84 роки Заліщицькій трагедії: на початку липня вшановують жертв масового знищення українців на Дністрі

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

84 роки Заліщицькій трагедії: на початку липня вшановують жертв масового знищення українців на Дністрі

05 липня 2025 р. 09:10

05 липня 2025 р. 09:10

У перших числах липня на Тернопільщині та Буковині вшановують пам’ять загиблих у Заліщицькій трагедії – одному з найжахливіших злочинів радянського режиму часів Другої світової війни. У 1941 році на залізничному мості через Дністер між містом Заліщики та селом Кострижівка було знищено сотні українців – політичних в’язнів із Чортківської та Коломийської тюрем.

Про це повідомили у Чортківській районній державній адміністрації.

«У 1941 році на залізничному мості, прокладеному через річку між цими населеними пунктами, було знищено сотні українців», – йдеться в повідомленні .

Заліщицька трагедія стала частиною масштабної хвилі розстрілів політичних в’язнів, які розпочалися 22–23 червня 1941 року після нападу нацистської Німеччини на СРСР. Відступаючи, радянська влада не встигала евакуйовувати ув’язнених і знищувала їх. За два тижні в тюрмах Західної України та інших регіонів було вбито близько 22 тисяч людей.

Серед жертв Заліщицької трагедії були переважно юнаки та дівчата з Тернопільщини, Буковини, Львівщини та Івано-Франківщини – ті, хто виступав проти радянської окупації України. На початку липня 1941 року залізничний міст через Дністер був зруйнований. Вагони з арештантами, за даними адміністрації, облили пальним, підпалили і скинули в річку. Майже всі загинули. Стрімка течія понесла тіла загиблих аж до молдовського містечка Вадул-луй-Воде. Руки багатьох із них були зв’язані дротом. Поховання відбулося у братській могилі.

У Чортківській РДА наголошують: «Минуло 84 роки з того часу, але цей злочин не має терміну давності. І наш з вами обов’язок – не дати згаснути пам’яті».

Трагедія 1941 року залишається одним із найболючіших символів боротьби українців за свободу та ціну, яку заплатили тисячі за своє право бути вільними.