Улюблені рецепти Тараса Шевченка: борщ, карасі, ковбаса і пельмені

10 березня 2025 р. 15:13

10 березня 2025 р. 15:13

Народна кухня відігравала особливу роль у житті Тараса Григоровича Шевченка. Попри нелегке дитинство, нужденну молодість і роки заслання, він ніколи не втрачав зв’язку з простими українськими стравами. Їжа для нього була не лише засобом втамування голоду, а й нагадуванням про дім, дитинство, друзів. Його гастрономічні вподобання сьогодні — це ще один важливий штрих до розуміння особистості поета. А деякі згадки мають й кулінарну цінність — це справжні рецепти, які дозволяють відчути смак того часу. Інформаційно-аналітичний, культурно-просвітницький портал SPADOK.ORG.UA. зібрав найкраще.

Борщ, пшоняна каша та сушені карасі

Однією з найулюбленіших страв Шевченка був пісний борщ. У спогадах О.Афанасьєва-Чужбинського зазначено:

«Там частували Шевченка пісним борщем із сушеними карасями зі свіжою капустою та якимись особливими приправами і пшоняною кашею, яка була зварена на раковій юшці і посипана свіжим кропом».

Про цю страву Шевченко згадував і пізніше, навіть у ресторані. Цей борщ став для нього символом домашнього тепла. Також улюбленим доповненням до борщу були рибні страви — лящі, карасі, щука, судак. В одному з листів до Варфоломія Шевченка він просить: «прислав сушених карасів десяток-другий або й третій та запеченого дніпрового ляща одного, другого або й третього».

Пізніше, дякуючи за посилку, він додає: «ми вдвох собі з М.М.Лазаревським по-чумацькому та по-бурлацькому зваримо борщу з карасями, лящем закусимо та подякуємо тобі з жінкою і помолимось за щастя і здоров’я твоїх діточок».

Стефанія Крапівіна згадує ще один варіант борщу: «справжній український борщ, “затертий пшонцем і затовчений старим салом”».

Пельмені, вареники і кулінарні витівки

Тарас Шевченко дуже любив пельмені. Аґата Ускова згадує епізод із Новопетровського укріплення:

«Пані його питають, скільки зробити пельменів на його долю.

Він відповідає:

“сотню”… йому приготували сотню більш великих, а в деякі з них наклали більше перцю, в інші солі, цибулі, крупи тощо… але він чудово все з’їв і навіть не скривився».

Цей обід Шевченко згадав у «Щоденнику»:

«Пельмени были мастерски приготовлены, и я оказал им неложную честь… Это все пельмени так наметаморфозили».

Окрему любов Шевченко мав до вареників. В листі до Я.Кухаренка він писав:

«Як будете ви мені розказувать про вареники та проче, то я вас так вилаю, як батька рідного не лаяв. Бо проклятуща ота страва, що ви розказували, неділь зо три снилась. Тілько що очі заплющу, вареник так, так тобі і лізе в очі…»

Ганна Барвінок згадувала, що Шевченко з особливим захопленням їв мариновану корюшку, яку вона для нього готувала.

Сало, ковбаса, риба та інші гастрономічні мотиви

В листі до Варфоломія Шевченка 12 січня 1860 року поет писав:

«За ковбаси і сало спасибі тобі, а як получу та покуштую, то ще раз скажу спасибі. Думаю, що вони такі самі будуть, як і ті, що ми з тобою колись під яблунею вкушали. Мені байдуже, що ми вже не ті стали, аби ковбаси не старілися, а з ними і ми помолодіємо».

Риба, особливо сушена та смажена, згадується постійно — від карасів до ревельських сардинок. Учень Б.Суханов-Подколзін писав:

«З величезної, воістину величезної скляної банки діставалися кільки… хазяїн випивав чарку “горілки” і ми приймалися уплітати непомірну кількість цих ревельських сардинок».

У гастрономічному гуморі теж відчувався дух епохи. Віктор Забіла у листі до Шевченка жартома писав:

«Борщу, вареників, ковбас, литівки,
Сеньги, чехоні і скумбрійки,
З півгоду щоб не коштував…
Щоб цілий день не пив горілки,
Не довелось щоб і наливки…
Да щоб приснилась: бужанина,
В’юни, лоскирка і свинина,
З сметаною да із хрінком !!!»

Меню поета: короткий перелік улюблених страв

Згадки про їжу у творах і листах Тараса Шевченка дозволяють скласти приблизний перелік його гастрономічних уподобань:

• борщ із карасями, пшоняна каша на раковій юшці;
• вареники, пельмені, галушки;
• смажений судак, щука з перцем, корюшка, тарань, сардинки;
• холодна телятина, сало, домашня ковбаса;
• пиріжки з цибулею та грибами, фаршироване порося, гуска з капустою, індичка;
• устриці, ікра, крес-салат, огірочники, качка з яблуками, котлети, бефстек;
• наливки, горілка, вестфальська ковбаса з гірчицею;
• кренделі, бублики до чаю.

Їжа для Шевченка була не лише споживанням, а частиною культурного коду — нагадуванням про українське коріння і зв’язок із домом.

Скульптури Бережан “ожили” завдяки художнику Олегу Шупляку та штучному інтелекту

Тернопільські