У бою на Донеччині загинув стрілець 68 ОЄБр з Тернополя Віталій Томчук

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

У бою на Донеччині загинув стрілець 68 ОЄБр з Тернополя Віталій Томчук

01 серпня 2025 р. 12:16

01 серпня 2025 р. 12:16

Віталій Томчук із Тернополя загинув, боронячи Україну у складі 68 окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша. Його смерть підтверджено після понад року в статусі зниклого безвісти. Солдатові було 43 роки.

Віталій Григорович Томчук народився 6 листопада 1980 року. У лавах Збройних сил України служив стрільцем-помічником гранатометника 1-го єгерського відділення 2-го єгерського взводу 1-ї єгерської роти 1-го єгерського батальйону 68 ОЄБр.

11 червня 2024 року Віталій перестав виходити на зв’язок – саме цього дня він зник безвісти поблизу села Семенівка Покровського району Донецької області. Вважалося, що є ймовірність його перебування в полоні. Однак згодом ДНК-експертиза підтвердила смерть.

«Більше 13 місяців Віталія був зниклим безвісти, але постанова про збіг ДНК розбила усі надії родини на полон, на жаль, герой загинув поблизу населеного пункту Семенівка, Покровського району, Донецької області, під час виконання бойового завдання», – повідомили в Об’єднанні родин військовослужбовців 68 окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша.

Віталій Томчук

Про загибель бійця повідомив міський голова Тернополя Сергій Надал. Він зазначив, що Віталій загинув під час бойового завдання, захищаючи рідну землю.

Про батька написала також його донька Оленка:

«Мій тато загинув, захищаючи нас і нашу Батьківщину. Він віддав найцінніше – своє життя – заради того, щоб ми могли жити, дихати вільно, бути вдома.

Тато був добрим, світлим, сильним. Твоя мужність і відвага – моя пам’ять.

Я дуже сумую за тобою, тату. Мені тебе не вистачає кожного дня, щомиті. Але я знаю – ти поруч. У мені, в моїй пам’яті, в кожному кроці, в моєму серці. Я знаю, що ти зі мною поряд.

Я пам’ятаю усі щасливі моменти, які були в нас з тобою. Я назавжди залишуся тою татовою дівчинкою, яку він найбільше за все любив.

Я завжди любитиму тебе. Завжди пишатимусь. Завжди пам’ятатиму.

Ти віддав життя як справжній герой. Герої не вмирають. Слава Україні».

Віталій Томчук