Скільки коштують ліки з 1 березня і чи не бракуватиме їх в аптеках

06 березня 2025 р. 23:42

06 березня 2025 р. 23:42

Таке запитання виникає у пересічних українців. Хоча Президент та уряд обіцяють, що ліки в Україні суттєво подешевшають. Деякі – вже з 1 березня, решта – пізніше. Це має статися завдяки адміністративному регулюванню цін, а також домовленостям з виробниками ліків.

Спочатку з’явилася урядова постанова, згідно з якою ціни на 100 видів найпопулярніших ліків мають знизитися на 30% вже з 1 березня. Згодом до списку додали ще 100 позицій. На частину цих ліків ціни мають знизитися з березня, на частину – з квітня. Анонсоване зниження цін на другу сотню – 10-50%.

Ситуація з цінами на ліки давно потребувала змін. Сума, яку українці в середньому витрачають на ліки за місяць, зростає щороку, за даними дослідження “Індекс здоров’я”. Якщо у 2016 році це було 550 грн, у 2020 – 750 грн, то у 2023 році – 1576 грн.

Поки що 88% ліків українці купують за власні кошти і лише 12% споживання ліків покриває держава своїми програмами.

В Україні п’ять років існує програма “Доступні ліки”, яка дозволяє людям з деякими хронічними захворюваннями безоплатно отримувати ліки в аптеках за електронним рецептом або з незначною доплатою.

У 2020 році бюджет програми був 2,1 млрд гривень, на 2025 рік — 6,6 млрд грн. Програма “Доступні ліки” зараз працює в усіх аптеках країни та охоплює понад 650 найменувань ліків.

Саме цю програму потрібно максимально розширити, щоб більшість основних ліків, за якими до аптек регулярно ходять люди з низькими статками, оплачувала Національна служба здоров’я України.

І уряд, і президент обґрунтовують потребу в регулюванні ринку тим, що ціни на ліки в Україні швидко ростуть, бо виробники, постачальники та аптечні мережі роблять на них великі націнки.

Так, за даними Віктора Ляшка, ціни на ліки українського виробництва збільшилися від початку російського вторгнення 2022 року на 25-131% .
Загалом на ліки, які найбільше купують українці, т ціни зросли на 70 – 110 відсотків. тому влада вдається до адміністративних заходів.

У той самий час представники бізнесу та експерти галузі вже протестують, вважаючи, що регуляція фармринку загрожує кризою у фармацевтичній галузі і може призвести до зникнення з аптек життєво важливих препаратів. Фармбізнес закликає Володимира Зеленського ветувати закон. Але міністерство охорони здоров’я каже, що вважає регуляцію найбільш ефективною за ситуації, коли ціни на ліки зростають.

За даними МОЗ, з 2022 року ліки українського виробництва подорожчали на 25-131%.

Але на разі Українські виробники ліків таки зобов’язалися знизити на 30% ціни на 100 найпопулярніших ліків українських виробників з 1 березня. Вони підписали декларацію про це, а Кабінет міністрів ухвалив відповідну постанову.

Ліки у списку, які мають подешевшати майже на третину, – це переважно ті, що є у кожній домашній аптечці і які користуються попитом. Серед них ібупрофен, цитрамон, парацетамол, валідол, корвалол, левоміцетин, діазолін, нафтизин, піколакс, фізрозчин, розчин глюкози, мукалтин, амброксол та інші. Препаратів обирали, проаналізувавши обсяги продажів і популярність препаратів за підсумками 2024 року. Список опублікований на сайті МОЗ.

Серед них будуть і знеболювальні, сорбенти, вітаміни, мікроелементи, антибіотики, анестетики, протиепілептичні засоби, жарознижувальні, ліки для регуляції тиску.

Досягти домовленостей про зниження цін на перші 100 видів видів ліків владі і бізнесу вдалося досить швидко. Однак інші кроки Кабміну і Верховної Ради на шляху регуляції цін спричинили протести учасників фармринку.

Вони вважають ухвалені урядом і парламентом рішення суттєвим бар’єром для ведення бізнесу, які можуть призвести до скорочення діяльності міжнародних компаній-виробників ліків на території України. А також до того, що з аптек зникнуть життєво важливі препарати.Йдеться про кілька ключових новацій.

Кабмін своїм рішенням заборонив дистрибʼюторам встановлювати націнку на всі лікарські засоби вище ніж 8 відсотків від оптової ціни, а аптекам – вище ніж 35%. І ця норма почне діяти вже з 1 березня. Бізнес вважає це обмеження занадто низьким.

Також йдеться про обмеження для виробників і імпортерів: вони зможуть реалізовувати ліки лише в обмеженому обсязі – не більше ніж 20% їхнього чистого доходу за попередній рік.

Третє зауваження фармбізнесу стосується норми про створення національного каталогу цін, який, за задумом влади, стане стримуючим фактором для зростання цін на ліки.

Словом, фармацевтичні компанії не готові до суттєвих знижок. А влада і пацієнти прагнуть зниження цін. Адже ліки в останні часи стали не засобом до виживання хворого, а матеріальним навантаженням на родину того, в кого проблеми зі здоровям.

Тернопільські