Смаколик з виноградної лози

11 листопада 2026 р. 15:38

11 листопада 2026 р. 15:38

У селі Нижня Сироватка поблизу Сум батько та син Анатолій і Артем Яценки успішно освоюють одну з важливих крафтових ніш – виготовлення вина та напоїв за ексклюзивними власними рецептами.

Якби в 2010 році випускнику Сумського державного університету Артему Яценку сказали, що його майбутня трудова діяльність буде пов’язана з …ресторанним бізнесом і виготовленням виноградного вина, навряд чи повірив би. Адже на той час юнак успішно здобув вищу освіту за спеціальністю «енергетичний менеджмент», що доволі віддалено перегукується з тією трудовою діяльністю, якою Артем займається впродовж останніх півтора десятиріччя. І міг би реалізувати себе саме в енергетичному менеджменті.

Але сталося так, як сталося: сьогодні Артем Яценко успішно поєднує роботу в ресторанній сфері міста Львів, будучи співвласником кількох таких закладів і кав’ярень, а водночас разом із батьком Анатолієм Миколайовичем у рідному селі Нижня Сироватка, що поблизу Сум, виготовляють ексклюзивні вина із винограду. І настільки смачні, духмяні й неповторні, що ті, хто вперше їх дегустують, вагаються з їхнім походженням: Франція? Грузія? Іспанія? Італія?

Анатолій Яценко під час виготовлення вина Фото: з архіву родини

Але жодна з відповідей далека від правильної, бо й справді: чи реально виготовляти такі смаколики у північно-східній частині України, де клімат доволі суворий, а виноград, як відомо, культура теплолюбива і традиційно асоціюється із південними краями-широтами?

Як говорить Артем, для того й правило, щоб робити з них винятки. І коли ще в 2013-2014 роках вони заклали перші насадження столових сортів, не думали, що це стане справою всього життя. На той час Яценко-старший працював на сумському заводі «Центроліт» зварником, щодня долаючи на мопеді до 30-35 кілометрів туди й назад. А ввечері, хоч і стомлений, брався за догляд. Оскільки і його тато свого часу захоплювався цією культурою, то певні знання і навички мав. Однак ретельно студіював інтернет, читав спеціалізовані газети і журнали, цікавився, як доглядають сонячну культуру знайомі, сусіди, колеги по роботі.

Виноград Яценків Фото: з архіву родини

А відправною точкою стала дегустація домашнього вина, яким якось пригостив Анатолія Миколайовича його колега. Подумалося: а чому б самому не взятися за виготовлення такої смакоти? Адже помірне і розумне її вживання приносить неабияку користь, до того ж втамовує спрагу у спеку, а взимку зігріває.

Палку підтримку отримав в особі сина Артема, який також залюбки поринув у виноградну стихію. Окрім того, що юнак мав пряму причетність до ресторанного бізнесу, де без винної складової не обійтися, вирішив самотужки освоювати новий для себе фах. При цьому навіть пройшов спеціальні курси сомельє і певний час працював в Об’єднаних Арабських Еміратах, де шліфував практичні навички – сьогодні вони в особливій нагоді.

За півтора десятиріччя Яценки досягли неабияких практичних результатів як підприємці – їхня продукція користується особливим попитом як у ресторанах Львова, так і крафтових магазинах: покупці швидко оцінили неповторний смак, духмяні аромати, екологічну чистоту напоїв, виготовлених із різних сортів домашнього винограду.

Винороби Яценки зі своєю продукцією Фото: з архіву родини

Станом на сьогодні винороби вирощують до десятка його сортів: «Йоханітер», «Лівадійський чорний», «Маркет», «Квітковий», «Левокумський», «Вікторія», «Аркадія», «Цитронний магарача» та інші, окремі, як «Шардоне» та «Піно Нуар», закуповують на Одещині. Адже обсяги виробництва доволі чималі – до 3500-3600 пляшок на рік, що вимагає відповідної кількості винограду.

Про кожен із них і батько, і син можуть розповідати настільки захопливо і з такими цікавими подробицями, що заслухаєшся. Та як інакше, якщо всі вони різні і за смаковими якостями, і насиченістю соком, і за строками дозрівання – все це потрібно максимально враховувати в повсякденній роботі.

Окрема сторінка – безпосереднє виготовлення напоїв, на що потрібні різні відтинки часу: від місяця-двох до пів року і довше. До того ж, рецепти власні, ексклюзивні, що додає цінності виготовленим напоям.

