Як вчитимуться тернопільські старшокласники з переламного 2027 року

30 квітня 2025 р. 20:02

30 квітня 2025 р. 20:02

Як вчитимуться тернопільські старшокласники. З 2027 року в Україні розпочнеться масштабна реформа старшої школи, що передбачає запровадження профільного навчання у 10-12 класах. Саме так, діти навчатимуться 3 роки у старшій школі і закінчуватимуть повний курс у 17-18 років.

Це частина глобальної реформи “Нова українська школа”, мета якої — поліпшити якість освіти й надати учням можливість обирати профіль навчання відповідно до їхніх інтересів та планів на майбутнє. Проте така трансформація викликає як оптимізм, так і занепокоєння серед освітян, батьків та громадськості.

І проблеми, схоже, збільшуються саме із наближенням славнозвісного 2027 року.

Нова модель старшої освіти: яких змін чекати

Основа реформи — створення мережі академічних ліцеїв. Де учні 10-12 класів матимуть можливість здобувати освіту за обраним профілем. Школярі зможуть самостійно обирати не лише профіль навчання, а й частково предмети та курси в його межах, а також додаткові курси поза профілем для розширення світогляду.

Таким чином, загальноосвітні школи втратять свої повноваження та зникнуть.

Передбачається, що в кожному ліцеї на паралелі навчатиметься близько 100 учнів. Таке об’єднання дозволить сформувати достатню кількість навчальних груп. Для забезпечення реального вибору предметів і курсів. Згідно з баченням реформаторів, більшість ліцеїв мають бути відокремленими від початкової школи (1-4 класи) та бажано від 5-9 класів (гімназії).

Іншими словами, в ідеалі – ліцей стане окремим навчальним закладом, в якому освіту здобуватимуть лише старшокласники.

Міністерство освіти і науки наголошує, що відокремлення старших класів обумовлене кількома факторами:

• учні старших класів мають особливі освітні, соціальні й психологічні потреби;
• окремі заклади матимуть більше свободи відходити від класно-урочної системи, впроваджувати навчання у змінних групах;
• можливість зміни закладу освіти після 9 класу розширить освітні горизонти школярів.

Для забезпечення доступності ліцеїв планується організація підвезення учнів. Максимальна відстань до закладу становитиме до 30 км, у багатьох випадках — ближче (10-20 км). За даними дослідження Київського міжнародного інституту соціології, проведеного у 2024 році, 72% учнів 10-11 класів погодилися б навчатися в більш віддаленому закладі за умови кращих умов навчання та наявності транспорту.

З інших джерел можна вичитати, що ліцеї матимуть гуртожитки для проживання здобувачів освіти поблизу закладу освіти.

Критичні вимоги до ліцеїв: реальність чи утопія?

Попри оптимістичні заяви МОН, законопроєкт щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв, розроблений членами профільного парламентського комітету, викликає серйозні занепокоєння у Профспілки працівників освіти і науки.

Законопроєкт пропонує з 1 вересня 2027 року встановити мінімальну кількість учнів у класах ліцеїв до 24 осіб (замість нинішніх 5). Також передбачається, що для функціонування ліцею необхідно створити не менше 12 груп учнів одного року навчання для вивчення окремих предметів за трьома профілями.

Згідно з розрахунками Профспілки, такі вимоги означають, що в класах одного року навчання має бути не менше 96 учнів (4 класи з мінімальною наповнюваністю 24 учні). Отже, ліцей матиме право на існування та державне фінансування лише за умови, що в 10-12 класах навчатиметься не менше 288 учнів.

Іншими словами, навіть великі громади навколо Тернополя не зможуть дозволити собі ліцею. Їхні діти будуть доїжджати до міста.

Профспілка вважає ці нормативи нереалістичними та такими, що не враховують демографічну ситуацію в більшості населених пунктів України. За їхніми оцінками, навіть при об’єднанні зусиль кількох сільських чи селищних громад, буде практично неможливо зібрати необхідну кількість учнів для створення ліцею. Як наслідок — молодь з багатьох населених пунктів не зможе отримати повну загальну середню освіту за місцем проживання.

Критики законопроєкту також наголошують на потенційних ризиках, пов’язаних з масовим підвезенням дітей незадовільними дорогами та необхідністю їх проживання в гуртожитках далеко від сімей. На думку профспілки, це може призвести не до поліпшення, а навпаки, до погіршення умов здобуття освіти та становитиме загрозу здоров’ю і безпеці дітей.

Баланс між якістю освіти та доступністю: чи можливий компроміс?

Реформа ставить амбітну мету — підвищити якість профільної освіти та розширити можливості учнів у виборі освітньої траєкторії. Міністерство освіти запевняє, що реформа не передбачає закриття початкових шкіл і гімназій, які залишаться максимально наближеними до місць проживання учнів.

Аргументуючи переваги нової системи для сільської місцевості, МОН вказує на поточні проблеми: в селах учителі часто викладають по 3 і більше непрофільних предметів (20,72% вчителів у селах проти 6,23% у містах), що негативно впливає на якість освіти. Створення ліцеїв, на думку МОН, дасть учням із сіл доступ до якісної освіти, ширшого вибору профілів, поглибленого вивчення предметів та сучаснішого обладнання.

Як вчитимуться тернопільські старшокласники з 2027 року

Критерії, запропоновані в законопроєкті, створюють суттєвий бар’єр для реалізації цих планів. Вимога щодо мінімальної кількості у 288 учнів для одного ліцею на практиці може призвести до концентрації профільної освіти виключно у великих містах, що суперечить принципу рівного доступу до якісної освіти.

Очевидно, що для успішного впровадження реформи необхідний конструктивний діалог між усіма зацікавленими сторонами та пошук збалансованих рішень, які враховуватимуть як потребу в підвищенні якості освіти, так і необхідність забезпечення її доступності для всіх учнів, незалежно від місця проживання.

Ми писали раніше: Про страшні оцінки у школах Тернопільщини, нерви батьків та недалеких учителів.

Про страшні оцінки у школах Тернопільщини, нерви батьків та недалеких учителів

Тернопільські