Їх більше уже не обійняти, вони повернулись “на щиті”: Тернопільщина прощається з вірними синами України

05 лютого 2025 р. 08:36

05 лютого 2025 р. 08:36

«…І знову чорну звістку

Війна жорстока принесла в село…»

29 січня жителі Лановецької громади провели останньою життєвою дорогою до місця вічного спочинку військовослужбовця, старшого стрільця-оператора, мешканця села Вербовець Василя Івановича ГЕРАСИМЮКА (7. 06. 1979 р. н.), який загинув 16 січня під час виконання бойового завдання у Запорізькій області.

Поховали Захисника у рідному селі.

Скільки про Них, наших Захисників написано віршів і не злічити… Про світлої пам’яті Василя написала його вчителька Любов Босак…

І знову сум… І знову чорну звістку

Війна жорстока принесла в село:

Загинув син, і чоловік, і батько.

Скільки Героїв в битвах полягло.

Васильку, Васю… Веселий, щирий, добрий.

Любив життя. І жити так хотів.

Ростити сина, дбати про родину.

Тому і край свій рідний боронив…

Щирі співчуваємо рідним і близьким воїна…

Вічна шана і пам’ять Герою!..

Скорбота і сльози огорнули усію громаду…

29 січня жителі Заліщицької громади віддали останню шану військовослужбовцю 60-ї бригади, 98-го батальйону ОМБ, уродженцю с. Дзвиняч Ярославу Романовичу ВІЗНЮКУ (2. 10. 1972 р. н.), який загинув 15 січня під час виконання бойового завдання поблизу с. Ямполівка Краматорського району Донецької області.

У перші дні після 15 січня світлої пам’яті Ярослава вважли безвісти зниклим, але дива, на жаль, не сталося.

Поховали мужнього воїна у родинному селі.

Щиро співчуваємо дочці Анастасії родині та близьким Захисника…

Вічна пам’ять та слава Герою!..

Поховали у Рівному

29 січня Рівнеська і Кременецька громади відділи останню шану військовослужбовцю, штаб-сержанту, уродженцю села Старий Олексинець Кременецького району Віталію РАМСЬКОМУ (15. 07. 1973 р. н.), який загинув 20 січня під час виконання бойового завдання на Донеччині.

Світлої пам’яті Віталій своє життя, за прикладом батька, пов’язав із захистом України. Кадровий військовий присвятив чимало років життя службі в Збройних Силах України. Згодом звільнився, шукав себе в інших професіях. У вересні минулого року пішов захищати Україну. Два місяці проходив навчання, а потім його підрозділ перевели на Донеччину.

Як розповіла сестра Віталія Світлана: «Він пішов добровольцем восени 2024 року. Сказав, що мусить продовжити справу тата. 16 січня він пішов на завдання, а 20 січня його не стало… Ми з ним із двійні, тому добре розуміємо один одного. Добрий, хороший, надійний… Всі кращі слова – про нього. Він має двох дорослих донечок, які вже багато років живуть за кордоном, маму, яка переживала за нього щодня… Нам дуже не вистачатиме його…».

Поховали мужнього воїна  на кладовищі «Нове» у Рівному.

Щирі співчуваємо рідним, близьким, побратимам Захисника…

Вічна пам’ять і честь Герою!..

Поповнив Небесне воїнство

29 січня жителі Заліщицької громади віддали останню шану військовослужбовцю, мешканцю с. Кулаківці Михайлу Тарасовичу КИРИЛЮКУ (18. 09. 1973 р. н.), серце якого перестало битися 26 січня цього року.

Поховали мужнього воїна у рідному селі.

Щиро співчуваємо родині та близьким Захисника…

Вічна пам’ять і шана Герою!..

У лавах Небесного Війська Сторожук стоятиме на сторожі України…

30 січня жителі Мельнице-Подільської громади провели до місця вічного спочинку військовослужбовця, командира розвідувального відділення 80-го батальйону,  молодшого сержанта, уродженця с. Устя Степана Богдановича СТОРОЖУКА (1995 р. н.), який загинув 27 січня під час артилерійського обстрілу по населеному пункту Олександрівка Сумської області.

