Заступник голови НАЗК про корупційні ризики на Тернопільщині, декларації та інститут викривання

03 березня 2025 р. 17:25

03 березня 2025 р. 17:25

Забудова і використання земельних ділянок, а також публічні закупівлі – на Тернопільщині у цих сферах є найбільше корупційних ризиків. Про це розповів заступник голови Національного агентства з питань запобігання корупції Сергій Гупяк. Про інструменти НАЗК, декларування, притягнення до відповідальності та захист викривачів він говори під час інтерв’ю Суспільному.

– Ви зустрічалися із керівниками Тернополя області, обговорювали можливі корупційні ризики. За вашими словами, отримали певні сигнали від активістів. То які ризики є в нашому регіоні?

– Для кожного регіону ми намагаємося виділити певні ризики. На Харківщині ми говорили про фортифікацію, відновлення після зруйнування про публічні закупівлі. У деяких регіонах ми говоримо про надра, більше про лісову сферу. На Тернопільщині, згідно з тим, що ми почули і мали власну інформацію, це все ж таки сфера забудови і використання земельних ділянок. Це перша сфера. Друга сфера – це публічні закупівлі. Ризикованими є певні механізми, непрозорі в укладенні інвестиційних угод, наприклад, з забудовниками, у переданні в оренду земельних ділянок, перехід земельних ділянок від державної до комунальної власності й потім передачі в оренду. Є ризики того, що можуть перемагати на певних конкурсах щодо публічних закупівель одні й ті ж особи, які можуть перебувати в конфлікті інтересів з посадовцями.

Це, звичайно, зрозумілі речі, які можуть бути в кожному з регіонів, але найбільше інформації про такі ризики ми отримали саме на Тернопільщині.

Це не означає, що Тернопільщина найбільш корумпована в сфері забудови і земельних ділянок, але ми говоримо, що інформації про цю сферу в регіоні найбільше. І це свідчить про те, що треба аналізувати корупційні ризики. Владі, правоохоронцям, нам і громадськості треба над цим думати.

– У Тернополі було кілька резонансних випадків, які стосувалися публічних закупівель. Наприклад, під час будівництва “Open Space Тернопіль” громадські активісти повідомляли, що, на їхню думку, ціни на деякі матеріали були завищені, порівняно із ринковими. Чи працюєте ви з такими випадками і як перевірити? Чи були ціни завищеними?

– Це здебільшого прерогатива правоохоронного органу. Завищення ціни – це стандартний корупційний ризик, який є в публічних закупівлях. Ціну завищують, щоб потім заробити на “відкаті” сторонам, які завідомо домовились про це. Національне агентство займається іншим. Воно аналізує в цілому систему публічних закупівель в державі й каже, що потрібно змінювати, які інструменти потрібно застосовувати, щоб мінімізувати корупційні ризики. Тут ми говоримо, здебільшого, про цифровізацію, наприклад, “ProZorr”. Це є конкретним кроком для мінімізації корупційних ризиків, коли чітко видно, хто виграє тендер, хто з якою документацією заходить і яка цінова пропозиція.

Наслідком цієї публічності і прозорості якраз і стають наступні викриття. Або ж це будуть активісти, антикорупційні журналісти-розслідувачі, або ж це будуть правоохоронні органи. Інколи це може бути навіть НАЗК, якщо ми в процесі моніторингу способу життя, бачимо, що особа чи її родич набув, наприклад, нерухомість в тій будівлі, де нещодавно надала дозвіл на будівництво, дозвіл на введення в експлуатацію чи передачу в оренду земельної ділянки. Це більше про те, чим займається Національне агентство. І в нас є результати, методологічні рекомендації, як уникнути корупційних ризиків в сфері публічних закупівель.

– Щодо інструментів НАЗК. Це лише рекомендації чи у вашому розпорядженні є жорсткіші інструменти запобігання корупції?

– Якщо ми говоримо про наші рекомендації, які ми встановлюємо після проведення стратегічного аналізу корупційних ризиків, то вони адресовані тим, хто може змінити цю конкретну сферу. Прикладом дієвих змін після наших рекомендацій ми можемо навести МСЕК.

Запровадили цифровізацію, тепер ці процеси не будуть робитися в паперовому вигляді. Тепер будуть створюватися комісії, експертні спеціальні в лікарнях, які будуть обирати автоматичним способом членів цієї комісії. У певних випадках вони можуть навіть не знати про анкетні дані, про прізвище, ім’я, по-батькові, особи, документи якої вони досліджують. І це все значно мінімізує корупційні ризики.

