Історія збаражчанина, який підкорює Швецію: як голкіпер став тренером

22 листопада 2025 р. 19:17

22 листопада 2025 р. 19:17


Олександр в ексклюзивному інтерв’ю для сайту Конкурент.Футбол розповів про розвиток своєї кар’єри та плани на майбутнє.

Футболіст родом зі Збаража, що в Тернопільській області. Юні роки своєї кар’єри голкіпер провів у командах рідного міста, а тоді перебрався у Швецію.

За словами Олександра, повернутися до футболу в новій країні йому допомогла дружина Марія.

«Я прийшов просто подивитися на тренування з дружиною. Вона встала і поговорила з тренером. Так все почалося.

У клубі одразу хотіли, щоб я узявся до тренувань. Але я сказав що, не готовий: немає взуття, тренувального одягу. Проте вони не спинилися… Спитали який розмір ноги й розміри одягу і принесли все через 5 хвилин. Я прийшов на наступне тренування і так все почалося», – розповів Олександр.

Так цікаво і раптово розпочалася історія воротаря у шведському футболі. Після декількох сезонів у п’ятому дивізіоні Швеції тренер запропонував Олександру спробувати себе на вищому рівні. Тоді у 2022 році збаражанин пройшов перегляд у Nybro IF, де зміг стати основним воротарем.

«Nybro IF – це шведський футбольний клуб, який базується в містечку Nybro, має домашній стадіон – Victoriavallen. Думаю, багато хто немає в Україні таких стадіонів на рівні 2 ліги (перепрошую, якщо когось образив). У 2017 році останній раз клуб грав у 2 дивізіоні, потім опустилися в 3 і в третьому були до 2019. Тоді після опустилися в 4. Я не знаю як вони грали, бо не слідкував.

Я підписав контракт з Nybro у 2022. Сезон вже закінчився, бо тут сезон проводиться по системі «Весна – Осінь» у звʼязку з холодним кліматом. Сезон склався не дуже добре, ми посіли 7 місце, не той результат на який очікували!

Дуже хороший сезон був у 2024 році. Ми посіли 2 місце і мали право боротися в кваліфікації, щоб вийти у 3 дівізіон. На жаль, вдача була не на нашому боці», – поділився Олександр.

Окрім цього голкіпер пробував свої сили у футзалі. Разом зі шведським FC Kalmar у 2023 році виступав у першому дивізіоні, де здобув золото. А наступного міжсезоння грав футзал вже у вищому дивізіоні Швеції.

Історія збаражчанина, який підкорює Швецію: як голкіпер став тренером

Тож, як з’явилася можливість поєднувати гру на полі та тренерство? Як розповів збаражанина, ідея тренувати воротарів з’явилася ще кілька років тому. Тоді йому вже пропонували цю роль, але він відмовився.

«Чесно сказав, що не готовий. Поєднувати гру, тренування і ще й обирати між воротарями – це велика відповідальність. На той момент я відчував, що мені ще рано.

Зараз ситуація інша. Я пройшов курси, отримав диплом SvFF D Målvakt (воротар), став більш впевненим у своїх знаннях. І коли наш попередній тренер воротарів пішов працювати у жіночу команду, ми поговорили з адміністратором. Він сказав, що повністю мені довіряє. І саме це дало мені якийсь поштовх і впевненість прийняти рішення. Так все й почалося. Просто настав правильний момент».

Історія збаражчанина, який підкорює Швецію: як голкіпер став тренером

Клуб Nybro IF є досить перспективним. Як поділився голкіпер, вони завжди ставлять найвищі цілі на сезон.

«Тут перше місце дає пряму путівку в підвищення у дивізіоні, а друге — шанс у плейоф. Тому ми ставимо планку – не нижче другого місця.

Цього року багато гравців покинули клуб — шкода. Але прийшли дуже сильні футболісти з вищих дивізіонів, молодь з юніорів, а деякі залишились. Тому наш максимум – це реально високі амбіції».

Цікаво, що про те, щоб стати головним тренером Олександр серйозно не думав. За його словами, у далекому майбутньому така перспектива можлива. Проте наразі він сконцентрований саме на роботі з воротарями.

«Це моя позиція, моє середовище! Я хочу попробувати розвиватись у своїй вузькій спеціалізації й ставати хорошим тренером воротарів.

Але це тільки початок, ще будуть курси тренера воротарів, клуб знову буде записувати мене на курси підвищення кваліфікації, диплом, ліцензію. Все поступово…»

37-річний кіпер висловився і про своїх кумирів: тренера воротарів житомирського Полісся Володимира Тименка та його колегу по амплуа Луїса Лопіса.

«Мені реально подобається, як працює Тименко: спокійно, чітко, без зайвого шуму, але дуже якісно. Видно, що він розуміє нюанси воротарської позиції й правильно підходить до розвитку гравців.

А Лопіс – це вже зовсім інший рівень: сучасні тренування, техніка, реакція, психологія – там усе на максимумі. Я часто дивлюсь їхні відео у соцмережах. Вони обидва по-своєму круті».

Щодо ключових якостей сучасного воротаря, то Олександр виділив реакцію, техніку, гру ногами, психологію та дисципліну.

«По-перше, реакція та техніка — без цього ніяк. По-друге, гра ногами й вміння підключатись до команди, щоб не просто стояти на лінії, а бути частиною гри. По-третє, психологія — впевненість, концентрація, вміння швидко відновлюватись після помилок. І, звісно, дисципліна та бажання постійно працювати над собою», – поділився тренер.

Також не могли ми оминути теми порівняння шведського та українського футболу. Як зазначає Олександр, у Швеції все дуже чітко організовано. Окремо наставник також виділив хороші умови для тренувань та змагань. Щодо України – то головним козирем наших команд голкіпер вважає характер та індивідуальну майстерність.

«У Швеції усе спокійно, організовано, без хаосу. Є розклад, є план, люди його дотримуються. Гравці приходять вчасно, тренуються стабільно, поважають тренера. Батьки не втручаються, ніхто не кричить. Навіть якщо команда програє — всі спокійно розбирають, що зробили не так. Але бувають емоції потрібні (особливо таким як я, по секрету))). І що важливо — тут хороші умови: багато полів, манежів, штучних газонів. Це дає можливість нормально тренуватися цілий рік.

Але звісно, що я памʼятаю свої часи виступів в Україні, це було весело! У нас вдома більше емоцій. І гравці часто більш талановиті індивідуально. Ми можемо грати «на характері». Проте в Україні часто не вистачає структури. Десь немає поля, десь тренування скасовуються, десь усе залежить від одного тренера, який працює на ентузіазмі. Є більше нервів, криків, тиску — всі хочуть результат прямо зараз».

Наостанок Олександр зазначив, що вже чотири з половиною роки не був вдома. Тому він сподівається, що наш футбол також розвивається і все має набагато кращий вигляд, ніж раніше.

Історія збаражчанина, який підкорює Швецію: як голкіпер став тренером

Історія збаражчанина, який підкорює Швецію: як голкіпер став тренером

Джерело: www.gazeta1.com

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua