Є ще порох у порохівниці: Іванчук переміг і повернувся у топ-100

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Є ще порох у порохівниці: Іванчук переміг і повернувся у топ-100

10 травня 2025 р. 16:20

10 травня 2025 р. 16:20

Відомий шахіст, уродженець Копичинців, який проживає у Львові Василь Іванчук здобув третю нагороду впродовж останніх тижнів. Після срібла на Reykjavik Open-2025 та бронзи на International Chess Open Easter-2025 наш земляк став найкращим на турнірі Menorca Open в Іспанії.

56-річний шахіст у 9 раундах набрав 8 очок, не зазнавши жодної поразки (7 перемог та 2 нічиї). Завдяки цьому успіху Василь набрав за підсумками квітня 39 очок рейтингу і повернувся в топ-100 шахістів світу. Загальна сума призових складала 26 тисяч євро, з яких Іванчуку дістались 6 000.

Нагадаємо, Іванчук – віце-чемпіон світу за версією ФІДЕ 2002 року. Чемпіон Європи 2004 року. Чемпіон світу з бліцу 2007 року. Чемпіон світу зі швидких шахів 2016 року. Триразовий переможець супертурніру в Лінаресі. Чотириразовий переможець шахових олімпіад: 1988 і 1990 років у складі збірної СРСР, 2004 і 2010 років – збірної України. Один із найсильніших українських шахістів усіх часів, у 1990–2000-х рр. входив у десятку найкращих шахістів планети.

Як Іванчук Каспарова переміг

До речі, у 2019 р. письменник, краєзнавець, наш постійний дописувач Іван Бандурка розповів на сторінках нашого видання таку бувальщину.

«Відомий український шахіст-гросмейстер Іванчук Василь, син Михайла, котрий народився в м. Копичинці на Гусятинщині, постійно програвав тільки Каспарову.

Переживав…Тяжко сприймала поразки онука й бабуся. Вона постійно молилася за його здоров’я, вечорами вишивала йому сорочку «червоними і чорними нитками». А якось сказала:

– Я допоможу тобі, Васильку, перемогти. Тільки виконай моє материнське прохання: одягни вишиванку під час гри з Каспаровим.

… І цього разу перемогу здобув наш земляк. Він ще не раз постоїть за нашу Україну…».