Безпекові простори: що потрібно знати бізнесу та як подбати про захист людей

01 листопада 2026 р. 18:21

01 листопада 2026 р. 18:21

У ДСНС України сформували методичні рекомендації щодо облаштування безпечних просторів на об’єктах господарювання. Вони допоможуть визначити, чи можна використовувати наявні приміщення для захисту людей під час повітряної тривоги. Про особливості створення таких просторів, вимоги до укриттів, їхню доступність та новації законодавства розповів директор Департаменту цивільного захисту та превентивної діяльності ДСНС України Віктор Вітовецький під час брифінгу в Укрінформі, повідомляє МВС України.

Питання облаштування безпечних просторів набуло особливої актуальності після ухвалення урядових рішень, які передбачають можливість роботи підприємств під час жовтого рівня небезпеки за умови належного забезпечення захисту людей. Водночас у ДСНС наголошують, що безпечний простір не замінює повноцінного укриття, а його облаштування потребує врахування конструктивних особливостей будівлі та потенційних ризиків.

Під час брифінгу Віктор Вітовецький у першу чергу розповів про стан фонду захисних споруд цивільного захисту в Україні.

«Наразі загальна кількість таких об’єктів на підконтрольній Україні території становить близько 60,5 тисячі. Із них приблизно 20 тисяч - це сховища та протирадіаційні укриття, ще понад 40 тисяч - найпростіші укриття, облаштовані переважно у пристосованих підвальних приміщеннях», - пояснив директор Департаменту Віктор Вітовецький.

Окремо до фонду входять споруди подвійного призначення. Наприклад, паркінги, магазини в цокольних і підвальних приміщеннях, спортивні зали, які можуть використовуватися як для звичайних потреб, так і для захисту населення. Також на обліку перебуває близько 750 первинних мобільних укриттів.

«Основним документом, який регламентує розвиток фонду захисних споруд, є Стратегія розвитку фонду захисних споруд цивільного захисту. Її затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України на початку 2025 року. Це довгостроковий документ, розрахований до 2034 року, який має три етапи реалізації та визначає основні напрями й показники розвитку захисних споруд. Мета - створити можливість для укриття всього населення в об’єктах фонду захисних споруд цивільного захисту. На сьогодні цей показник становить близько 55 відсотків. Тобто трохи більше половини населення може одночасно укритися в усіх наявних об’єктах фонду», - зазначив Віктор Вітовецький.

Він також нагадав, що за утримання захисних споруд у належному стані та забезпечення доступу до них відповідають балансоутримувачі. Слід зазначити, що за неналежне утримання укриттів і незабезпечення доступу до них у передбачених законодавством випадках може наставати адміністративна відповідальність.

Які законодавчі зміни стосуються використання укриттів

Під час брифінгу директор Департаменту цивільного захисту та превентивної діяльності ДСНС України Віктор Вітовецький окремо зупинився на змінах до нормативно-правових актів, які регулюють використання захисних споруд. Зокрема, у жовтні цього року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 1288, якою внесено зміни до низки нормативних актів. Документ уточнює порядок використання укриттів у закладах освіти.

Так, захисні споруди закладів дошкільної освіти призначені виключно для захисту учасників освітнього процесу. Натомість в інших закладах освіти передбачена можливість укриття населення поза навчальним часом. Під час освітнього процесу така можливість також існує, однак керівник закладу має забезпечити належне розмежування потоків дітей та інших людей, які користуватимуться укриттям.

Ще одна зміна стосується встановлення первинних мобільних укриттів заглибленим або напівзаглибленим способом. За словами Віктора Вітовецького, це дає змогу підвищувати їхні захисні властивості без зайвих бюрократичних процедур.

«Якщо є необхідність підвищити захисні властивості первинного мобільного укриття шляхом його часткового або повного заглиблення, це тепер можна зробити у спрощений спосіб. Немає необхідності розробляти окремий проєкт. Постанова прискорює цей процес і спрощує отримання відповідних дозвільних документів. Це важливо, адже йдеться про можливість оперативно посилювати захист населення там, де є така потреба», - пояснив спікер.

