Митрополит Епіфаній вшанує тернопільську ікону Божої Матері

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Митрополит Епіфаній вшанує тернопільську ікону Божої Матері

12 червня 2025 р. 22:16

12 червня 2025 р. 22:16

15 червня 2025 року о 9.00 год. Предстоятель автокефальної Української Православної Церкви Блаженнійший Митрополит Епіфаній з нагоди свята Тернопільської чудотворної ікони Божої Матері очолить богослужіння у найдавнішому храмі Тернополя – Воздвиження Чесного Хреста Господнього (вул. Над Ставом, 16). По завершенні богослужіння духовенство разом з вірянами урочистою хресною ходою пройдуть від кафедрального храму Воздвиження Чесного Хреста Господнього до кафедрального собору Різдва Христового (вулю Руська, 22).

Чудотворна сила Тернопільської ікони Матері Божої справді вражає

Під час німецько-радянської війни у квітні 1944-го р. після тривалих боїв за Тернопіль, весь центр міста практично був зруйнований, а всі навколишні будівлі біля церкви Різдва Христового перетворилися на суцільні руїни, лише храм був неушкодженим. Священники та старші за віком тернополяни, вірили, що саме Тернопільська чудотворна ікона, врятувала від руйнувань прикрасу і святиню міста – старовинну церкву, в котрій зберігалася. І справді, важко осягнути, як тоді серед суцільних руїн зберігся храм.

Ікона Тернопільської Матері Божої перебувала у віруючій міщанській родині Василя Маркевича, який жив поруч із церквою Воздвиження Чесного Хреста, що височіє над тернопільським ставом. Це в його домі під час Великого посту 1730 р. Матір Божа «Одигітрія» (з грецької – «покровителька в дорозі») почала лити сльози. Зворушені дивом Маркевичі сповістили про це священника. Незабаром отець зі свідками підтвердили правдивість чуда.

До такого ж висновку дійшла і духовна комісія, і у спеціальному декреті вказувалося, що сльози на іконі Матері Божої не є природного походження. 15 липня 1730 р. образ проголосили чудотворним і встановили її празник на день Святої Покрови Матері Божої (14 жовтня). Ікону з урочистою процесією перенесли до церкви Воздвиження Чесного Хреста і тут Богородиця продовжувала плакати. В храмі над ставом ікона зберігалася аж до Першої світової війни, в роки військової розрухи її для безпеки перенесли з тодішньої околиці до центру – в парафіяльну церкву Різдва Христового. Після війни священник цієї церкви отець Володимир Громницький, повернувшись із російського полону, прикрасив ікону Богородиці срібною ризою.

І в наші часи чудотворний образ Матері Божої звертається до сердець віруючих. Навесні 1987 р. дві жінки, які молилися в храмі, були вражені побаченим: Матір Божа з дитиною Ісусом на руках на якусь мить зійшла з ікони та подивилася їм у вічі…

За посередництвом ікони діються чудесні зцілення, чому підтвердження – численні дари вдячності: вилиті зі срібла символи оздоровлення душі й тіла (мініатюрні серця, руки, ноги тощо)

Біля ікони люди залишають хустки, футболки та шарфи, бо вірять, що згодом, одягнувши ці речі, зціляться. У церкві одяг, вважають вони, має пробути щонайменше тиждень.