Одна справа – вирощування винограду, який зараз займає пів гектара (довелося «потіснитися» картоплі, яка домінувала раніше), у найближчих планах розширити ділянку ще на гектар, аби нарощувати обсяги винного виробництва.

Паралельно створили матеріальну базу, яка відповідає вимогам виноробства компактного сімейного виробництва. Придбали діжку, до речі, українського виробника, резервуари з нержавіючої сталі, фляги, різні скляні місткості, переобладнали сарай для зберігання вина тощо. І узаконили власну марку, в основі якої прізвище господарів – Enko Winery.

Під час виготовлення напоїв переважає ручна праця, включно зі збиранням і відбором ягід, інколи використовують дикі дріжджі, стежать за мінімальним використанням сульфітів, уникають пестицидів.

Під час виготовлення рожевого вина ретельно контролюють такі процеси як ферментація, витримка на осаді з дріжджів, відбір певної частини соку з червоної мезги, аби напій мав якомога вищу концентрацію. Втім, низка вимог і під час виготовлення білого напою: завдяки цьому вдається запобігати окисленню, помутнінню, небажаного осаду.

Скляну тару закуповують безпосередньо у її виробників, замовляють яскраві етикетки, що запам’ятовуються завдяки оригінальним малюнкам-символам. Це насамперед кролик, котик, козуля, лисичка, завдяки чому вина мають відповідні назви – «Білий кролик», «Рудий лис», «Бусічка», «Нічниця», «Крук» та інші – усього до десятка. Кожне вирізняється власним смаком, купажуванням, технологіями витримки, тими чи іншими нотками аромату – абрикосів, персика, стиглої груші, дюшесу, дині, суниці, полуниці і навіть прованських трав. У цьому ж асортиментному ряду ігриста «Шипучка».

Різновиди вина марки Enko Winery Фото: з архіву родини

Цікаво, що на етикетках також присутній їжачок, що символізує наполегливість, неквапливість, уміння досягати задуманого. На це надихнули справжні їжаки, що живуть на дворищі: спочатку був один колючий представник, а з часом їх побільшало. Тваринок годують насамперед молоком, яким із ними ділиться кіт Бусічка.

Продукція марки Enko Winery бере активну участь у різноманітних конкурсах, оглядах, де традиційно здобуває золоті та срібні медалі, а головне – високу оцінку споживачів. Так, одне з вин отримало високі 93 бали на конкурсі Wine & Spirits Ukraine. Тоді дегустація проходила наосліп і напою присудили перемогу й золоту медаль.

Вино марки Enko Winery Фото: з архіву родини

Залишається додати, що господарство Яценків чи не єдине в Сумській області має офіційний дозвільний сертифікат на виготовлення саме вина, відповідно зареєстроване, тобто, сплачує податки, відрахування до Пенсійного фонду тощо. Як говорить Анатолій Миколайович, йому на пенсії не те, що немає часу на нудьгування, він ледь встигає дати лад всьому господарству.

До речі, батько і син чітко поділили обов’язки по догляду, виготовленню винної продукції, її реалізації і популяризації. Як мовиться, правила неписані, але їх неодмінно дотримуються.

Як і в будь-якому виробництві – неминучі проблеми. Хоча, за словами Яценків, їх не так і багато, за винятком складної воєнної обстановки. Село розташоване неподалік обласного центру, яке постійно перебуває під обстрілами російських військових: шахеди, КАБи, міни стали звичними для населеного пункту.

А почалося все ще в лютому 2022 року, коли рашисти рвалися до Києва і їхній шлях пролягав саме через Нижню Сироватку і її центральну вулицю, де розташована садиба Яценків. Пригадують, як зав’язався важкий бій з окупантами і години півтори Анатолій Миколайович із дружиною переховувалися в підвалі. А коли вийшли, побачили пошкоджений будинок, господарські будівлі і навіть окремі ділянки винограду. І якщо будівлі вдалося більшменш полагодити, то окремі виноградні місцини і досі не «відійшли» від вибухів і обстрілів – або тут майже нічого не родить, або ж сяк-так.

Виноградник Яценків після російських атак Фото: з архіву родини

Але Яценки рук не опускають. Кажуть, що все відбудують, аби лишень закінчилася війна. До того ж, мають низку конкретних задумів та планів як із нарощування виробництва, так і розширення асортименту. Іншими словами, у полку крафтовиків Сумщини надійний і перспективний виробник, зорієнтований на утвердження власноруч виготовлених ексклюзивних напоїв на продовольчому ринку рідної України.

Сумські