Світлої пам’яті Степан від 11 березня 2022 р. пішов захищасти Україну.

Щирі співчуття рідним і близьким Захисника.

Вічна шана та пам’ять Герою!..

Серце зупинилося внаслідок поранень та обстрілів фосфорними боєприпасами

30 січня жителі Підгаєцької громади віддали останню шану військовослужбовцю, бійцю 55-ї бригади, військової частини А****, мешканцю села Юстинівка Івану Івановичу КУЧМІ (18. 04. 1980 р. н.), серце якого зупинилося 29 січня у рідному селі внаслідок двох поранень та обстрілів фосфорними боєприпасами.

Поховали воїна у родинному селі.

Щиро співчуваємо рідним, близьким і друзям Захисника

Вічна слава і шану Героїв!..

Поховали на Хмельниччині

30 січня жителі Ізяславської (Хмельниччина) та Гусятинської громад віддали останню шану військовослужбовцю, солдату, оператору-саперу інженерних загороджень інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення із села Босири, що на Гусятинщині, мешканцю села Михля, шо на Хмельниччині Олександру Вікторовичу ГАЛАЦАНУ (5. 10. 1988 р. н.), який загинув 25 січня внаслідок артилерійського обстрілу під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Вікторовка Курської області.

Гіркота цього дня залишиться назавжди в серцях його матері Надії, дружини, двох доньок, рідних і друзів, які востаннє обіймали свого Олександра.

Поховали Захисника у с. Михля Шепетівського району.

Щиро співчуваємо рідним та близьким….

Вічна та світла пам’ять Герою!..

Був справедливим командиром і мужнім воїном

30 січня жителі Тернопільської і Хоростківської громад віддали останню шану військовослужбовцю, старшому офіцеру розвідки, майору ЗСУ, уродженцю села Клювинці, що на Гусятинщині Степану Васильовичу ЛЕХУ (7. 01. 1994 р. н), який загинув 27 січня під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Олександрівка Охтирського району Сумської області.

Світлої пам’яті Степан у 2009 р. закінчив дев’ять класів ЗОШ І–ІІІ ступенів у с. Клювинці, продовжив навчання у Коропецькому обласному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою, після закінчення якого вступив до Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького у Хмельницькому. Працював на митниці в Одеській, Чернівецькій та Херсонській областях. З першого дня повномасштабного вторгнення Степан без вагань став на захист України, його призвали 25 лютого 2022 року. Він мужньо виконував свій військовий обов’язок, на Харківському, Сумському та Курському напрямках. У 2024 р. йому було присвоєно звання майора.

Побратими згадують його як не лише справедливого командира, а й як доброго, відповідального, відданого своїй справі воїна. Як написав у соцмережі Роман Яріш: «Степан був мені другом і побратимом з яким я познайомився в лютому 2022 року… Доля розвела нас по різних підрозділам, але ми залишились в одній бригаді і продовжували спілкуватись і дружити. Часто коли вже підходив вечір від нього приходила смс: «Зіграєм?» і я відписував: «Та давай!» І тих 10–15 хвилин гри в шахмати онлайн відволікали мене від проблем і розвіювали смуток за сім’єю та рідними… Більше ми не зіграємо партії… Спочивай з миром побратиме, ти був більше ніж друг».

Поховали воїна на Пантеоні Героїв Микулинецького кладовища.

Щирі співчуття рідним, близьким, побратимам…

Поховали у родинному селі

31 січня жителі Підгаєцької громади відділи останню шану військовослужбовцю, солдату військової частини А****, уродженцю села Носів Василю Михайловичу КУШЛАБІ (1978 р. н.), серце якого перестало битися.

Щиро співчуваємо рідним і близьким Захисника.

Вічна пам’ять і слава Герою!..

