Запали Свічку 22 листопада в Україні вшановують жертв Голодоморів

22 листопада 2025 р. 11:16

22 листопада 2025 р. 11:16

Щороку у четверту суботу листопада Україна вшановує невинних жертв Голодомору 1932-1933 років – геноциду Українського народу, та масових штучних голодів 1921-1923 і 1946-1947 років.

У Поліції Тернопільщини закликали усіх згадати усіх, хто загинув в часи Голодомору.

Україна внаслідок Голодомору-геноциду 1932–1933 років, масових штучних голодів 1921–1923 та 1946–1947 років втратила мільйони людських життів. У 2006 році Законом України Голодомор визнаний геноцидом Українського народу. Метою злочину було знищення українського народу як національної групи. Комуністичний тоталітарний режим через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл і цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресій проти незгодних створив для українців умови, не сумісні із життям.

Історія, що повторюється...

Голодомор став можливим тому, що українці під час Української революції не змогли вистояти у збройній боротьбі проти більшовицької агресії. Окупація України вилилася нашому народові у численні злочини, масові репресії, терор, депортації. Сьогодні росіяни знову застосовують проти українців методи геноциду, щоб знищити нашу ідентичність, культуру, мову. Тож сучасна російсько-українська війна спрямована не тільки на те, щоб знищити незалежність Української держави, але й щоб винищити українців як самобутній народ, як націю.

Сталін у XX столітті та Путін у XXI вдалися до геноцидів, бо інші методи упокорення українського народу не спрацювали. Сталін організував тотальну конфіскацію харчів, блокаду, посилив терор. Путін застосовував повномасштабне вторгнення, яке проявилося звірствами, порушеннями міжнародних законів та звичаїв ведення війни з боку російських військ. Складовими геноцидної політики РФ проти України стали терор, масові вбивства, умисні напади на укриття, шляхи евакуації та гуманітарні коридори, бомбардування житлових районів, сексуальне насильство, воєнні облоги, депортації (насильницьке переміщення українців, зокрема дітей).

Про сталінський геноцид українців дізнається дедалі більше людей в інших країнах світу. Знання про Голодомор в Україні 1932–1933 років допомагає людям у всьому світі краще зрозуміти природу сучасної російської злочинної війни та геноцидних практик, які її супроводжують. Пам’ять про використання тодішнім кремлівським режимом у 1932–1933 роках голоду як інструменту здійснення злочину геноциду проти українців повинна слугувати засторогою для недопущення виникнення голоду будь-де на планеті, засторогою недопущення провокування і використання продовольчої кризи нинішнім кремлівським агресором для досягнення своїх цілей.

22 листопада, у день пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років, українці усього світу о 16 годині мають об’єднатися у хвилині мовчання, зупинитися і віддати шану закатованим  голодом сталінським режимом. Також закликаємо незалежно від місця знаходження запалити Свічку пам’яті у вікні. Саме тому вшанування пам’яті жертв Голодомору цього року проходить під гаслом «Де б ти не був, запали Свічку пам’яті»

Страх, мовчання і покора: що залишив після себе Голодомор

За словами Костіва, після геноциду українці стали значно покірнішими перед владою. Люди бачили, що непокора карається голодом і репресіями, тому боялися навіть дітям розповідати про пережите. У свідомості закріпилася думка, що "нічого не залежить", а вижити можна лише, злившись з масою.

Радянська влада частково досягла свого - багато хто виконував її накази, ставши "гвинтиками системи". Водночас історик підкреслює: було й чимало тих, хто не скорився. Серед них - борець за незалежність Левко Лук’яненко, чия родина вижила в голод завдяки прихованим запасам.

Заперечення замість покаяння: сучасна політика Росії

Костів наголошує, що Росія й досі не лише відмовляється визнавати Голодомор, а й активно нищить пам’ять про нього. На окупованих територіях росіяни знищили меморіали жертвам геноциду в Маріуполі, Луганську та на Херсонщині.

— Це демонструє, що вони не бачать своїх злочинів. Їхнє суспільство формується навколо насильства й руйнування, — каже історик.

Чому розуміння Голодомору важливе сьогодні

Головний урок трагедії — в тому, що вона стала можливою через відсутність української державності. Накази про знищення селян надходили з Москви, так само, як і сьогодні накази вести війну проти України.

Костів проводить паралелі між Голодомором і сучасними злочинами РФ. Зокрема, вбивство фермера Олександра Гордієнка на Херсонщині, який хотів працювати на власній землі, історик називає прямим продовженням імперської політики, що триває з часів Російської імперії та СРСР.

Під завалами на Стуса знайшли тіло жінки

Амелії щойно виповнилося 8, як її життя забрала ворожа ракета. Дівчинка загинула разом із мамою

Тернопільські