Як підприємства знижують витрати на електроенергію завдяки сонячній генерації

17 листопада 2025 р. 14:39

17 листопада 2025 р. 14:39

Якщо кілька років тому власна СЕС у бізнесу виглядала радше як іміджевий проєкт, то після блекаутів і різкого зростання тарифів це стало холодним економічним розрахунком. Український комерційний сектор за кілька років побудував сотні мегават сонячних станцій: на дахах складів, на полях біля елеваторів, над паркінгами ТРЦ і на дахах виробничих цехів.

Яка ситуація нині

Сьогодні більшість нових проєктів це не великі «зелено-тарифні ферми», а саме промислові СЕС на боці споживача. Їх головна задача – здешевити електроенергію для підприємства, а не продавати її в мережу. Типова картина: логістичний склад, харчове виробництво, агрокомпанія чи холодильний термінал ставить станцію на даху й території, щоб перекрити значну частину денного споживання. Для середнього складу або цеху поширеним рішенням стала сонячна електростанція 100 кВт, яка закриває роботу холодильників, вентиляторів, офісної частини та частини технологічного обладнання ( дізнатися більше можна за посиланням).

Мотивація бізнесу проста й прагматична. По-перше, вартість електроенергії для юросіб за останні роки зросла в рази, плюс додаються тарифи на передачу й розподіл. Кожен кіловат-година, який підприємство виробило й одразу спожило, дешевший за куплений «з розетки». По-друге, компанії відчули, що залежність від мережі – це і виробничий, і репутаційний ризик: зупинений цех або зіпсований товар у холодильнику коштує дорожче, ніж капітальні інвестиції в СЕС.

Тому в комерційному секторі з’явилися три основні підходи:

• СЕС для власного споживання без накопичувачів. Наймасовіший формат: денне споживання перекривається сонцем, нічне – мережею.
• СЕС + системи зберігання енергії. Їх ставлять там, де критична безперервність процесів: холодильні склади, харчове виробництво, дата-центри. Сонце зменшує рахунки, акумулятори страхують від відключень.
• СЕС як інвестиційний об’єкт із виходом на ринок електроенергії. Такі рішення реалізують великі гравці, які отримують статус активного споживача й можуть продавати надлишки через ринок «на добу наперед».

Частина компаній інвестує у станцію з власного бюджету й окуповує її за 4-7 років завдяки економії на рахунках. Інші обирають формат, коли інсталятор будує СЕС за власні кошти й продає підприємству електроенергію за фіксованим тарифом, нижчим за ринковий, а через кілька років передає станцію у власність клієнта. Для бізнесу це схоже на «енергетичний лізинг», але з мінімальним технічним ризиком на своїй стороні.

Замовте консультацію інженера на офіційному ресурсі https://www.atmosfera.ua/ : вони підкажуть, яка модель буде найвигіднішою для вас.

У результаті ринок сформувався так, що майже кожен сектор має своє оптимальне рішення. Ритейл та склади найчастіше ставлять СЕС 50-200 кВт для покриття пікового денного навантаження. Виробничі підприємства переходять на комбіновані системи «СЕС + акумулятори», щоб уникати зупинок обладнання та оплачувати менше за пікові години. Агрокомпанії використовують великі наземні станції, які зменшують витрати на сушіння зерна, охолодження та перекачування води. А бізнеси з високою електроємністю (холодильні термінали, дата-центри, харчові комбінати) впроваджують системи накопичення енергії для стабільної роботи незалежно від стану мережі.

Тернопільські