Був відповідальним , сміливим і дисциплінованим воїном

31 січня жителі Великодедеркальської громади провели до місця вічного спочинку військовослужбовця, заступника командира бойової машини – навідника-оператора 3-го механізованого відділення 3-го механізованого взводу 6-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону військової частини А ****, мешканця села Великі Загайці, що на Шумщині Віктора Сергійовича КВАСА (1984 р. н.), серце якого перестало битися 30 січня.

Світлої пам’яті Віктор захищав Україну від 2022 року, був відповідальним, сміливим і дисциплінованим воїном. Після важкої контузії вже не зміг повернутися на службу.

Щирі співчуття рідним і близьким воїна.

Вишнівеччина у скорботі

31 січня жителі Вишнівецької громади віддали останню шану військовослужбовцю, молодшому сержанту, уродженцю села Великий Кунинець Миколі Олександровичу ОБАЛЮ (15. 12. 1990 р. н.), який загинув 3 квітня 2024 р. під час виконання бойового завдання в районі населенного пункту Семенівка Покровського району Донецькій області.

Світлої пам’яті Микола вважався зниклим безвісти в Донецькій області від квітня минулого року. Односельці згадують його як життєрадісного і чуйного чоловіка, який завжди готовий був допомогти.

Щиро співчуваємо батькам, сестрі, рідним і близьким воїна.

Поховали Захисника у родинному селі.

Вічна слава та шана Герою!..

Майже два роки вважався безвісти зниклим

2 лютого жителі Кременецької громади провели до місця вічного спочинку військовослужбовця, солдата 53-ї окремої механізованої бригади ім. князя Володимира Мономаха, кременчанина Андрія Миколайовича ШАБАТОВИЧА (15. 07. 1979 р. н.), який загинув 8 березня 2023 р. поблизу населеного пункту Водяне Донецькій області.

Світлої пам’яті Андрій довгий час вважався безвісти зниклим, але, на жаль, він загинув майже ще два роки тому…

Поховали Захисника на кладовищі в родинному селі Кушлин Кременецького району.

Щиро співчуваємо рідним і близьким…

Серце зупинилося під час лікування в госпіталі

2 лютого жителі Микулинецької громади провели останньою життєвою дорогою військовослужбовця, мешканця села Дарахів Андрія Орестовича ДОБРОВОЛЬСЬКОГО (27. 09. 1972 р. н.), серце якого зупинилося 30 січня під час лікування в госпіталі.

Світлої пам’яті Андрій захищав Україну від 2022 року, воював під Бахмутом, на Курщині. Добрий і світлий спомин про мужнього воїна назавжди залишиться у пам’яті рідних та усіх, хто його знав.

Щиро співчуваємо синам, дружині, невісткам, онучці, сестрі та всій родині.

Ніколи вже не побачить своїх батьків їх ще ненароджені діти

3 лютого жителі Бережанської та Козівської громад провели в останню життєву дорогу військовослужбовця, уродженця м. Бережани, мешканця села Бишки Павла Федоровича ЄВЧИНА (30. 06. 1999 – 6. 11. 2024), який загинув під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Новоселидівка Покровського району Донецької області.

Світлої пам’яті Павло закінчив Бережанську ЗОШ 1–3 ступ №2,  училище в Поморянах, де здобув професію зварювальника. Згодом працював на підприємстві «Кеннер» в Бережанах. Останнім часом разом із матір’ю та бабусею проживав у с. Бишки на Козівщині.
Мобілізований на військову службу 2 липня минулого року.
Від 6 листопада 2024 р. вважався зниклим безвісти. Лише нещодавно московські окупанти повернули тіло Захисника додому. Ніколи вже не побачить свого батька його ще ненароджена дитина…

Захисник залишив у вічному смутку матір, брата, бабусю, наречену, родину та друзів.

Поховали воїна у Бишках.

Щиро співчуваємо родині і близьким…

Вічна пам’ять, шана та слава Герою!..

