Кирилівська церква зберігає майже 900 років історії: українцям відкрили три давні легенди

11 листопада 2026 р. 12:33

11 листопада 2026 р. 12:33

Кирилівська церква у Києві, збудована ще у XII столітті , стала головною героїнею нового культурного спецпроєкту , присвяченого загадковим легендам одного з найдавніших храмів України. Видання «Комерсант Український» представило інтерактивну книгу «Київ. Після темряви. Легенди Кирилівської церкви» , у якій ожили історії про страшного Змія , милосердного ченця та золоту карету гетьмана Мазепи , повідомляє Дніпро Регіон .

Мультимедійний проєкт об’єднав художні притчі , авторські ілюстрації , історичні матеріали та фотографії стародавніх фресок . Його головна ідея — показати, як культурна спадщина минулих століть допомагає сучасним українцям осмислювати віру , людяність і відповідальність одне за одного.

Для мешканців Дніпра та області , які живуть в умовах російських атак , ці історії нагадують про цінності , що допомагають вистояти навіть у найважчі часи: мужність , підтримку ближніх та збереження власної історичної пам’яті .

Кирилівська церква: унікальна спадщина Київської Русі

Історія Кирилівської церкви бере початок у XII столітті. Вона належить до найдавніших храмів України , що збереглися від княжих часів.

Протягом сотень років святиня була свідком історичних змі н, воє н та суспільних потрясінь . Однак найцінніше їй вдалося зберегти — давні настінні розписи .

У храмі вціліло близько 800 квадратних метрів фресок XII століття. Його архітектура поєднує традиції Київської Русі та українське бароко .

Із 1929 року церква має музейний статус . Сьогодні вона входить до Національного заповідника «Софія Київська » та залишається важливою частиною української історичної спадщини .

Водночас Кирилівська церква зберігає не лише матеріальні пам’ятки минулого. З нею пов’язані легенди , які передають уявлення людей про віру , добро , мужність і справедливість .

Три легенди Кирилівської церкви

Нова інтерактивна книга містить три авторські казки-притчі , натхненні стародавніми переказами.

За сюжетом першої історії , під Смородинською горою оселився Змій , який сіяв страх і ворожнечу серед людей. Йому протистоїть коваль Кирило , а перемогти чудовисько допомагає згуртованість містян.

Друга притча розповідає про ченця Пахомія , який посеред снігової бурі вирушає допомогти хворій дитині. Ця історія присвячена милосердю та готовності діяти заради інших .

У третій оповіді молодий Остап шукає золоту карету Мазепи , нібито заховану поблизу церкви. Однак його справжнім відкриттям стає усвідомлення цінності родини , праці та щедрості .

Автори підкреслюють, що ці сюжети є художнім переосмисленням легенд, а не підтвердженим описом історичних подій.

Настоятель Богдан Гулямов: війна змушує по-новому оцінювати людське життя

До реалізації культурного проєкту долучився настоятель Кирилівської церкви отець Богдан Гулямов .

Він переконаний, що повернення до духовної спадщини допомагає українцям зберігати історичну пам’ять та знаходити внутрішню опору у складні часи.

«Майже дев’ять століть Кирилівська церква є місцем молитви . Тут покоління киян дякували Богові , просили сили й розради , довіряли Йому свої тривоги та надії . Сьогодні, коли Україна переживає тяжкі випробування війною , ми з особливою глибиною усвідомлюємо цінність кожного людського життя і нашу потребу одне в одному», — зазначає священник.

За словами настоятеля, особливо важливо, щоб віра не обмежувалася словами, а проявлялася у ставленні до людей та готовності допомогти тим, хто цього потребує.

«У молитві та турботі про ближніх ми знаходимо сили вистояти, зберегти віру й не дозволити болю зробити наші серця байдужими», — наголошує Богдан Гулямов .

«Київ. Після темряви»: культурна спадщина у сучасному форматі

В інтерактивному спецпроєкті «Комерсанта Українського» читачі можуть не лише ознайомитися з легендами, а й переглянути авторські ілюстрації , фотографії стародавніх фресок та історичні матеріали .

Головна редакторка видання Оксана Щербак пояснює, що команда прагнула поєднати історичну пам’ять із темами, актуальними для сучасного суспільства .

«Ми хотіли показати, що давні легенди — це не лише частина минулого, а й історії, які допомагають сучасним українцям осмислювати віру , людяність і взаємну підтримку . Особливо важливо зберігати та відкривати нашу культурну спадщину сьогодні, під час війни», — зазначила Оксана Щербак .

Завдяки інтерактивному формату стародавні історії стають доступними читачам з усієї України, незалежно від місця проживання.

Проєкт показує, що збереження культурної спадщини залишається важливим завданням навіть під час війни, коли українці захищають не лише свої міста, а й власну історичну пам’ять .

Реклама

Сумські