На Тернопільщині висохла річка Дзюрава – приток Гнізни - Тернопільські

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

На Тернопільщині висохла річка Дзюрава – приток Гнізни

19 вересня 2025 р. 09:15

19 вересня 2025 р. 09:15

Висохла річка Дзюрава, приток Гнізни, в селі Ангелівка Байковецької громади. Русло водойми заросло чагарниками, а сусідні ставки обміліли, що загрожує екосистемі регіону. Про це розповів Суспільному голова ГО “Екоальянс” Олександр Філь.

За словами Філя, річка Дзюрава, яка тече з Підволочиського району, утримує три ставки на території Тернопільського району, але поступово висихає. Місцевий підприємець Ярослав Василик, власник ставка в Ангелівці, зазначає, що рівень води впав на 30-40 см, водойма набула неприємного вигляду, а риба гине. Він намагався знайти та розчистити джерела, але безуспішно, і закликає до спільних дій з державними органами.

Тернополянин Юрій Чорняк пригадує, що раніше ставок був великим і чистим, куди приїжджали відпочивати з сусідніх сіл. Нині ж – пустка. Філь підкреслює, що в області ніхто системно не займається станом малих річок та джерел після адмінреформи, коли повноваження передали громадам.

Начальниця відділу водного кадастру регіонального офісу водних ресурсів Оксана Мотенко повідомила, що на Тернопільщині 1401 річка та струмок загальною довжиною 6066 км. Близько 15% пересохли, 50-60% обміліли. Завідувач кафедри геоекології та гідрології ТНПУ Любомир Царик пояснює причини: зменшення снігу, запасів підземних вод, розораність земель (знищення природної рослинності) та меліорація водно-болотних угідь (з 14% до 2-3%).

Для збереження водойм Мотенко рекомендує відновлювати джерела, ефективно використовувати неорендовані об’єкти, ремонтувати очисні споруди та встановлювати межі водоохоронних зон. У Байковецькій сільраді на запит журналістів не змогли прокоментувати, оскільки відповідальні особи були відсутні.