Традиції Зелених свят й Тернопільщина. Зустрічаючи Свято Трійці

07 червня 2025 р. 12:34

07 червня 2025 р. 12:34

Ой, земле, радістю умийся –

Прийшла до нас Зелена Трійця!

Нехай Господь нам дасть надію,

Та душі миром хай зігріє! …

Хай в кожнім домі та оселі

Всі будуть радісні й веселі,

Щоб було зелено й святково

І сонячно і веселково.

Іванна Осос

День святої Трійці ( П’ятдесятниця , День Зіслання Святого Духа , Зелена неділя ) цього року припадє на 8 червня. Трійця – одне з дванадцяти головних православних свят. Свято Трійці прославляє Бога Отця, Бога Сина і Бога Духа Святого. В українській традиції воно поєднане з дохристиянськими Зеленими святами настільки, що зазвичай ці дві назви ототожнюють.  На Тернопільщині ще з давніх-давен цикл свят називають – Зеленими, інколи – трав’яними чи хоптяними. Напередодні неділі у суботу ми прикрашаємо («маюємо») храми, подвір’я, оселі зеленим гіллям і лепехою. Також гілками прикрашали ворота чи хвіртки, господарські споруди. А ще встановлювали на городах, щоби був хороший врожай.

Як твердять священники, це робиться у знак того, що Святий Дух оновлює кожну людину, адже людина, яка живиться Святим Духом, починає розквітати, має можливість принести плоди для Христа. Це дуже гарне символічне порівняння.

Проте ставили в будинки трави ще й з іншої причини. Наші предки вірили, що встеливши трав’янистою зеленню підлогу, та прикрасивши домівку, трави, які до часу свята набрали повну силу, зможуть поділитися нею з людьми. Крім того, трави виганяли з дворів і будинків злих духів, захищали сім’ї від лихого ока і хвороб, допомагали одужати слабким і хворим людям і тваринам. Наприклад, що полин, зірваний на Трійцю, захистить дім і родину від нечистої сили, що зірвана на Трійцю м’ята оберігає дітей від поганих снів і переляку. Також наші прадіди збирали росу і використовували її як ліки від різноманітних хвороб.

На свято Трійці дівчата ворожили на сплетених віночках і вірили, що якщо на Трійцю наречений засватається, а на Покрову молоді одружаться – життя буде довгим і щасливим. В Трійцю дівчата ворожили на зозулі. Вони запитували у птаха, чи довго їм ще кувати в батьківському домі. І зозуля рахувала, стільки років їм чекати сватів.

Також наші прадіди вірили, що свічки, принесені в цей день з церкви, захистять дім і його мешканців від зла і напасті.

Чому «Бог любить трійцю»?

До речі, у нашому краї на Борщівщині є село Трійця, на Кременеччині – Духів. Є села, що носять назву Зелене – на Борщівщині, Гусятинщині, Зелена – Бучаччині та Чортківщині, Зеленче – Теребовлянщині, Устя-Зелене – Монастирищині, Зелений Гай – Заліщанщині. У ці дні у багатьох населених пунктах краю святкуватимуть храмові празники.

Роса, що випала в Трійцю, вважається дуже корисною для здоров’я і краси. Дівчатам радять нею вмиватися, щоб зберегти свою молодість і красу.

Церкви названі на честь Пресятої Трійці і св. Духа також мають цікаве історичне минуле, деякі з них є пам’ятками архітектури (Бережани), перебудовані з костьолів (с. Ярославичі, Зборівщина), перевезені з інших населених пунктів й заново зведені (с. Майдан, Гусятинщина, у храмі зберігалася чудотворна ікона Пресвятої Богородиці, яку пошкодили під час татрських набігів, нині у образ у новому храмі), у них зберігаються чудотворні ікони (с. Зарваниця, Теребовлянщина), на них встановлені пам’ятні таблиці (Залав’є, Теребовлянщина), церкви-ювілярки (с. Городниця, Гусятинщина – 250 р. та ін.).

Цього дня священники вдягають зелені ризи, а жінки колись вбиралися у зелені хустки.

Після Першої світової війни на Галичині також була традиція напередодні Зелених свят  прибирати могили січових стрільців та їх насипати, особливо активними у вшанування українських героїв були товариства «Просвіта» й «Охорони воєнних могил». Крім того, під час Зелених свят пластуни та молодь влаштовували походи на гору Лисоню та інші місця бойової слави усусів.

Того ж дня віряни відвідують не лише храми, а й віддають належну шану своїм світлої пам’яті родичам, друзям, знайомим. Також у багатьох населених пунктах краю священники освятять оселі, криниці, поля і здійснять богослужіння на чотирьох кінцях сіл. Це давня традиція, люди переконані, що Господь почує їхні молитви  і буде добрий врожай, що Свята Трійця, упродовж року оберігатиме населений пункт та його жителів від різних епідемій, війн, градобоїв, повеней, інших природний стихій. Часто дорогою до полів траплялися придорожні хрести, фігури, то священник згадував імена доброчинців, які їх встановили, і промовляв молитву.

Також була традиція зв’язувати кілька стеблин жита чи пшениці, щоб зерно «зав’язувалося» у колоссі.

На Зелені свята йдучи до криниці не можна говорити «пішов за водою», а треба казати «пішов по воду», бо можна потонути.

Наші прадіди через багатство зелені, спів птахів і різноманітні традиції дуже любили Зелені свята, то ж недаремно народна приказка каже: «Бог любить трійцю».

Тернопільські