Від одного кабінетика до мережі шкіл: як Яніна Пікуленко створила мовний центр, де п’ють шампанське та вивчають культури

23 липня 2025 р. 16:59

23 липня 2025 р. 16:59

Що спільного між покерною партією англійською мовою, святкуванням Дня незалежності Мексики та уроком іспанської з хамоном? Усе це — частина навчального процесу в мовному центрі LA PAZ. Його засновниця Яніна Пікуленко довела: вивчення іноземних мов може бути не лише ефективним, але й по-справжньому захоплюючим. Про те, як з одного винайнятого кабінетика виросла мережа з двох філій і понад 50 викладачів, чому студенти п’ють шампанське на уроках і як мова відкриває не лише кордони, а й культури — в інтерв’ю програми «Експертна думка» на Країна FM з ведучим Денисом Каром.

Денис Кар: Друзі, вітаю. Найкраще бізнес-радіошоу України «Експертна думка» знову в ефірі з новими історіями успішного українського бізнесу. З вами, як завжди, ваш Денис Кар. Сьогодні на Країна FM прозвучить історія про те, як мова відкриває людям світ. Запрошую до бесіди з задоволенням мою гостю Яніну Пікуленко, засновницю та директорку центру вивчення іноземних мов LA PAZ. Яніна, вас вітаю.

— Добрий день. Дуже дякую, що запросили. Мені дуже приємно тут бути.

Давайте знайомитись. Іноземні мови — досить конкурентна територія. Як у вас з’явилася ідея, з чого все починалося, чому вирішили цим зайнятись?

— Ви правильно сказали, що конкуренція шалена в цій ніші. Взагалі ніколи не планувала, що це буде великий мовний центр. Я просто хотіла гарно викладати на високому рівні, щоб у людей була можливість вчити мову якісно. Система освіти в нас в Україні мені не дуже подобається. В університетах були прекрасні викладачі, справжні гуру своєї справи, але сама система жахлива — роздруківки, немає систематики.

Мені просто хотілося винайняти один кабінетик і викладати так, як я вважаю за потрібне — суб’єктивно, з моєї точки зору, але професійно водночас, адже маю відповідну освіту. Але так склалося, що з одного кабінетика, де я сиділа півроку сама, ми виросли в мережу мовних шкіл. Наразі нас понад 50 викладачів у мовному центрі, маємо дві філії — у Запоріжжі та Львові. Коли любиш свою професію, хочеш донести цю любов і тепло до людей, щоб був правильний результат — таким чином воно і відбувається.

Це, знаєте, бізнес по-українськи: ми завжди вкладаємо душу в те, що робимо, тому так і вийшло. Повертаючись до того, що це досить конкурентна територія, чим відрізняється ваш центр? Методикою? Розкажіть, чим ви дійсно відрізняєтеся від багатьох мовних шкіл?

— Ми дуже відрізняємося, тому що знаю, як працюють інші центри. Це дізнаємося від викладачів, які до нас приходять з тих центрів, або від студентів.

Найперше — це душа, тому що я дійсно люблю свою роботу. Ми працюємо лише з тими викладачами, які кайфують від робочого процесу. Щомісяця для викладачів у нас обов’язковий тренінг, де навчаємося чомусь новому. Це не просто заучений матеріал, який повторюємо щодня.

У нашій школі є носії мови, з ними постійна практика. Використовуємо виключно методики англомовних методистів для англійської та іспаномовних — для іспанської. Залучаємо іноземців, носіїв мови, щоб правильно сформувати матеріал для уроків. Я особисто їжджу навчатися за кордон до навчальних закладів для викладачів іспанської та англійської.

У нас є індивідуальна методика, яка поєднує підручники оксфордських видань та ігри. Викладачі мають 30% вільної роботи на уроці: кожен веде урок так, як вважає за потрібне. Якщо вони хочуть попригати на стільцях — це можливо. Ми п’ємо шампанське, вино, їмо піцу на уроках, і це не заважає навчальному процесу.

У нас міні-групи, що дуже важливо — не 10-15 чоловік. Людина не може виговоритися, якщо багато людей. Фокус має бути на кожній людині. Найголовніше — це душа. Мені приємно, коли люди приходять і кажуть: «Боже, у вас так приємно, затишно! Які ще мови у вас є?»

До речі, які мови у вас є? Англійська, іспанська?

— Англійська та іспанська — тільки ті мови, якими я володію.

А найпопулярніші?

— 50 на 50. Англійська завжди буде популярною. Іспанська — друга мова світу за кількістю носіїв. На першому місці китайська, потім іспанська: нею розмовляє понад 400 мільйонів людей, і третя — англійська. Це дві найпопулярніші мови. Чому саме вони? Тому що володію лише цими мовами, і щоб контролювати методичний процес, можуть бути лише ці мови.

