжджають: за останні два роки з нашої території евакуювалося близько десяти підопічних центру.

— Хто найбільше сьогодні потребує вашої допомоги?

— Передусім це літні люди, особи з інвалідністю, ті, хто через стан здоров’я не може самостійно себе обслуговувати. Звертаються й внутрішньо переміщені особи, які оселилися в нашій громаді. Причому нашими послугами можуть скористатися не лише самотні люди. Ми допомагаємо й тим, хто має дітей чи інших родичів, але вони з певних причин не можуть забезпечити належний догляд — наприклад, живуть далеко, виїхали через війну або мають інші обставини. Тож наявність рідних не означає, що людина залишиться без нашої підтримки. Якщо вона потребує сторонньої допомоги, може звернутися до міської ради, і ми розглянемо можливість взяти її на обслуговування. Намагаємося допомогти кожному, хто цього потребує.

Фото: Центр надання соціальних послуг Ворожбянської міської ради

Найстаршій нашій підопічній у листопаді виповниться 99 років. Бабуся живе сама, і соціальна робітниця щодня її відвідує. Уявіть, наскільки важливі для неї ці візити.

— Що входить до щоденних обов’язків соціальних робітниць?

— Як і завжди: принести продукти, купити ліки, доставити гуманітарну допомогу, прибрати, допомогти по господарству. Але цим робота не обмежується. Наші соцробітниці допомагають оформлювати субсидії, грошову допомогу від держави чи благодійних фондів, оплачувати комунальні послуги.

Попри небезпеку, іноді, не рахуючись із власним часом, дівчата їдуть до своїх стареньких, бо знають, що на них чекають.

Знайти вихід там, де звичні послуги недоступні

— Після закриття відділення Укрпошти у Ворожбі виникли труднощі з отриманням пенсій та оплатою комунальних послуг. Як їх вирішуєте?

— Це справді було для жителів великою проблемою. Згодом частково проблему вдалося вирішити. Зараз пенсії містом розносить листоноша. А з платежами доводилося шукати різні варіанти. Був період, коли наші робітниці щомісяця їздили з платіжками в Буринь. Частині підопічних комунальні послуги оплачують родичі через банківські додатки, а в селах користуємося послугами пересувного відділення Укрпошти, яке приїжджає до одного зі старостатів. Пристосовуємося, бо люди не повинні залишатися сам на сам із цими проблемами.

— Чи вдається забезпечувати підопічних продуктами та ліками?

— Попри складну логістику, необхідні товари у Ворожбі є. І за це я дуже вдячний місцевим підприємцям. Магазини й базар працюють, тому наші дівчата можуть придбати все необхідне.

Допомога ветеранам і родинам захисників

— У центрі з’явилися й нові напрямки роботи. Які саме?

— У нас почали працювати два фахівці із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб. Вони допомагають учасникам бойових дій, родинам загиблих захисників, сім’ям військових, які зникли безвісти або перебувають у полоні.

Люди звертаються з різними питаннями: як оформити пільги, отримати виплати, підготувати документи. Наші фахівці роблять запити до військових частин, СБУ, інших структур, супроводжують людину до вирішення її питання.

Є й послуга інформування. Це не просто розповісти, куди звернутися. Ми пояснюємо, які документи потрібні, що можна оформити онлайн, а куди необхідно поїхати, і допомагаємо пройти весь шлях.

Цього року ми також запровадили транспортну послугу для маломобільних людей та осіб з інвалідністю. Автомобілем центру доставляємо їх до медичних закладів. Такою послугою вже скористалися 26 людей.

Та, на жаль, через постійну загрозу FPV-дронів, зараз змушені обмежувати такі поїздки. Виїжджаємо лише у крайніх випадках. Адже маємо берегти життя і підопічних, і працівників.

Центр також працює з людьми, які вчинили домашнє насильство. За рішенням суду такі особи проходять спеціальну програму, затверджену міською радою. Для цього ми взяли на роботу психологиню.

Програма триває місяць. Під час занять людина має не просто почути, що вчинила неправильно, а зрозуміти наслідки своїх дій і змінити поведінку. Ми бачимо позитивну динаміку, і дуже важливо, що люди починають визнавати свою відповідальність.

Потреби центру та підтримка працівників

— Які проблеми сьогодні найгостріші для центру?

— Передусім транспорт. Електровелосипеди, які ми отримали чотири роки тому, вже зношені. Трапляється, що ламаються просто в дорозі. А для соціальної робітниці велосипед — це можливість дістатися до підопічного. Зараз шукаю благодійні фонди, які могли б допомогти оновити хоча б частину транспорту.

Щодо фінансування, то міська рада нас повністю підтримує. Із січня 2026 року працівникам соціальної сфери громади підвищили зарплату. Це дуже важливо, особливо за нинішніх умов.

— Напередодні професійного свята що хотіли б сказати своєму колективу?

— Насамперед щиро подякувати. Усі наші дівчата відповідальні, сумлінні. Вони працюють у дуже непростих умовах, ризикуючи власною безпекою, але не залишають людей, які потребують їхньої допомоги.

Мені особливо приємно, що ми не лише зберегли колектив, а й поповнили його. Я знаю, скільки сил вони вкладають у цю роботу, і дуже ціную кожну. Вітаю всіх наших працівників із професійним святом! Бажаю здоров’я, витримки, спокійних робочих днів і, найголовніше, щоб після кожного виїзду всі благополучно поверталися додому, — говорить директор Центру.

За дев’ять із лишком місяців цього року Центр надав різні соціальні послуги 370 мешканцям громади, які перебувають у складних життєвих обставинах. За кожною з них — конкретна людська потреба: отримати ліки, дістатися лікаря, оформити допомогу чи просто мати змогу залишатися у власному домі. А за цією роботою — жінки, для яких дорога до підопічного давно перестала бути звичайним робочим маршрутом. І все ж вони щодня вирушають у дорогу. Бо там, за дверима будинку, на них чекають.

Сумські