«Це пам'ять для наших побратимів». Документальний фільм про бійців батальйону «Любарт» показали у Тернополі

01 квітня 2025 р. 16:11

01 квітня 2025 р. 16:11

Хтось працював у залізнодорожній компанії, хтось за кордоном, кілька бійців були студентами. Один із хлопців у 2021 році відкупився від строкової служби за тисячу доларів, а 24 лютого 2024 року добровільно доєднався до лав захисників. Історії бійців п’ятого батальйону 12-ї бригади Нацгвардії «Азов» — «Любарт» показали у документальному однойменному фільмі у Тернополі.

«Перш за все, це пам'ять для наших побратимів, наших бойових друзів, братів, і пам'ять для сімей загиблих наших братів». Документальний фільм «Батальйон Любарт 2024» показали у Тернополі.

Приїхав подивитись фільм військовий Андрій із позивним «База». Зараз він лікується після поранення, сам з іншого підрозділу, але служив із хлопцями з «Любарта» на позиціях. Знає, побачить і себе у цьому фільмі.

— Було дуже все налагоджено, як одна сім’я. В армії немає, що я служу там, а ти там. Ми виконуємо одну роботу, — розповідає Андрій.

У фільми зібрані історії 25 бійців батальйону «Любарт». У стрічці немає ведучого, хлопці послідовно розповідають історію, чим жив батальйон і де воював протягом 2024 року.

— Також до людей ми хотіли донести те, що війна — це не тільки страшно, штурми чи ще щось, а коли є якісне управління, мотивовані бійці, то батальйон функціонує як годинник і масово знищує ворогів. Ви можете себе реалізувати у Збройних силах, можете бути ефективним і немає чого боятись, — пояснює співавтор стрічки та керівник медіа служби батальйону «Любарт» Олександр Аронець.

Робота нас самим фільмом тривала близько двох місяців. У стрічці показали бойовий шлях батальйону, розповіли про втрати, але не оминули і смішні моменти служби. Адже, як кажуть бійці, без гумору на війні важко.

— Мене найбільше вразила історія нашого піхотинця Василя «Тарантула». Молодий хлопець взяв в полон двох росіян. Він класно про це розказує. Тільки вийшов на позицію, побачив, яу йде один росіянин, скомандував підняти руки. Там був ще один росіянин. Він таким чином взяв двох ворогів у полон. У фільмі є кадри, де один з цих росіян ділиться своїми враження перебування в полоні, йому тут подобається більше, ніж жити на росії, — каже співавтор фільму, боєць батальйону «Любарт» Олександр Зелінський.

Документальний фільм «Батальйон Любарт 2024» триває трохи більше години. Щоб переглянути стрічку у кінотеатрі «Злата» зібрався майже повний зал.

— Надзвичайно боляче…в мене син пропав на війні, це для мене дуже … я за хлопців і за всіх переживаю, і за свого сина, якого я 9 місяців шукаю, — ділиться після перегляду фільму панні Анна.

— Класно. Фільм моментами веселий, моментами. Особливо в кінці, дуже важкий. Не знаю, чи для цивільних звичайних чи вони готові до таких фільмів, але мають бачити всі, — відгукується глядачка Юлія.

— Мені сподобався фільм. Мене зачепило в кінці, коли казали, що втрачати бійців найважче, бо всі здружились, звикли один до одного, — розповідає глядачка Віта.

Тернопільські