Облаштування безпечного простору на підприємстві

Окрему увагу під час брифінгу приділили постанові Кабінету Міністрів України №1092, яка врегульовує питання створення безпечних просторів.

Для визначення їхньої безпечності Міністерство оборони України спільно з Генеральним штабом Збройних Сил України визначило показники максимального надлишкового тиску вибуху. На основі цих даних Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки ЗСУ розробив спеціальну методику розрахунку.

За даною методикою можна оцінити конкретну конструкцію, чи здатна вона витримати відповідне навантаження. Зокрема, передбачено переведення динамічного навантаження від вибуху у статичне, яке використовують під час розрахунків будівельних конструкцій. У ній також наведено алгоритм і приклади відповідних розрахунків.

Водночас ДСНС розробила власні методичні рекомендації щодо облаштування безпечних просторів. Вони доступні на офіційному сайті Служби в розділі нормативної бази.

«Безпечний простір - це, як правило, вже наявне приміщення всередині будівлі. Воно має бути відділене від зовнішнього простору, тобто від вулиці, декількома стінами - не менш ніж двома. Але ми розуміємо, що стіни мають різні захисні властивості й можуть витримувати різні навантаження», - розповів Віктор Вітовецький.

Він також звернув увагу на поширене запитання від представників бізнесу щодо обов’язкових технічних вимог до таких приміщень. Зокрема, чи повинні вони мати вентиляцію, санітарні вузли та інші елементи.

За словами директора Департаменту, постанова №1092 не встановлює окремого вичерпного переліку таких вимог. Основний акцент зроблено на захисних властивостях приміщення та можливості забезпечити перебування людей у ньому під час небезпеки.

Що робити підприємствам, які не мають власного укриття

Власне укриття на території підприємства - не єдиний варіант забезпечення захисту працівників та відвідувачів. Законодавство передбачає можливість використання захисних споруд, розташованих поблизу об’єкта господарювання.

Для цього визначені так звані радіуси доступності.

«Якщо йдеться про території з багатоповерховою забудовою - чотири та більше поверхів, відстань до укриття має становити до 300 метрів. Для забудови меншої поверховості цей показник становить до 500 метрів», - розтлумачив Віктор Вітовецький.

Однак просто знайти найближче укриття на відкритій мапі або в застосунку недостатньо. Необхідно враховувати його місткість і кількість людей, які вже мають там укриватися.

«Кожне укриття має визначену місткість. Вона розраховується відповідно до встановлених норм, які відрізняються залежно від виду захисної споруди та категорії людей, для яких вона призначена. Наприклад, якщо ми говоримо про традиційне укриття, де облаштовані триярусні нари, розрахунок становить 0,4 квадратного метра на одну особу. Якщо це заклад дошкільної освіти, то передбачено три квадратні метри на одну дитину.

Тому ситуація, коли суб’єкт господарювання самостійно обирає найближче укриття, не з’ясовуючи його місткість і кількість людей, які вже на нього розраховують, створює серйозні ризики. У результаті може виявитися, що людей, які планують там укритися, значно більше, ніж місць. І тоді вони просто фізично не зможуть потрапити всередину», - пояснив Віктор Вітовецький.

Щоб уникнути таких ситуацій, у ДСНС рекомендують заздалегідь узгоджувати використання укриття з його балансоутримувачем. Для цього не обов’язково укладати окремий договір за уніфікованою формою. Достатньо офіційного листування, під час якого підприємство з’ясовує вільну місткість укриття, повідомляє орієнтовну кількість своїх працівників і відвідувачів та отримує згоду на їх розміщення.

«Якщо суб’єкт господарювання звертається до балансоутримувача, з’ясовує місткість укриття, можливість розміщення своїх працівників і відвідувачів, повідомляє їхню кількість та отримує згоду, тоді можна безпечно для всіх учасників використовувати таке укриття. Балансоутримувач насамперед має забезпечити захист власних працівників і розрахункової кількості відвідувачів. Якщо після цього залишається вільна місткість, він може погодити використання частини місць іншими суб’єктами господарювання», - наголосив Віктор Вітовецький.