Назва, я так розумію, з іспанської?

— Так, «La Paz». Планувала, що це буде лише іспанська мова, але так вийшло, що не можемо відгородитися від англійської — без неї нікуди.

Також викладаємо українську для іноземців. У нас є прекрасні спеціалісти. Дуже багато людей, які проживають в Україні, мають бажання вивчати мову. Це люди, які одружилися з українками або працюють тут. Дуже приємно. Ми розробили цілу методику, за якою надаємо можливість людям говорити українською.

У вас тільки офлайн навчання чи онлайн теж є програми?

— У нас 50 на 50. Працюємо і онлайн, і офлайн.

Сьогодні говоримо про мови. Це важливо: коли володієш мовами, весь світ для тебе відкритий. Скажіть, будь ласка, ви говорили, що маєте дві школи, дві локації, відкрили нову. Це спричинила велика кількість людей, які прийшли, чи просто вирішили, що час розширюватися?

— Можна сказати і те, й інше. Велика кількість людей, слава Богу. І час прийшов розширюватися, тому що хочеться більше. Навіть не тому, що фізично стало неможливо поміщатися в одному приміщенні.

Була така ситуація у Львові: коли ми відкрилися, повісили вивіску, приходила дівчина, я навіть дивилася з вікна, як вона підходить. Вона заходить і каже: «Боже, я на вас підписана, ви тепер тут!» Мені було неймовірно приємно: значить, це не просто так, значить, ми потрібні у Львові.

Ми дуже швидко розпрацювалися. Планувала, що приміщення вистачить на рік, але через півроку ми вже фізично не поміщалися. Люди хочуть навчатися очно. Яка б зручність не була в онлайн-навчанні, люди хочуть приходити. Я сама обожнюю викладати виключно офлайн, тому що бачиш людину — деякі соромляться сказати, що їм щось незрозуміло. Я по очах бачу, що людина щось не зрозуміла. Плюс кава, чай, шампанське, вино, піца, хамон.

До речі, ви сказали про те, чим відрізняєтеся — робите іспаномовні та англомовні вечірки.

— О, що за вечірки?

Принаймні у Львові та Запоріжжі такого ніхто не робив. Який формат?

— Розслаблений формат. Єдина умова — ви маєте розмовляти іспанською та англійською. Приходять люди навіть з нульовим рівнем і виходять із запасом у 20 слів за вечір. Наприклад:

• Poker Night — граємо в покер, у нас є професійний крупє, який контролює процес. П’ємо віскі і розмовляємо англійською. Там є міні-урок, ми завжди контролюємо, щоб люди розмовляли англійською.
• Movie Night — дивимося кіно англійською мовою, а потім обговорюємо: чому так сталося, які головні герої класні, а які — не дуже.
• Ексклюзивні вечірки, яких ще ніде не було. Святкування Дня незалежності Мексики — у нас є викладачі іспанської з Мексики. Таким чином вшановуємо їхній день, поважаємо їх і показуємо культуру. Мова — це не лише лексичні звороти та граматичні конструкції, це й про те, як люди живуть.

Також була «алковечірка» — так ми її назвали, тому що пропонували різні алкогольні напої з Латинської Америки: Іспанії, Аргентини, Мексики. Спілкування виключно іспанською — це ж мовний центр.

Працюєте з будь-яким рівнем — від нульового до досвідченого? Чи є обмеження за віком? Можливо, маєте дитячі групи або корпоративних клієнтів?

— Працюємо абсолютно з будь-яким рівнем. Їх всього шість у міжнародному стандарті: від нуля до С2. Працюємо з людьми від 6 до 60 років. Я так округлила, хоча можемо і більше. У мене були клієнти 64 років — прекрасні люди, які прекрасно навчалися. Тому завжди кажу: немає такого поняття, як ліміт, що вже пізно.

Діток навчаємо від шести років, тому що до шести — це інша методика. Це має бути інший амбієнт, оточення, це має бути суто дитячий простір, це інша відповідальність. Це зовсім інше. Ми ніколи не змушуємо викладачів працювати з тією категорією людей, з якими їм некомфортно. Якщо у нас з’являться викладачі, які кажуть: «Я хочу працювати тільки з малечею», то, звісно, розробимо цю методику, зробимо ремонт. Але поки що немає такої потреби, і це велика відповідальність. Особисто я з маленькими дітьми не працюю, тому що, як я говорила, викладаю тільки англійську та іспанську, щоб могла контролювати цей процес.

Так, маємо корпоративне навчання. У нас великий досвід: вже 8 років навчаємо айтівців. У нас розроблена своя методика. Це велика територія. Було 27 IT-компаній, з якими ми співпрацювали. Через війну ця кількість знизилась, тому що компаніям також важко. Але працюємо з іншими великими організаціями — заводами, фармацевтичними компаніями. Всі хочуть вчити англійську.

