Виробництво французьких ракет в Україні: що може затримати реалізацію домовленостей

09 листопада 2026 р. 11:23

09 листопада 2026 р. 11:23

Отримання французьких ліцензій створює для України передумови для освоєння нових видів озброєння, однак не гарантує швидкого запуску заводів. Володимир Зеленський заявив про передачу всіх обіцяних дозволів після зустрічі з президентом Франції Емманюелем Макроном у Брюсселі 15 жовтня. Наступним етапом має стати практична реалізація домовленостей і визначення того, які виробничі процеси Україна зможе виконувати самостійно.

Ідеться про кілька систем, які мають важливе значення для оборони країни: ракети Aster 30 для протиповітряної оборони, крилаті ракети SCALP-EG та керовані авіаційні боєприпаси AASM Hammer. Проте умови їхнього виробництва, рівень локалізації та строки запуску залежатимуть від технологічних можливостей і постачання комплектуючих.

Ліцензія — лише початок виробничого процесу

Право виробляти іноземне озброєння не означає повної технологічної незалежності. Навіть після отримання відповідних дозволів потрібно визначити перелік доступних технологій, підготувати обладнання, організувати роботу підприємств і налагодити постачання компонентів.

Військовий оглядач порталу «Мілітарний» Вадим Кушніков звертає увагу на те, що подробиці майбутньої виробничої моделі поки не оприлюднені. За його оцінкою, частину складових можна буде виготовляти в Україні, але деякі компоненти залишатимуться залежними від іноземних постачальників.

Це особливо актуально для сучасних ракетних систем. Їхнє виробництво охоплює багато технологічних процесів, які розподілені між спеціалізованими підприємствами. Відсутність одного критично важливого елемента може вплинути на можливість завершити виготовлення всього виробу.

Скільки часу потрібно для освоєння технологій

Досвід міжнародної оборонної промисловості демонструє, що створення ліцензійного виробництва потребує тривалої підготовки. Як приклад Кушніков наводить Японію та Німеччину, які працюють над виробництвом ракет для американських комплексів Patriot.

Японія отримала ліцензію на випуск ракет сімейства PAC-3 CRI. За словами експерта, між отриманням дозволу та появою першої серійної ракети минуло три роки. Німеччина отримала ліцензію на виробництво PAC-2 GEM-T у 2024 році, але початок випуску першого виробу перенесли з кінця 2026-го на початок 2027 року.

Причина полягає у складності організації виробничого циклу. За оцінкою оглядача, до виготовлення однієї ракети-перехоплювача можуть залучатися близько двадцяти підприємств. Кожне спеціалізується на окремих деталях або вузлах, тому для випуску готового виробу потрібно синхронізувати роботу всієї мережі.

Для України це означає, що швидкість запуску виробництва залежатиме від кількох чинників одночасно: підготовки власних потужностей, доступу до технологій і готовності іноземних партнерів постачати необхідні комплектуючі.

Aster 30 і SCALP-EG: складна міжнародна кооперація

Ракети Aster 30 є частиною системи протиповітряної оборони SAMP/T, яку створювали за участю французьких та італійських підприємств у межах консорціуму Eurosam. Тому перспективи локалізації виробництва залежатимуть від того, як розподілять завдання між українськими та європейськими виробниками.

SCALP-EG також належить до високотехнологічного озброєння. Ці авіаційні крилаті ракети призначені для ураження важливих стаціонарних цілей, зокрема захищених об’єктів інфраструктури. Для організації їхнього виробництва знадобляться технологічна підготовка та налагоджені канали постачання компонентів.

Поки деталі угод не розкриті, робити точні прогнози щодо строків виробництва цих ракет передчасно. Водночас розвиток оборонної співпраці з європейськими країнами залишається одним із напрямів, за якими стежать українські медіа. Поточні військові новини україни охоплюють, зокрема, питання озброєння, оборонних можливостей і міжнародної підтримки.

Чому Hammer може стати одним із перших напрямів локалізації

Комплекти AASM Hammer, які виробляє французька компанія Safran, мають модульну конструкцію. Вони оснащують авіабомби системами наведення та додатковими елементами, що збільшують дальність застосування.

На думку Кушнікова, організувати локалізацію цього озброєння може бути простіше, ніж виробництво складних ракет. Серед переваг він називає меншу кількість різних компонентів і потенційну можливість налагодити постачання модулів планування та наведення.

Однак це не означає, що готове виробництво можна запустити відразу після оформлення документів. Експерт оцінює появу перших практичних кроків у цьому напрямі як перспективу щонайменше пів року. Початок локалізації та вихід на серійні обсяги — різні етапи, кожен із яких потребує окремої підготовки.

Чи зможе Україна відмовитися від імпортних компонентів

Повна незалежність від іноземних постачальників не є гарантованим результатом ліцензійної співпраці. Навіть якщо частину виробничих операцій виконуватимуть українські підприємства, окремі деталі можуть залишатися доступними лише через закордонні канали постачання.

Тому основним критерієм успішності домовленостей буде не сам факт отримання ліцензій, а реальний обсяг локалізованого виробництва. Чим більше компонентів і технологічних процесів вдасться освоїти всередині країни, тим ширшими будуть можливості української промисловості.

Наразі перспективи співпраці залежать від практичних рішень щодо обладнання, персоналу, виробничої кооперації та логістики. Саме їхня реалізація покаже, наскільки швидко Україна зможе розгорнути виробництво французького озброєння та яку частину потреб Сил оборони зможе забезпечувати власними силами.

Реклама

Сумські