3 лютого жителі Заводської громади провели в останню життєву дорогу військовослужбовця, мешканця селища Заводське Олександра Богдановича КАТИНСЬКОГО (2. 02. 1995 р. н.), який загинув 31 січня під час виконання бойового завдання, внаслідок артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Велика Писарівка Сумської області. Через два дні він мав зустріти свою 30-ту зиму…

Світлої пам’яті Олександр з перших днів повномасштабного вторгнення долучився до лав місцевої тероборони на Чортківщині, у липні 2022-го як боєць 80-го батальйону 105-ї окремої бригади сил територіальної оборони вирушив на захист східних рубежів нашої країни. У 2023 р., під час відпуски, одружився, нині дружина на восьмому місяці вагітності.

Поховали воїна на кладовищі у рідному селищі.

Щиро співчуваємо батькам, дружині, сестрі, родині та близьким Захисника…

« Найкращий чоловік, найтурботливіший тато …»

3 лютого жителі Тернопільської громади провели до місця вічного спочинку військовослужбовця, навідника кулеметного відділення, взводу вогневої підтримки, роти вогневої підтримки військової частини А**** Назара Юрійовича КРІЛЯ (20. 12. 1993 – 17. 05. 2023), який загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Масютівка, Купянського району  на Харківської області.

Світлої пам’яті Назар у 2016 р. закінчив Тернопільську ЗОШ №11, географічний факультет ТНПУ ім. В. Гнатюка, працював у поліції, а з перших днів повномасштабного вторгнення разом з батьком стали на захист України. Його вважали зниклим безвісти з 17 травня 2023 року. Дружина й рідні до останнього вірили, що чоловік повернеться…

«Ти був надзвичайно розумним, добрим, щирим і мужнім. Завжди піклувався про мене, нашу донечку, батьків та рідних, був для нас опорою, захистом і всім світом. Ти не тільки жив для нас, але й допомагав усім, хто потребував підтримки. Донечка щодня запитує, де ти, коли ти будеш поруч з нами? Якби ти тільки знав, як сильно вона стала схожою на тебе. В її очах твоя доброта, в її усмішці – твоя щирість, а в її характері – твоя мужність. Але це ти, напевно, бачиш, – пише на власній сторінці дружина загиблого Юлія. – Вона росте і я бачу в ній тебе – твою силу, твою любов. І кожного дня я розповідаю їй, який ти був прекрасний: найкращий чоловік, найтурботливіший тато, наша опора і гордість».

Щиро співчуваємо рідним, друзям та близьким Захисника.

Вічна та світла пам’ять Герою!

15 місяців надій та сподівань…

4 лютого жителі Зборівської громади провели в останню життєву дорогу військовослужбовця, мешканця Зборова Івана Петровича ПУШКАРЯ (5. 07. 1984 р. н.), який загинув 2 листопада 2023 р. в районі населеного пункту Вербове Пологівського району Запорізької області.

Світлої пам’яті Іван довгий час вважався безвісти зниклим, рідні надіялися, але дива не сталося.

Щиро співчуваємо рідним та близьким Захисника…

Слава і шана Герою України!..

Віддав своє життя у боротьбі за незалежність України

4 лютого жителі Кременецької громади провели в останню життєву дорогу військовослужбовця, старшого солдата, стрільця 2-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу стрілецької роти (резервної) військової частини А**** Західного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України,  мешканця села Підлісці Сергія Васильовича ПЛЕТЮКА (21. 09. 1980 р. н.), який загинув 30 січня під час виконання бойового завдання у Донецькій області.

Щиро співчуваємо рідним і близьким воїна…

Поховали воїна на Пантеоні Героїв

4 лютого жителі Тернопільської громади провели до місця вічного спочинку військовослужбовця Віталія Олександровича САЛО (р. н.), який загинув 31 січня під час виконання бойового завдання на Сумщині.

Світлої пам’яті Віталій

Щиро співчуваємо рідним, та близьким Захисника.

Тернопільські