Єднання душ на «Творчих діалогах» з Олександрою Карою

16 серпня 2025 р. 20:22

16 серпня 2025 р. 20:22

Як відомо,  діалог – це форма мовлення, яка передбачає обмін інформацією між двома або більше особами. А щомісячна рубрика «Творчі діалоги», започаткована обласним літературним об’єднанням, – це не просто обмін інформацією, а своєрідне творче єднання душ письменників та їх читачів. Цю добру справу із власної ініціативи заснувала поетеса, членкиня письменницької спілки Василина Вовчанська. Вона й, власне, готує сценарії та професійно модерує кожен із цих літературно-мистецьких заходів.

10 серпня своїм творчим надбанням ділилася поетеса-піснярка Олександра Кара. На її рахунку майже три десятки друкованих поетичних збірок, і уже зовсім скоро побачить світ нова. Її назву авторка поки тримає в таємниці. І це не дивно, адже у кожної жінки має бути якась загадка, особливо в поетеси. Так само інтригою залишаються і жанри віршів, які туди потраплять. Олександрі Юхимівні з легкістю піддаються будь-які з них. Саме на своїх діалогах вона це й продемонструвала, читаючи як патріотичну, духовну, громадянську, так і інтимну лірику. Сльози на очах слухачів і самої декламаторки викликали вірші про синів, які передчасно пішли у засвіти. Професійно читала поезії пані Олександри заслужена артистка України, відома тернопільська артистка театру Віра Самчук.

Пісні на вірші авторки звучали у виконанні Людмили Червінської, творчого колективу «Золоті журавки», тріо «Рапсодія», Богдани Дурди та Ігоря Вовчака.

А бажаючих виступити з теплими побажаннями та зачитати свої присвяти Олександрі Юхимівні виявилося настільки багато, що хронометраж заходу збільшився більш ніж удвічі від запланованого. Голова літоб’єднання Зіновій Кіпибіда відзначив її значний внесок у розвиток Тернопільської обласної організації Спілки письменників України. Саме за кошти посильної благодійної матеріальної допомоги Олександри Карої були проведені ремонти та оформлення приміщень, виходив у світ альманах об’єднання. Свої присвяти читали Валентина Судома, Марія Карпик, Володимир Бойко, Валерій Дідух, а також одеський поет-композитор Борис Мамін, який ще й на піаніно виконав фрагмент танго «Бризки шампанського».

Теплі слова подяки за громадянську і патріотичну позицію, фінансову, матеріальну та духовну допомогу нашим мужнім військовим, які, ризикуючи життями, боронять нашу землю, звучали з вуст волонтерки і дружини військовослужбовця Марії Ратушняк і жінки-воїна Зої Головатюк.

На завершення, з повагою до поетеси, заслуженої артистки естрадного мистецтва, чия творчість була неодноразово відзначена орденами, грамотами, дипломами від різних творчих спілок й організацій, наведу акроприсвяту, яку я мав честь зачитати на цьому заході.

О шатне слово з подиху сумлінь

Л елечим кличем лине в далечінь.

Е нергія, що рветься з глибини

К риштальних вод поезій таїни,

С тражданням ятрить вже затихлі рани,

А римами рядки плете в гердани.

Н емов ранковій пісні солов’я,

Д ощеві наче та суха земля –

Р адіє віршу кожному читач…

А білим полем з плугом йде сіяч,

К рилатого в узді трима коня,

А із мішка сюжети навмання

Р ука з пером довкола розсипає…

А гов, хто з вас ще Сандру не читає???

Тернопільські