В останньому подиху: у рідний Чортків повернувся захисник Брик Леонід

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

В останньому подиху: у рідний Чортків повернувся захисник Брик Леонід – «на щиті»

11 грудня 2025 р. 17:35

11 грудня 2025 р. 17:35

Холодний день 11 грудня в Чорткові став днем невимовної скорботи. Місто спинилося, затамувало подих, щоб віддати останню шану Героєві – офіцеру Збройних Сил України Брику Леоніду.

Сирена поліцейської машини, що супроводжувала траурний кортеж із тілом Героя, тривожним воєм пронизувала серце міста. Її звук був схожий на плач самої землі, яка втратила ще одного сина - захисника. Люди навколішки, зі сльозами на очах зустріли воїна Брика Леоніда. У кожному погляді – біль, у кожному схиленні голови – вдячність.

фото Тетяни Лякуш

Командир І інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти капітан БРИК Леонід Іванович, 25 квітня 1972 р. н., з 16 січня 2023 р. – на фронті, хоч здоров’я захисника не було міцним. З причини серцевого приступу помер 5 грудня цього року в часі несення служби в районі населеного пункту Васильківка Синельниківського району Дніпропетровської області.

Автор: Тетяна Лякуш

– З 1979-го по 1989-ий роки Леонід навчався в Чортківській ЗОШ № 7, – пригадують його однокласники. – Після закінчення школи пішов вступив до військового училища. За характером Леонід був спокійним і врівноваженим, товариським, мав витончене, так би мовити, почуття гумору, любив жартувати. Десь місяць тому (чи трішки більше місяця) був у Чорткові у відпустці. Й ось тепер – не витримало серце воїна того фронтового жахіття. Інфаркт і… навіки спинився життєвий ритм військовика-офіцера, сина, брата, батька, друга.

Переплелася молитва зі слізьми. На подвір’ї собору святих апостолів Петра і Павла священники відправили молебень. Тужлива мелодика «Пливе кача» зливалися з людським плачем, створюючи атмосферу глибокої скорботи. Молитва була не лише за упокій душі та вічну пам'ять воїна, а й за Божу опіку та сили для рідних і близьких, усіх, хто залишився жити з болем утрати.

В Леоніда залишилася старенька мати: сидячи на колісному візку, прихиляла сива горлиця голівоньку до труни з тілом рідної кровиночки. Жодними словами розради не втамувати болю втрати, не висушити сліз гіркоти ні сестрі, ні юному синові воїна. Сльози матері – це сльози землі, яка втратила найдорожче. Очі сина – це очі майбутнього, яке тепер назавжди пам’ятатиме батька-Героя.

Відтак траурний кортеж пішою ходою рушив центральною вулицею Чорткова до церкви Святої Покрови. Це була хода мовчазної журби, де кожен крок лунав як символ пам’яті й вдячності. Місто ніби завмерло, відчуваючи, що йде поруч із Героєм, який захищав Україну.

Честь і самопожертва офіцера Збройних Сил України Брика Леоніда житиме у серцях людей, у молитвах, у пам’яті поколінь.

Парастас відбудеться 11 грудня о 18-й годині в кімнаті смутку, що біля церкви Святої Покрови м. Чортків. Там же о 12-й годині 12 грудня розпочнеться і чин похорону.