Інший аспект питання, яке ви щойно задали, це притягнення до відповідальності. Тут потрібно розуміти, що якщо це кримінальна відповідальність, це все ж таки правоохоронні органи: Державне бюро розслідувань, Національна поліція, Бюро економічної безпеки і, відповідно, органи прокуратури, в тому числі Спеціальна антикорупційна прокуратура. Це їхня прерогатива розслідувати і притягувати до кримінальної відповідальності. А ми можемо їм сприяти у тих статтях, де наші матеріали можуть бути реально доказовою базою. Це, в першу чергу, матеріали, які стосуються недостовірного декларування або недекларування тих чи інших актів і незаконного збагачення.

– Наскільки складно довести такі справи до суду і виграти суд?

– Є певні проблеми і в застосуванні норм, є певні проблеми і в судовому розгляді, різна судова практика, є певні проблеми щодо взагалі організації цього процесу, тому що прокурори, наприклад, не мають права оскаржувати різні судові рішення, але вони є безпосередніми учасниками в суді цих процесів. Тобто є певні моменти і недоліки. Десь є наші перемоги, десь є об’єктивно правова позиція спірна, а десь є реально прийняття суб’єктивних рішень. НАЗК пропонує уникати суб’єктивних рішень певними законодавчими змінами. Зокрема, щодо тих протоколів, які складає безпосередньо Національне агентство з питань запобігання корупції, ми ініціюємо те, щоб вони розглядалися все ж таки у Вищому антикорупційному суді.

По-перше, йдеться про рівень осіб, на яких складають протоколи, по-друге, не будемо нікого звинувачувати, але ми розуміємо, що ніхто не відкидає впливу аботиску на тих чи інших осіб. Ми розуміємо, що на суддів на місцевому рівні є більше можливості тиску і впливу, ніж на суддів на рівні Вищого антикорупційного суду.

– Ви співпрацюєте з певними людьми, які можуть стати викривачами? Хто це?

– Для прикладу, у державному підприємстві працює особа, яка здійснює технічний нагляд або ж підписує акт виконаних робіт. І її керівник каже: “Підпиши акт виконаних робіт, про те, що роботи виконані в повному обсязі, про те, що ми можемо перерахувати суму підприємству, яке здійснювала цю діяльність”. Ця особа бачить, що роботи не виконані, виконані на 50% і невідомо, чи вони будуть виконані. Вона розуміє, що на неї давлять, що у керівника скоріше всього конфлікт інтересів реальний, тому що він перебуває у змові з власником або керівником підприємства підрядником.

Ця особа ставить на ваги: “Зараз не підпишу і почнуться утиски. Мене просто виженуть з роботи, в кращому випадку, ще в іншому сфабрикують якісь матеріали, звинуватять мене в якісь корупції”. І от на законодавчому рівні передбачений механізм запобігання цьому для таких осіб, які вагаються. Це їхній захист. Тобто особа з моменту того, як вона заявляє про такі факти, набуває статусу викривача.

Вона отримує гарантії того, що в тому числі й НАЗК має не допустити її звільнення, відсутності преміювання, зменшення виплат заробітної плати, неправомірного переведення, початку дисциплінарного провадження і таке інше. Такі приклади в нас є. В минулому році вже були перші виплати викривачам.

– Зараз триває процес декларування. Він розпочався 1 січня і буде тривати до кінця березня. Розкажіть про кампанію, чи цього року є зміни стосовно декларування?

– Період доволі непростий в тому числі для Національного агентства з питань запобігання корупції. У нас в цілому 700 000 декларантів. Це, мабуть, що одна із найбільших кількість декларантів в світі. У нас досить розширена система декларування. Ми говоримо про те, що потрібно її спрощувати. В минулому році НАЗК розвивало далі такі напрямки, як автоматичне заповнення декларування. Ми прив’язали декларації до реєстрів, коли особа може одним кліком підтягнути дані, щодо себе з можливих найбільших реєстрів, але ми ще не охопили всі. І це в першу чергу дає можливість у собі не помилитися. У нас є також автоматичне заповнення декларації, введене в минулому році, коли теж одним кліком з усіх реєстрів, до яких ми доєдналися, підтягують дані і їх автоматично розподіляють між розділами декларації.

Багато хто в суспільстві плутає і думає, що це завдання тільки Національного агентства виявити недекларування, незаконне збагачення й інші речі при декларуванні. Ні, Національне агентство забезпечує автоматичну перевірку декларацій і ми застосували й впровадили так званий логічно-арифметичний контроль. І така система дала результат, наприклад, в 2021 році від усієї кількості повних перевірок, в понад 20% були виявлені порушення. А тепер при новій системі ризикоорієнтованого підходу, в минулому році, розпочали 1050 повних перевірок, з них завершили 715.

У 353 деклараціях ми виявили недостовірні відомості на 3,8 млрд грн і це 50%. Відчуваєте різницю? Ну, тобто 21-й рік ­— це трошки більше 20%, а 2024 рік — це вже 50%.

Тернопільські