Війна і здоров’я: як стрес впливає на організм та як подбати про себе

08 листопада 2026 р. 11:20

08 листопада 2026 р. 11:20

Повномасштабна війна вже майже п’ять років випробовує українців на міцність. Повітряні тривоги, обстріли, вимушені переїзди, втрати близьких і постійне хвилювання за рідних стали частиною нашого життя. Жити в умовах безперервного стресу непросто: накопичується втома, зростає тривожність, погіршується сон, з’являється дратівливість. Та війна виснажує не лише психологічно — тривале нервове напруження позначається і на фізичному здоров’ї, іноді спричиняючи серйозні захворювання.

Як саме війна впливає на організм, хто найбільш вразливий до наслідків тривалого стресу, як підтримати своє здоров’я та які симптоми не варто ігнорувати — розповідає лікар відділу епідеміологічного нагляду (спостереження) та профілактики неінфекційних захворювань Сумського обласного центру контролю та профілактики хвороб Віктор Калантиренко.

Як війна впливає на наше здоров’я?

Неінфекційні захворювання – це хвороби, які не передаються від людини до людини. До них належать серцево-судинні захворювання, цукровий діабет, онкологічні захворювання та хронічні хвороби органів дихання.

Тривалий стрес може негативно впливати на перебіг уже наявних захворювань і підвищувати ризик виникнення проблем зі здоров’ям. Особливо це стосується людей, які мають хронічні хвороби або змушені тривалий час жити в умовах небезпеки.

Ось як це відбувається:

Серце та судини. Під час стресу організм реагує на небезпеку: частішає серцебиття, може підвищуватися артеріальний тиск. Тривале нервове напруження може ускладнювати контроль артеріального тиску та перебіг серцево-судинних захворювань.

Сон і самопочуття. Постійні переживання можуть спричиняти безсоння, головний біль, втому, зниження концентрації уваги та дратівливість.

Травна система. Стрес здатний посилювати прояви деяких захворювань органів травлення, зокрема сприяти загостренню симптомів синдрому подразненого кишківника.

Звички та спосіб життя. Через емоційне виснаження люди можуть менше рухатися, нерегулярно харчуватися, частіше вживати алкоголь або тютюнові вироби. Такі зміни негативно впливають на здоров’я та можуть підвищувати ризик розвитку хронічних захворювань.

Важливо розуміти: стрес не обов’язково призводить до хвороби, але його тривалий вплив може погіршувати стан здоров’я. Саме тому в умовах війни особливо важливо приділяти увагу як фізичному, так і психічному благополуччю.

Хто потребує особливої уваги?

Психологічні наслідки війни особливо гостро можуть відчувати жителі прифронтових територій, внутрішньо переміщені особи, люди старшого віку, військовослужбовці, медичні працівники та працівники критичної інфраструктури.

Водночас кожна людина переживає стрес по-своєму. Не варто ігнорувати власне виснаження або порівнювати свої переживання з досвідом інших.

Як підтримати своє здоров’я під час війни?

Навіть у складних обставинах є прості кроки, які допомагають підтримувати фізичне та психологічне здоров’я.

За можливості більше рухайтеся. Прогулянка, легка зарядка або нескладні домашні вправи допомагають зменшити напруження та підтримувати роботу серця і судин. Обирайте безпечний час і місце для фізичної активності.

Намагайтеся включати до щоденного раціону овочі, фрукти, ягоди, цільнозернові продукти, бобові, рибу та інші джерела білка.

Орієнтуйтеся на принцип «Тарілки здорового харчування»:

• половину тарілки мають становити овочі та фрукти;
• чверть – цільнозернові продукти;
• ще чверть – продукти, багаті на білок, наприклад риба, птиця, яйця або бобові.

Намагайтеся лягати спати та прокидатися приблизно в один і той самий час. Дорослим зазвичай рекомендують спати 7–9 годин на добу. Якщо через тривоги або інші обставини повноцінний сон неможливий, намагайтеся відпочивати за першої безпечної нагоди.

Стежити за новинами важливо, але постійне переглядання тривожних повідомлень може посилювати напруження. Виділіть певний час для ознайомлення з інформацією та користуйтеся надійними джерелами.

Розмова з людиною, якій ви довіряєте, може допомогти впоратися з переживаннями. Не соромтеся говорити про свої почуття та звертатися по підтримку.

Не використовуйте алкоголь або тютюнові вироби як спосіб подолання стресу. Вони не усувають його причин і можуть негативно впливати на здоров’я.

Регулярно вимірюйте артеріальний тиск, а рівень глюкози та холестерину перевіряйте відповідно до рекомендацій лікаря. Не відкладайте профілактичні огляди та дізнавайтеся у сімейного лікаря про доступні програми скринінгу, зокрема для людей віком від 40 років.

Якщо ви маєте гіпертонічну хворобу, цукровий діабет або інші хронічні захворювання, продовжуйте приймати призначені лікарем препарати. Не змінюйте дозування та не припиняйте лікування самостійно.

Коли варто звернутися за допомогою?

Якщо тривога, пригнічений настрій, порушення сну або відчуття виснаження тривають, заважають повсякденному життю чи посилюються, зверніться до сімейного лікаря або фахівця з психічного здоров’я. Не потрібно чекати, поки стан стане нестерпним.

Якщо виникли біль у грудях, раптова задишка, порушення мовлення, раптова слабкість або оніміння кінцівок, необхідно негайно викликати екстрену медичну допомогу за номером 103 або 112.

Пам’ятайте: піклуватися про себе – не розкіш, а необхідність. Навіть невеликі щоденні кроки, своєчасне звернення до лікаря та підтримка близьких допомагають зберігати здоров’я і краще долати труднощі воєнного часу.

Бережіть себе та своїх близьких!

Сумські