Фортеця Вир у цифровому форматі: як Білопілля зберігає свою історію під час війни

06 листопада 2026 р. 12:21

06 листопада 2026 р. 12:21

Поки сучасне Білопілля потерпає від російських обстрілів, місцеві педагоги працюють над незвичайним проєктом — повертають до життя сторінки минулого рідного міста за допомогою цифрових технологій. Через постійну небезпеку історико-краєзнавчий музей Центру дитячої та юнацької творчості довелося евакуювати за межі громади. Тож виникла ідея створити його цифрову версію, доступну незалежно від безпекової ситуації.

Одним із головних результатів роботи стала 3D-реконструкція давньоруської фортеці Вир XI–XIII століть. Тепер відвідувачі цифрової платформи можуть побачити, якою могла бути старовинна фортеця, ознайомитися з архівними документами, історичними картами та музейними експонатами.

Проєкт реалізувала команда Білопільського центру дитячої та юнацької творчості за грантової підтримки Українського культурного фонду.

Як виникла ідея відтворити фортецю, що існувала багато століть тому, хто допомагав реконструювати її історичний образ, із якими труднощами довелося зіткнутися під час війни та як цифрові технології змінюють підхід до вивчення краєзнавства — розповіла директор Білопільського центру дитячої та юнацької творчості Наталія Садова.

Від евакуйованого музею — до цифрової реконструкції фортеці

— Пані Наталіє, як виникла ідея відтворити старовинну фортецю Вир? Чому вирішили звернутися саме до цієї сторінки історії Білопільщини?

— Ідея народилася в нашій команді педагогів Центру дитячої та юнацької творчості. Наша громада прикордонна, зараз ми переживаємо непрості часи. Через безпекову ситуацію історико-краєзнавчий музей нашого закладу довелося евакуювати за межі громади. Тоді ми почали замислюватися, як зробити музейні матеріали доступними для людей навіть за таких обставин.

Так виникла ідея створити цифровий музей Білопільщини. А почати вирішили з найдавніших сторінок історії нашого міста — фортеці Вир. Нам хотілося, щоб люди могли не лише читати про давнє Білопілля, а й побачити, яким воно могло бути багато століть тому. Особливо це важливо для дітей і молоді, адже сучасні технології дають зовсім інші можливості для знайомства з минулим.

— Зрештою задум переріс у масштабний проєкт. Що він охоплює і завдяки чиїй підтримці вдалося його реалізувати?

— Наш проєкт називається «Крізь епохи: цифровий екскурс історією Білопілля — від укріплень Виру до міста на кордоні». Це цифрова платформа, яка об'єднує 3D-моделі історичних об'єктів, інтерактивну карту, цифровий музей, архівні документи та освітні матеріали.

Ініціатором стала команда Центру дитячої та юнацької творчості. А реалізувати задум допоміг Український культурний фонд. Ми отримали грантову підтримку в межах програми «Культурна спадщина», лоту «Диджиталізація (проєкти для прифронтових та деокупованих територій)».

Завдяки цьому змогли перейти від задуму до практичної реалізації та залучити фахівців для створення цифрової реконструкції.

«Ми прагнули максимально спиратися на історичні джерела»

— Відтворити фортецю, яка існувала багато століть тому, — завдання непросте. На яких матеріалах ґрунтувалася реконструкція?

— Ми прагнули максимально спиратися на історичні джерела та дослідження, пов'язані з минулим Білопільщини. Зокрема, використовували польові щоденники досліджень поселення черняхівської культури, які вів історик Юрій Приходько, архівні документи та інші історико-краєзнавчі матеріали. Враховували також літописні відомості про давнє місто Вир, яке згадується в історичних джерелах ще з часів Київської Русі, та результати археологічних досліджень Вирського городища. Вони допомагали зрозуміти, де розташовувалося давнє місто, яке воно мало значення та як могло бути влаштоване.

Важливими були консультації з Юрієм Зарком — краєзнавцем, істориком, головою Білопільської громади. Його знання допомогли глибше розібратися в історичному контексті та узгоджувати рішення під час створення реконструкції.

— Хто безпосередньо працював над моделлю фортеці? Чи одразу планували створювати її у цифровому форматі?

— Насправді все починалося з ідеї виготовити фізичну модель фортеці. Працівники Центру дитячої та юнацької творчості розробили та створили попередній макет. Цей досвід став основою для наступного етапу — цифрового відтворення.

Над 3D-моделлю безпосередньо працював залучений професійний виконавець, а наша команда брала участь у проєктуванні та консультуванні. Велику роботу виконав Олександр Миколайович Будьонний, методист нашого Центру. Він долучався до формування задуму, допомагав із проєктуванням, координував окремі етапи роботи та консультував виконавця. Історичний супровід забезпечував Юрій Зарко . Так спільними зусиллями вдалося втілити задум у цифровому форматі.

Не лише фортеця: що можна побачити у цифровому музеї

— На платформі представлена не тільки 3D-реконструкція фортеці Вир, а й інтерактивна карта та цифровий музей. Як усе це працює разом і що можуть побачити відвідувачі?

