«Сержант насамперед відповідає за своїх людей»: бойовий досвід сержанта роти спеціального призначення Шосткинського полку на псевдо «Кредо»

18 листопада 2026 р. 10:33

18 листопада 2026 р. 10:33


Сержант — це людина, яка є сполучною ланкою між офіцером та особовим складом, організовує роботу підрозділу, підтримує побратимів і бере на себе відповідальність за людей. Особливо тоді, коли рішення потрібно ухвалювати швидко, а від них залежать людські життя. Про це розповідають на сторінці Військової частини 3022 Національної гвардії України.

Саме так розуміє свою роль сержант роти спеціального призначення 2 Шосткинського полку на псевдо «Кредо». До військової служби у полку він долучився у 2007 році. За роки служби здобув чималий досвід, зокрема під час виконання бойових завдань на Донецькому напрямку.

«Сержант — це насамперед керівник. Офіцер ставить завдання, пояснює його, визначає основні орієнтири, а далі починається робота сержанта. Він організовує виконання наказу, пояснює поставлене завдання та безпосередньо керує особовим складом. Але керувати людьми — це не лише роздавати команди. Потрібно знати кожного, розуміти його психологічний стан. У бойових умовах людина може розгубитися, впасти у ступор. І тоді важливо вчасно відреагувати: десь бути вимогливим, а десь підтримати, пожартувати, допомогти опанувати себе», — ділиться гвардієць.

Він пригадує, що намагався підтримувати хлопців навіть у найнапруженіші моменти. Коли група потрапляла в незнайому обстановку, знаходив спосіб зняти напругу навіть звичайними жартами.

«Я навіть анекдоти розповідав. Пам’ятаю, заходили на позицію, потрібно було певний час перечекати. Кажу хлопцям: “Усе нормально, усе добре. Головне — слухайте другого Бога”. Так я називав операторів мавіка, які нас супроводжували. І, звичайно, слухайте командира групи. Людина повинна відчувати, що вона не сама. Особливо коли це її перший бойовий досвід. У такі моменти підтримка командира дуже важлива» — розповідає боєць.

«Сержант насамперед відповідає за своїх людей»: бойовий досвід сержанта роти спеціального призначення Шосткинського полку на псевдо «Кредо»

Для «Кредо» довіра між військовослужбовцями ніколи не була просто красивими словами. Він знає, наскільки важливо мати поруч людей, на яких можна покластися.

«У мене була основна група, з якою я був упевнений, що мене не залишать без підтримки. Ми знали одне одного, розуміли, чого очікувати від кожного. І це дуже важливо. У підрозділі має бути взаєморозуміння, бо від злагодженості залежить дуже багато», — говорить «Кредо».

Одним із найважчих спогадів із Донецького напрямку для нього стала ситуація, коли під час бойового завдання довелося ухвалювати рішення про вихід особового складу з небезпечного місця. Обставини ускладнювалися постійними обстрілами, руйнуваннями та пораненнями побратимів.

Тоді він зрозумів: відповідальність командира полягає не в тому, щоб за будь-яку ціну залишатися на місці, а в тому, щоб зберегти життя людей.

«Ми опинилися в дуже складній ситуації. Було багато обстрілів, будівлю руйнувало, один із хлопців отримав поранення. Потім ворог почав використовувати газ. Стало зрозуміло, що залишатися там надалі небезпечно. Я ухвалив рішення відходити. Ми вийшли. Було дуже важко, усі добряче надихалися тим газом. Але, слава Богу, залишилися живими», — розповідає сержант.

Ще один епізод, який особливо закарбувався в його пам’яті, пов’язаний із порятунком пораненого бійця. Під час обстрілу частина будівлі обвалилася, під уламками опинилися військовослужбовці суміжного підрозділу. Двоє загинули, ще один потребував допомоги.

«Сержант насамперед відповідає за своїх людей»: бойовий досвід сержанта роти спеціального призначення Шосткинського полку на псевдо «Кредо»

«Коли потрібно було йти за пораненими, я намагався не посилати замість себе інших. Сам ішов першим. Для мене було важливо бути поруч із хлопцями, а не просто віддати команду. Ми розуміли, що ситуація складна, але людину потрібно було витягнути. Коли працюєш із пораненим, кожна хвилина важлива. Потрібно швидко зорієнтуватися, допомогти, підготувати його до евакуації», — говорить «Кредо».

Тоді військовослужбовці діяли спільно, допомагаючи звільнити пораненого бійця від спорядження та винести його з небезпечного місця. Згодом з’ясувалося, що чоловік отримав серйозний струс мозку через уламки, які його привалили.

«Ми були вчотирьох, змінювали одне одного, щоб винести хлопця. Найголовніше було не залишити його там. У такі моменти особливо розумієш, що таке побратимство», — ділиться гвардієць.

За роки служби він переконався: сержантський корпус — одна з основ військового колективу. Сержант має бути не лише досвідченим військовим, а й людиною, якій довіряють. Його авторитет формується щоденною роботою, справедливістю та особистим прикладом.

«Сержант повинен бути вимогливим, але справедливим. Не можна вимагати від людей того, чого сам не робиш. Потрібно мати досвід, авторитет і найголовніше — довіру особового складу. Ти переживаєш за своїх людей більше, ніж за себе. Тому що сержант насамперед думає не лише про виконання завдання, а й про тих, хто поруч із ним», — підсумовує «Кредо».

До Дня сержанта ця історія нагадує: справжній сержантський авторитет не визначається лише званням чи посадою. Він здобувається досвідом, відповідальністю, рішучістю та готовністю у найважчий момент бути поруч зі своїми людьми.

«Сержант насамперед відповідає за своїх людей»: бойовий досвід сержанта роти спеціального призначення Шосткинського полку на псевдо «Кредо»

Джерело: shostka.info

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua