Чортківщино, безпритульні вусолапохвості потребують нашої опіки та допомоги

04 квітня 2025 р. 11:09

04 квітня 2025 р. 11:09

4-го квітня – Міжнародний день безпритульних тварин. Цей день щорічно нагадує нам про важливість піклування про братів наших менших – вусолапохвостих безхатченків.

Проте ми не повинні обмежувати свою турботу лише про тих, хто живе разом із нами і є членом сім’ї, а й піклуватися про тих, хто не по своїй волі, а через людську байдужість та жорстокість опинився на вулиці без даху над головою; про тих, кому голод і спрага, холод чи спека дошкуляють чи не щогодини, – безхатьків.

Якщо ж ви не маєте змоги або не готові забрати тваринку додому, то ви можете бодай би полегшити її існування в цьому, на жаль, не надто миролюбному світі: годувати, поїти, лікувати та й прихисток (люблячу сім’ю) підшукати.

Скільки у нас, на Чортківщині, таких безхатченків?! А знаєте, страждають без людської опіки навіть ті, у кого, здавалось би, і домівка є, і господарі, але… Ой, про людську байдужість можна писати й писати…

Автор: з архіву волонтерів-зоозахисників

До прикладу, на вул. Шевченка (біля магазину «Смаколик») чотири кішечки (до речі, кітні) ходять по вулиці недоглянуті, бідолашні жалібно випрошують у перехожих їжу. А їхній господині – байдуже! Навіщо ж такій людині ті тваринки, та ще й з приплодом, якщо немає до них ні любові, ні відповідальності за їхнє життя?!

Безхатьки – собаки, кішки – не з’являються самі по собі. Колись і у них був дім, були «господарі». Та побавилися ті горе-господарі ними трохи і… вигнали на вулицю. Жахає така жорстокість! Уявіть собі, нелюди, що неочікувано й вас може спіткати така доля – самотності й безхатченка, що й до вас можуть поставитися байдуже та жорстоко…

Щодо безпритульних тварин у Чортківському краї – ситуація невтішна. З приводу цього ми, кореспонденти, звернулися до благодійників-опікунів вусолапохвостих безхатченків. На щастя, не перевелися добродії.

«Ситуація з безпритульними тваринами в місті Чорткові та районі набуває дедалі більш критичного становища, – від імені зоозахисників Чортківської та Копичинецької громад розповідає Юлія Кирковська (до слова, у команді Юлії – 10 осіб-благодійників, які опікуються безпритульними тваринами. І всі, як один, роблять потужну спільну добру справу, – авт.). – Першочерговою причиною примноження тварин-безхатченків є виїзд містян за кордон. Виїжджаючи за межі України, лише одиниці беруть із собою своїх чотирилапих улюбленців.

З 2022 року понад 500 звернень до нашої спільноти небайдужих зоозахисників м. Чортків щодо того, щоб ми приїхали та забрали тварин до «притулку». На жаль, багато людей не знає, що притулків у Чорткові та відповідно й у Тернопільській області не існувало і не існує!

Окрім безлічі безпритульних тварин, які народилися на вулиці, через байдужість та незнання людей стосовно стерилізації, на наші плечі впали і свійські тварини, які також стали безхатченками.

Нам катастрофічно бракує тимчасових місць перетримки до прилаштування в постійну домівку та люблячу сім’ю.

Автор: з архіву волонтерів-зоозахисників

Щоби прилаштувати тваринку та надати їй шанс на життя, потрібно її, відповідно, стерилізувати, вакцинувати та обробити від паразитів, пролікувати при потребі й аж тоді доставляти до нового дому. Ми щоденно пишемо прохання до місцевих жителів, які мають обійстя, перетримати тваринку хоча б декілька днів, але насправді відгукується дуже мало охочих і дуже рідко.

Слід відмітити ВПО Марину Смоленцеву з Херсонщини та Інну Дудник. Ці панянки, маючи орендоване (!) житло, ніколи не відмовляють в перетримці знедолених тваринок.

Чисельність безпритульних, бідолашних друзів наших менших ми регулюємо протягом 10-ти років методом стерилізації, щільно співпрацюючи з місцевими ветклініками в Чорткові та Заліщиках. На превеликий жаль, на це катастрофічно бракує коштів. Органи місцевого самоврядування трохи допомагають фінансами, які виділяються з бюджету, проте з підвищенням цін на ветеринарні послуги цих коштів вистачає лише на 30%, аби покрити весь обсяг витрат на стерилізацію, адже тварин – все більше і більше.

Автор: фото із соцмереж

Ми вдячні комунальному підприємству м. Чортків за те, що йдуть назустріч зоозахисникам, допомагають відловити вусолапохвостих безхатченків і радяться в усіх питаннях стосовно теми безпритульних тварин.

Спільнотою зоозахисників Чорткова також неодноразово приймались і приймаються тваринки з фронту, зокрема з Бахмута, Запоріжжя тощо. Відрадно зазначити, вони всі прилаштовані.

Зусиллями зоозахисників дуже багато тваринок лікується і в інших ветклініках України. Ми змушені везти й у Львів, у Київ. Адже збиту автівкою тваринку потрібно обслуговувати у фахових ортопедів, яких, на жаль, немає в нашій місцевості.

Не маючи практично жодних ресурсів (вольєрної перетримки, тобто місця тимчасового утримання, фінансування), ми знаходимо для наших підопічних домівки чи не в усіх куточках світу: США, Англія, Німеччина, Польща, Голландія, Італія та, звісно ж, в Україні також щасливо проживають наші хвостики.

Першочергові потреби для нашої спільноти, це: тимчасова перетримка, клаптик подвір’я, щоб потримати тваринку до прилаштування, їжа, нам катастрофічно бракує кормів, вакцин, обробок для тварин та коштів, щоб оплатити борги в місцевих клініках, які в нас є постійно.

Ми допомагаємо в 90% звернень і намагаємось йти назустріч усім тваринкам, які потрапили в біду. Нам дуже-дуже потрібна підтримка! Уклінно просимо приєднуватися до нашої групи в соцмережі Фейсбук «Чортків Безпритульні Тварини» та допомагати, хто чим зможе».

Можливо, пригадуєте, шановні читачі, публікацію в нашій газеті про крик допомоги: у двох миролюбних собак-безхатченків забрали будку, що стояла побіля пожежної частини м. Чортків. Так ось, цю двомісну будку-хатинку спорудили небайдужі чоловіки на прохання Людмили Іонуци – благодійниці, котра також уже кілька років опікується безпритульними тваринами. Розголос про таку жорстокість по відношенню до зовсім безневинних собак ширився соцмережами. Врешті-решт за згодою священнослужителів собору Верховних Апостолів Петра і Павла, будку прилаштували в закутку території автомобільного паркування, що побіля собору.

Наразі під опікою та доглядом Людмили 17 котів і кішок. Багатьох, як каже Людмила, довелося оперувати (рятуючи їм життя), стерилізувати. І все це здебільшого за власні кошти, щоправда, фінансування надходить і від благодійників – друзів, знайомих і не знайомих. Приват
5168 7456 6028 6334.

На щастя, в Людмили є будинок, де й проживають пухнастики, але ж це лише тимчасове пристанище, бо їм неодмінно потрібна любляча родина. І такі охочі прихистити вусатохвостатих знаходяться. Багато врятованих тваринок із роду котячого віднайшли добрих і лагідних господарів не лише в Україні, а й за кордоном. Чим пані Людмила дуже тішиться.

Пам’ятаймо, кожна корминка, вільний метр подвір’я для перетримки, кожна гривня, вакцина тощо – це вже велика допомога для бідолашних вусолапохвостих. Віримо, не перевелися люди з добрим серцем, щирою душею та добропорядною натурою. Не проходьте повз обездолених тварин, не будьте байдужими, коли бачите жорстоке поводження з Божими створіннями – братами нашими меншими. Допомагайте, бо ж та німина, хоч і вміє гавкати чи м’явкати, чи цвірінькати й т. п., та вона не може розказати вам про свій біль (хіба що заглянете в їхні очі – там уся туга знедоленого життя).

Тернопільські