— Ми хотіли створити цілісний простір, у якому різні матеріали доповнюють один одного. 3D-реконструкція дає можливість побачити, як могла виглядати фортеця Вир у XI–XIII століттях. Інтерактивна історична карта допомагає краще зрозуміти розташування історичних об'єктів і просторовий контекст минулого нашої місцевості.

У цифровому музеї зібрані оцифровані архівні документи, історичні карти, рідкісні експонати та інші краєзнавчі матеріали. Тобто відвідувач може не лише роздивитися реконструкцію, а й ознайомитися з джерелами та відомостями про різні періоди розвитку Білопілля.

— Особливу увагу в проєкті приділили освітній складовій. Як плануєте використовувати платформу для навчання дітей?

— Для нас це один із пріоритетних напрямів. Цифрову платформу плануємо використовувати на уроках і під час гурткової роботи. Вона допоможе педагогам зробити навчання більш наочним і цікавим. Адже одна справа — прочитати про давню фортецю в підручнику, й зовсім інша — побачити її об'ємну реконструкцію, розглянути історичні карти, ознайомитися з документами.

Крім того, в межах проєкту ми розробили навчальну програму «Юний дослідник Білопільщини». Зараз вона вже апробовується в однойменному гуртку Центру дитячої та юнацької творчості. Також підготували п'ять освітньо-методичних кейсів, які педагоги зможуть використовувати на уроках історії, виховних годинах і в гуртковій роботі. Надалі плануємо поширити цей досвід у закладах освіти області, щоб більше дітей могли долучитися до краєзнавчих досліджень.

Робота під загрозою обстрілів

— Реалізувати такий проєкт під час війни, коли Білопілля постійно перебуває під загрозою російських атак, напевно, було непросто. Із чим довелося зіткнутися команді?

— Звичайно, працювати було складно. Наша громада прикордонна, загроза обстрілів існує постійно. Тому доводиться діяти в умовах невизначеності, враховувати безпекову ситуацію та шукати можливості для продовження роботи. Але ми розуміли, що відкладати задум на невизначений час не варто.

Евакуація музею лише посилила наше бажання створити ресурс, яким люди могли б користуватися незалежно від того, де вони зараз перебувають. Ми продовжували взаємодіяти з фахівцями, працювати над матеріалами та поступово втілювати задум. Це вимагало від усієї команди відповідальності й наполегливості. Тому для нас особливо цінно, що попри всі труднощі проєкт вдалося реалізувати.

Фото: facebook.com/Історія без міфів

Від презентації у міській раді — до використання на уроках

— 20 жовтня ви презентували проєкт у Білопільській міській раді. Хто ознайомився з результатами вашої роботи?

— На зустрічі під час представлення були присутні міський голова Юрій Зарко, депутати, науковці та представники громадськості. Ми продемонстрували можливості цифрової платформи, зокрема 3D-реконструкцію давньоруської фортеці Вир XI–XIII століть, історичні карти, архівні документи та музейні матеріали.

Окремо провели дві онлайн-зустрічі для освітян громади. Розповіли, як можна використовувати платформу в навчальному процесі та які матеріали вже підготовлені для педагогів. Нам важливо, щоб ресурс не залишався лише результатом одного проєкту, а став практичним інструментом для навчання.

— Чи плануєте представляти реконструкцію ширшій аудиторії?

— Так, звичайно. Насамперед хочемо знайомити з платформою школярів, молодь, педагогів, а також усіх, хто цікавиться історією Білопільщини. Сподіваємося, що цифровий формат дозволить охопити більше людей, зокрема тих, хто зараз не має можливості особисто відвідати музей.

«Місто — це не лише будинки та вулиці. Це його історія, люди, пам'ять і традиції»

— Пані Наталіє, що для вас особисто означає відтворення фортеці Вир саме зараз, коли сучасне Білопілля переживає такі складні часи?

— Для мене цей проєкт має особливе значення. Наше місто потерпає від російських обстрілів, і ми розуміємо, наскільки важливо зберегти не лише людей і домівки, а й те, що пов'язує нас із рідним краєм. Ми хочемо, щоб наші діти й онуки знали історію свого міста, розуміли його витоки та пам'ятали, наскільки багатим на історичні події є наш край.

Відтворення фортеці Вир — це наш внесок у збереження цієї пам'яті для майбутніх поколінь.

— Чи плануєте продовжувати проєкт? Які наступні кроки?

— На цьому ми точно не збираємося зупинятися. Хочемо розширювати цифровий музей, поповнювати його новими матеріалами та відкривати інші сторінки історії Білопільщини. Попереду ще багато цікавого, що варто дослідити й показати людям. Я вірю, що наша робота має значення. Адже місто — це не лише будинки та вулиці. Це його історія, люди, пам'ять і традиції. І навіть у такі непрості часи ми повинні берегти все те, що робить Білопілля нашим рідним містом.

Сумські