Зрозумів. Ви готові до будь-яких викликів. Мені здається, що запит породжує у вас розвиток якогось нового напряму.

— Так і є. У мене була ситуація! Взагалі я працюю перекладачем. За фахом я взагалі перекладач, але це більше хобі. Пам’ятаю, дзвінок був від Федерації футболу України. О 9-й вечора вони приїжджали в Запоріжжя проводити міжнародні матчі. Мені подзвонили, запитали: «Можете перекладачем виступити?» А я з футболом ще не працювала. Є сфери, які я не беру, наприклад, медицина, тому що в цьому не розбираюся. Футбол — це більш-менш легша лексика. І я думаю: «Боже, я нічого не знаю про футбол». Але кажу: «Так, звісно, але ще є ніч».

Я всю ніч присвятила тому, щоб розібратися, що таке футбол, бо не була фанатом. Тоді не була, а тепер відвідала стільки матчів, що це дійсно цікава гра. Декілька років ми співпрацювали з Асоціацією футболу України. Мені було дуже приємно, що змогла внести цей вклад, допомогти тоді, коли люди шукали перекладача.

Тому так — якщо завтра скажуть, що потрібна англійська для космонавтів, то займемося цим на 100%. Немає нічого того, що не можна розібратися. Звісно, медицина — це зовсім інше, бо маємо бути спеціалістами в цьому.

А інші мови — можливо, ще не думали над цим?

— Все залежить від викладачів. Якщо зустріну в своєму професійному житті класну людину, яка розділятиме зі мною наші цінності і захоче викладати — чому ні? У нас була німецька мова, дуже класна дівчинка. Це моя колишня учениця. Вона паралельно навчалася на перекладача та викладача англійської й німецької мови. Ми познайомилися, бо я в неї викладала англійську. Потім говорю: «Ксюша, у тебе прекрасна німецька, поїхали». І вона кілька років працювала, можливо чотири. Потім змінила цю сферу, перейшла працювати в IT-компанію, і ми більше не співпрацювали з іншим викладачем. Це від людини залежить. Якщо буду впевнена в людині — тоді так.

В мене останнє питання: на вашу думку, що є ключовим, коли вчиш мову? Це викладач, методика, мотивація — що саме?

— Найперше, звісно, це мотивація, але тут робота 50 на 50. Однозначно має бути класний викладач — професійний, який знає, що робить, який має підготовлену програму на урок і контролює процес. Він має бути лідером.

Але який би класний викладач не був, якщо людина не хоче вчитися — з цього нічого не вийде. Це 100%. Але якщо людина прийшла супермотивована і хоче вчитися, а перед нею флегматичний вчитель, який нічого не хоче в цьому житті — теж нічого не вийде. Це спільна робота 50 на 50. Знання ніхто людині не вкладе в голову. Вона має сама вчитися, але має бути мотивуюча людина.

Знаєте, скільки випадків було в моєму житті і серед викладачів нашої школи, коли приводять особливо дітей — вони дуже не хочуть, але ми закохуємо їх у цей процес. Якщо ви реально класно підготувалися і показуєте, яке прекрасне життя, коли знаєш мови. Я обожнюю вчити мови, тому що вчиш не лише мову — це і культура, як я говорила раніше, і географія, покращуються фонові знання, історія! Шикарно! Стільки дізнаєшся про людей і потім починаєш їх розуміти — чому ця нація веде себе так, а не інакше.

Дійсно, мова — це не просто мова, це набагато ширше і більше. Дуже дякую, що прийшли, розповіли про свій мовний центр, про свою мережу вже, про те, як ви ставитеся до цього, який у вас підхід. Це круто. Бажаю успіхів. Продовжуйте в тому ж дусі, нарощуйте обороти, запрошуйте більше студентів та викладачів. Допомагайте людям долати кордони, які можуть бути, якщо ти не знаєш мови.

— Дуже дякую. Дякую за цю можливість розповісти, чим ми займаємося в школі. Також вам бажаю успіхів і класних спікерів.

Що ж, друзі, ось така у нас сьогодні була тема. В гостях у мене була Яніна Пікуленко, засновниця та директорка центру вивчення іноземних мов LA PAZ. На цьому ми будемо закінчувати наш ефір «Експертна думка» на Країна FM. Допомагаємо українському бізнесу, допомагаємо Україні. До нових зустрічей, друзі.

Текстову версію ефіру підготували фахівці контент-маркетингової платформи PRNEWS.IO.

PRNEWS.IO допоможе з розміщенням пресрелізів в Україні та всьому світу.

Тернопільські