Художник Іван Марчук позивається до суду щодо ліцензії на свої картини

06 грудня 2025 р. 21:29

06 грудня 2025 р. 21:29

Народний художник України Іван Марчук звернувся до суду у справі про право розпоряджатися зображеннями його картин. Позивач — сам митець, відповідачі — четверо осіб. Про це йдеться у матеріалі «Главком» , а також у дописі Марчука від 4 листопада 2025 року.

За даними «Главком», 21 травня 2020 року в Києві було підписано ліцензійний (авторський) договір за участю Івана Марчука, Сергія Павленка, Михайла Синиці, Ігоря Апостола та Тамари Стрипко. У ньому художник надав чотирьом особам виключну ліцензію на використання авторських прав на всі картини строком на 100 років із винагородою 10 тис. грн і 5% роялті. У тексті договору зазначено:

«… Сторони дійшли угоди про те, що даний договір не підлягає нотаріальному посвідченню».

За словами Марчука, грошей він не отримував і вважав документ нечинним. Після підпису, коли примірники забрав Михайло Синиця, помічниця наполягла прочитати документ; митець одразу зателефонував Михайлу Апостолу з вимогою не здійснювати жодних дій за договором.

У дописі від 4 листопада 2025 року Іван Марчук написав:

«Підтвердилася біблійна істина, що й серед апостолів існують іуди. Бережіться їх, люди. Подробиці згодом».

Справу розглядає Тернопільський міськрайонний суд. Як повідомляє «Главком», один із відповідачів подавав відвід судді Тарасові Якімцю — без задоволення. У засіданні суддя запитував про можливість примирення; адвокат Марчука повідомила, що примирення неможливе. За даними видання, твердження про «введення в оману» художника його помічницею судом не підтверджено належними доказами.

Реакції сторін і публічні заяви

«Главком» звертався за коментарями до Михайла Апостола, Сергія Павленка та Михайла Синиці — відповіді на момент публікації не було.

Водночас Михайло Апостол у своєму дописі оприлюднив «ВІДПОВІДЬ НА ЗВИНУВАЧЕННЯ», де, зокрема, заявив про конфлікт із особою, яку він називає «помічницею Марчука», і навів низку оцінок та закидів у її бік. Серед іншого він написав:

«Усе це виглядає як класична схема відволікання уваги: голосні звинувачення, створення образу «ворогів Маестро» з друзів та близьких генія, що знають про неї, маніпуляції його поважним віком — і водночас повільне, але послідовне привласнення спадщини Українського Генія. Я висловлюю цю позицію не з образи, а з обов’язку перед історією…».

Також у соцмережі він назвав Михайла Синицю «товаришем» і згадав «невипадкову зустріч» 4 листопада 2025 року — наступного дня після судового засідання.

Улітку 2024 року власниця Big Wines Наталія Бурлаченко розповіла «Главком», що мала чинний договір із Марчуком щодо використання зображень його картин на етикетках. Під час розмови з Михайлом Апостолом почула:

«Авторські права у мене. Їх мені передав сам Марчук».

Після цього вона зв’язалася з помічницею митця; за її словами, для них ця інформація була несподіванкою. Вона також зазначила:

«“Вино Марчука” перетворилося на легенду… Особливою популярністю користується продукція із зображенням картини “Пробудження”».

У 2017 році Іван Марчук повідомляв поліції про недобросовісні дії «агента», якому передав 101 картину; колекцію тоді повернули. Тогочасну історію від МВС публічно комунікував радник міністра Михайло Апостол.

У тернопільському ПК «Березіль» родинам військових та загиблих Героїв під час повітряної тривоги не дозволяли спуститись в укриття (оновлено)

Тернопільські