Замаїлись садиби на Зелені свята рясно-пишно й на Чортківщині

08 червня 2025 р. 08:23

08 червня 2025 р. 08:23


Трійця – це християнське свято, яке вшановує єдність Бога у трьох іпостасях: Отця, Сина та Святого Духа. Його відзначають на п’ятдесятий день після воскресіння Ісуса Христа, тому й ще одна назва свята – П’ятидесятниця.

За Писанням, у цей день на апостолів, як і обіцяв Ісус, зійшов Святий Дух. У Діянні апостолів ця подія описана так: здійнялася буря і на учнів Христових, які разом із Дівою Марією зібралися на Сіонській горі, зійшло полум’я. Воно розділилося на окремі язики, які по одному осіли на апостолів. Коли ті сповнилися Святим Духом, то почали говорити різними мовами і розійшлися по світу проповідувати Слово Боже.

У багатовіковій історії нашого народу переплелися чимало різних традицій. Тепер поняття Трійці та Зелених свят ми вживаємо спільно. Проте власне походження Зелених свят сягає дохристиянських часів. Етнограф Василь Скуратівський пише, що Зеленим або Клечальним називався увесь тиждень напередодні Трійці. І наводить цікаві теорії походження свят. Основна – що триденне свято пов’язане з трьома іпостасями Бога, однак є й інші. Наприклад, що у цей день Бог створив землю і засіяв її зеленню (тому й Зелені свята). Або – що Христос, апостоли Петро і Павло, йдучи дорогою, присіли відпочити під пишною кроною дерева (тому і Трійця, бо було їх троє).

У давнину наші пращури вірили, що разом з тим, як починають квітнути жита і все зеленіє, оживають душі тих, хто померли «не своєю» смертю – втопився, народився мертвим чи помер нехрещеним. Ці душі начебто могли чинити збитки, тож головним на свята було вберегти від них себе і свою господу. Тому й «клечали» (прикрашали) обійстя різноманітною зеленню. Напередодні свята господині заготовляли лікарські трави. Вважалося, що вони особливо цілющі. Часто це робили до схід сонця у п’ятницю. В цей день також збирали росу з вірою, що вона здатна вилікувати хворі очі.

Фото: з вільних джерел


Щедра данина для стражів роду –

Заклечати рясно батьківську господу.

Сумовито вітер теребить клечання,

Тишею голосить стримане мовчання.

Осока, любисток, м’ята, клен і пижмо,

Ще й ікони в сповитку квітковім вбрані ніжно,

В рушниках хрести з надгробками Героїв

Та молитви щирі за усіх, хто став до бою.

Зелен свята знов приходять у тривозі,

України щасна доля ще в дорозі.

Знов соборно Господа благаєм щиро,

Щоб зросив поля дощем любові й миру.

А довкола – видиво пророче:

Сяють зорями глибокі юнок очі.

І проміняться надією в майбутність –

Це і є найвища часу сутність.

Реклама

Замаїлись садиби на Зелені свята рясно-пишно й на Чортківщині

Джерело: chortkiv.city