Буцики прощаються з Героєм: Зупинилося серце Захисника Анатолія Свідера

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Буцики прощаються з Героєм: Зупинилося серце Захисника Анатолія Свідера

04 липня 2025 р. 15:53

04 липня 2025 р. 15:53

Учлг, 3 липня, Гримайлівська громада провела в останню земну дорогу свого земляка, вірного Сина України – Свідера Анатолія Васильовича. Мешканець села Буцики, Анатолій був призваний до лав Збройних Сил України у квітні 2025 року, щоб стати на захист своєї країни, громади та родини від російського окупанта.

Життя Анатолія передчасно обірвалося під час несення служби у розташуванні підрозділу в населеному пункті Волосянка Ужгородського району Закарпатської області. Ця сумна звістка вкотре підтверджує гірку істину: війна не перебирає бідних чи багатих, не розрізняє соціальний статус, фінансове становище чи інші особисті обставини. Вона торкається всіх, несучи біль, втрати та страждання у кожну домівку, незалежно від її минулого чи достатку.

В останню путь Воїна провели рідні, друзі, побратими та вся громада. Від рідної хати до церкви, а потім до місця вічного спочинку, жалобний кортеж супроводжували сотні людей, які прийшли вшанувати пам’ять Героя.

На сільському кладовищі в Буциках, де вже майорить синьо-жовтий прапор над іншими могилами Захисників, сьогодні над свіжою могилою додався ще один український стяг. З усіма військовими почестями тут поховали Захисника України, який віддав своє життя за нашу свободу.

Усі, хто знав Анатолія, цінували його за щирість, доброту та незмінну готовність прийти на допомогу. Він безмежно любив своїх рідних і був вірним другом.

Важко знайти слова, які б змогли зменшити біль, що переживають рідні, близькі та друзі Воїна у цю важку мить. У скорботі та молитві низько схиляємо голови, вшановуючи пам’ять вірного Сина України, чий подвиг назавжди залишиться у наших серцях.

Вічна та світла пам’ять! Герої не вмирають!