Саперна справа без права на помилку: історія гвардійця 2-го Шосткинського полку на псевдо Малий

03 листопада 2026 р. 14:33

03 листопада 2026 р. 14:33

Старший сержант на псевдо Малий долучився до 2-го Шосткинського полку у 2019 році, уклавши контракт на проходження військової служби. Свій військовий шлях розпочав на посаді стрільця. У 2020 році пройшов відповідну підготовку, отримав військове звання молодшого сержанта та продовжив службу на посаді контролера. Згодом командири помітили його зацікавленість інженерною справою та запропонували опанувати новий фах – саперну справу.

«Мені запропонували пройти навчання, оскільки побачили, що я цікавлюся цією справою. Я погодився, адже хотів розвиватися, здобувати нові знання та навички. Пройшов підготовку й у 2023 році став старшим сапером інженерно-саперного відділення. Це був новий етап моєї служби, який вимагав зовсім іншого рівня відповідальності», – розповідає гвардієць.

Одним із перших важливих напрямів його діяльності стало гуманітарне розмінування. У 2023 році Малий вирушив до звільненого від російських окупаційних військ Тростянця. Там сапери виконували завдання з обстеження територій та очищення їх від вибухонебезпечних предметів, щоб відновити безпечні умови для життя та пересування місцевих жителів.

У 2024 році гвардієць виконував завдання на Донецькому напрямку, зокрема в районі Серебрянського лісу. Його робота полягала не лише в розмінуванні місцевості, а й в інженерному забезпеченні підрозділів. Після повернення на Сумщину він продовжив виконувати завдання за фахом. Одним із важливих напрямів його діяльності був супровід військовослужбовців інших підрозділів: Малий здійснював попереднє обстеження маршрутів, супроводжував групи до позицій та допомагав забезпечувати їхнє безпечне повернення.

«Сапер повинен бути максимально уважним. У цій професії не можна поспішати чи нехтувати деталями. Коли ведеш хлопців на позиції, розумієш, що вони довіряють тобі свої життя. Тому потрібно бути впевненим у кожному своєму рішенні. Від твоєї роботи залежить не лише виконання завдання, а й те, чи повернуться всі назад», – говорить старший сержант.

Один із таких виходів запам’ятався йому особливо. Під час повернення з позицій група військовослужбовців потрапила на заміновану ділянку дороги. Як з’ясувалося, перед ними цим маршрутом пройшла ворожа диверсійно-розвідувальна група, яка залишила міни, що реагували на рух. Вибух пролунав безпосередньо під час пересування гвардійців.

«Ми рухалися назад тією самою дорогою, якою перед цим пройшла ворожа група. Вони залишили міни, що спрацьовували на рух. Стався вибух. Нам неймовірно пощастило – ніхто не отримав осколкових поранень, хоча контузії були. У мене, зокрема, стався розрив барабанних перетинок. Ми одразу почали швидко відходити, а потім почули постріли позаду. Зрозуміли, що це та сама ДРГ. Того дня нам вдалося відірватися від них і залишитися живими», – пригадує Малий.

Не менш напруженим був епізод під час служби в районі Серебрянського лісу. Малий разом із побратимами прибув на позиції для виконання інженерного завдання, однак саме в цей момент противник розпочав штурмові дії.

«Ми з хлопцями прийшли на позиції, щоб виконати своє завдання, але саме тоді почався штурм. У результаті атаку вдалося відбити, а декількох військовослужбовців противника було взято в полон. Після цього я також займався виведенням полонених із позицій. Такі моменти добре запам’ятовуються, адже ніколи не знаєш, як розвиватимуться події», – ділиться військовослужбовець.

За роки служби Малий неодноразово опинявся в ситуаціях, коли доводилося діяти швидко, зосереджено та з холодною головою. Проте навіть пережитий небезпечний досвід не змінив його ставлення до обраного фаху. Він продовжує виконувати свої обов’язки, розуміючи важливість роботи сапера для побратимів і всього підрозділу.

«Звичайно, інколи буває страшно. Було б неправильно говорити, що страху немає зовсім. Але я не шкодую, що обрав саме цю професію. Саперна справа дуже цікава, постійно потрібно вчитися, вдосконалюватися, здобувати новий досвід. І найголовніше – вона надзвичайно необхідна сьогодні. Розуміння того, що твоя робота допомагає зберегти чиєсь життя, мотивує рухатися далі», – зазначає старший сержант.

Прес-служба 2-го Шосткинського полку

Сумські