19-річний Герой України: історія рішучості Владислава Степанчука з Тернопільщини

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

19-річний Герой України: історія рішучості Владислава Степанчука з Тернопільщини

15 березня 2025 р. 14:20

15 березня 2025 р. 14:20

19-річний Владислав Степанчук отримав звання Героя України за рішучі дії, які врятували життя двадцяти одного побратима під час бою на Курському напрямку. Його історія стала прикладом особистої відповідальності та бойової злагодженості, що в умовах війни мають вирішальне значення.

Владислав Степанчук — випускник Коропецького ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. Указом Президента України від 26 лютого 2025 року він став наймолодшим військовослужбовцем, удостоєним звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка».

Він виріс у родині військових — батьки, Володимир і Марина, служать у Збройних силах України. Вихований у середовищі дисципліни та відповідальності, Владислав ще зі школи був орієнтований на службу.

Про його характер розповідає Павло Дронь:

«Владислав завжди вирізнявся рішучістю, дисципліною та відданістю Україні».

У квітні 2024 року, щойно досягнувши повноліття, він підписав контракт і вирушив на передову.

Бойовий епізод, який став ключовим у цій історії, відбувся на Курському напрямку. Українські військові облаштовували вогневі позиції, коли противник завдав масштабного удару: артилерія, «Ланцети», мінометні обстріли, а далі — наступ піхоти.

У бою було тяжко поранено командира розрахунку та навідника гармати. Підрозділ опинився в складній тактичній ситуації — ворог намагався взяти бійців у напівоточення. Ситуація вимагала оперативного ухвалення рішень.

Владислав взяв командування на себе. Його дії були чіткими та послідовними:

відновив зв’язок та зорієнтував побратимів;
організував оборону, розподіливши сектори спостереження;
об’єднав бійців та організував відхід у безпечне місце;
надав допомогу пораненим, змінив маршрут і вивів із-під вогню не тільки свій загін, а й суміжні підрозділи.

Саме завдяки цьому рішенню вдалося уникнути більших втрат — життя були збережені.

«Дії та рішучість Владислава врятували життя 21 воїна!» — наголошує Павло Дронь.

У дописіі Павла Дроня також пролунала подяка батькам Владислава — військовим, які виховали сина, здатного в найскладніших обставинах взяти відповідальність на себе.