Хто перевірятиме безпечні простори та хто відповідає за їх облаштування

Під час спілкування з журналістами Віктор Вітовецький також пояснив, чи передбачені перевірки безпечних просторів державними органами.

За його словами, наразі не визначено органу, який здійснюватиме державний нагляд, контроль або обстеження саме таких просторів. Вони не належать до фонду захисних споруд цивільного захисту, тому ДСНС не має повноважень перевіряти їх облаштування.

Водночас відповідальність за створення безпечного простору покладається на самого суб’єкта господарювання.

«На сьогодні безпечний простір не є об’єктом фонду захисних споруд цивільного захисту. Тому ДСНС точно немає повноважень щодо перевірки таких просторів», - зауважив спікер.

У цьому контексті облаштування безпечного простору - це насамперед відповідальність суб’єкта господарювання. Віктор Вітовецький звернув увагу, що на п’ятий рік повномасштабної війни всі мають відповідальніше ставитися до тих можливостей, які зараз надає держава.

«Вимога щодо забезпечення захисту людей існує в Кодексі цивільного захисту ще з 2012 року і стосується не лише бізнесу, а й органів державної влади та місцевого самоврядування. Держава створює додаткові можливості для роботи підприємств під час жовтого рівня небезпеки. Тому суспільство має право розраховувати на відповідальність кожного суб’єкта господарювання щодо облаштування таких просторів», - зазначив Віктор Вітовецький.

Жовтий і червоний рівні небезпеки: коли можна продовжувати роботу

Окремо директор департаменту ДСНС роз’яснив різницю між жовтим і червоним рівнями небезпеки. За його словами, постанова №1092 передусім спрямована на те, щоб надати підприємствам можливість продовжувати роботу під час повітряної тривоги за жовтого рівня небезпеки, якщо вони мають належні умови для захисту людей. Водночас це не означає, що підприємства можуть ігнорувати сигнали тривоги або продовжувати роботу незалежно від характеру загрози.

«Основна мета постанови № 1092 - дозволити бізнесу працювати під час жовтого рівня небезпеки. До її ухвалення можливість роботи під час повітряної тривоги фактично не передбачалася.

Уряд диференціював ступінь загрози. Залежно від засобів повітряного нападу, які спостерігаються, визначається жовтий або червоний рівень небезпеки. За жовтого рівня є можливість продовжувати роботу за умови забезпечення захисту людей. Червоний рівень - це загроза балістичного удару та масованих обстрілів. Тут питання не стоїть: усі мають пройти в укриття», - підкреслив Віктор Вітовецький.

Він закликав громадян не нехтувати сигналами повітряної тривоги та користуватися об’єктами фонду захисних споруд цивільного захисту.

Додаткові можливості для протипожежного захисту критично важливих підприємств

Нагадаємо, 29 жовтня Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт №15102, який посилює протипожежний захист критично важливих підприємств. Про це повідомив заступник Міністра внутрішніх справ України Богдан Драп’ятий.

Документ ініціювали народні депутати та доопрацювали спільно з МВС і ДСНС України. Він передбачає можливість отримання від міжнародних партнерів пожежно-рятувальної техніки й обладнання для підприємств енергетики, нафтогазової, хімічної та металургійної промисловості, а також оборонно-промислового комплексу.

За словами Богдана Драп’ятого, підприємства зможуть отримувати таку допомогу під час воєнного стану та протягом 12 місяців після його припинення або скасування. Отриману техніку використовуватимуть для протипожежного захисту об’єктів підрозділами ДСНС.

«Ці законодавчі зміни мають особливе значення, адже створюють додаткові можливості для зміцнення протипожежного захисту відповідних об’єктів», - наголосив заступник Міністра.

Закон також визначає вимоги до цільового використання гуманітарної допомоги. Порядок її отримання та розподілу встановить Кабінет Міністрів України.

Таким чином, робота над посиленням безпеки підприємств охоплює одразу декілька напрямів: створення умов для захисту працівників і відвідувачів, розвиток фонду захисних споруд та додаткове забезпечення критично важливих об’єктів пожежно-рятувальною технікою й обладнанням.

Департамент комунікації МВС

Сумські