«Заспівай там Всевишньому». Пам’яті Богдана Гнатієвича, який загинув разом з мамою

26 листопада 2025 р. 15:29

26 листопада 2025 р. 15:29

Життя декана Біблійного коледжу Богдана Гнатієвича і його мами дорогою до укриття обірвала ворожа ракета 19 листопада у Тернополі. Богдан був батьком Наталі Гнатієвич, яку із подругою 20 років тому збив у Петрикові п’яний водій — екс­податківець Олег Струнь.

«Клята війна і не менш проклята росія забрала життя мого друга з Тернополя і його мами. Bohdan Hnatiievych ... Вони йшли до сховища, коли ракета вибухнула біля них», — написав Денис Волошин на сторінці декана.

Пішли разом. В одну мить…

Товариш Олег розповів «20 хвилин», що знав Богдана понад 10 років.

— У них із мамою, Вірою Гнатієвич, був особливий зв’язок, — згадує тернополянин Олег. — Мама його дуже любила, і, пригадую, колись казала, що не знає, як житиме, якщо Богдана не стане. І для нього мама була всім — найбільше він боявся того дня, коли мами не стане. От вони і пішли разом. В одну мить…

За його словами, Богдан багато років був активним парафіянином і служителем церкви. Колись давно мав проблеми з наркотиками, але ще у 2006 році повернувся до церкви, пройшов реабілітацію і почав допомагати іншим. Спочатку служив у реабілітаційному центрі для залежних, регулярно приїжджав і підтримував людей.

— Пізніше у церкві почали працювати різні коледжі та семінари, і Богдан став деканом у Біблійному лідерському коледжі «Every Nation» (Кожна нація), — згадує Олег. — Він був доброю, щирою і дуже неконфліктною людиною. Спокійний, життєрадісний, без будь-якої агресії чи лукавства.

Останнього разу вони спілкувалися за кілька днів до трагедії — у церкві. Богдан був у звичному позитивному настрої, не скаржився і не виглядав стурбованим.

Він із мамою проживав на Стуса, 10. Коли почалися вибухи, вони прямували до найближчого укриття — у школі №22. Саме дорогою їх накрив вибух: маму та сина засипало уламками, і вони загинули на місці.

Богдан, згадують друзі, — людина, чиє життя пройшло крізь темряву і знайшло світло віри. Колись він боровся з наркотичною залежністю. «Коли мені було 30 років, в моє життя увійшли наркотики», — писав він у своєму свідченні.

Трагедія у житті Богдана

Потім, після багатьох рокiв болю, страждань і втрат, серед яких — загибель доньки Наталі, — нарешті знайшов спасіння у Христі.

«В моєму житті сталася жахлива трагедія: в автомобільній аварії загинула моя донька… Її звали Наталею, і їй було всього шістнадцять років — вона тільки починала жити! — написав Богдан. — Ця трагедія мене  просто підкосила, я втратив будь-який інтерес до життя: у мене був зламаний дух, покалічена душа і хворе тіло…

Нагадаємо, понад 20 років тому, 8 жовтня 2005 року, у Петрикові, що в передмісті Тернополя, під колесами автомобіля загинули двоє дівчат . Водій легкового автомобіля збив на смерть 17-річну Світлану Козлюк і 16-річну Наталю Гнатієвич. Водій, тоді 26-річний податківець Олег Струнь, з місця пригоди утік.

Експодатківець переховувався від слідства більше 15 років, і 29 червня 2022 року сам прийшов до поліції. Але справу закрили в суді за терміном давності.

Заспівай там, як співав Всевишньому тут...

У соцмережах безліч коментарів зі словами болю з приводу загибелі Богдана і його матері.

Надя Солтис-Бучинська

«Тепер ти будеш славити Господа не в церкві на землі, а на небесах. Спочивай з Господом, Бодя Левит».

Андрій Чубатий

«Ще вчора я пив з тобою каву. А сьогодні тебе разом з мамою вже немає. Вічна пам’ять, Друг».

Oksana Myshchyshyn

«Вбивця росія, клята війна, сумно і боляче. Bohdan Hnatiievych , коли жила в Тернополі, памʼятаю тебе щирим, усміхненим, добрим і смиренним».

Шерстюк Леся

«Ти хотів створити сімʼю… Памʼятаю Біблійний коледж. Спочивай з миром… Кляті орки».

Halyna Kuntso

«Боляче... Bohdan Hnatiievych , «тих, хто вмирає від пострілів темними ночами, в памʼяті вічній ніколи не буде забутий». Так буде не вистачати тебе на нашій хоровій лавці... Хай Господь прийме тебе в свої світлі і праведні оселі. Заспівай там, як співав Всевишньому тут... Світла пам’ять, брате».

Редакція висловлює щирі співчуття рідним, друзям, колегам, і всім, хто втратив дорогих людей. Світлої вічності…

Тернопільські