На Донеччині загинув тернополянин Андрій Буда

12 грудня 2025 р. 12:24

12 грудня 2025 р. 12:24

Тернопіль втратив ще одного захисника. 10 грудня 2025 року під час виконання бойового завдання у Донецькій області загинув Андрій Буда — воїн Збройних сил України, пластун, історик, людина глибоких переконань і великої внутрішньої сили.

Про загибель земляка повідомив міський голова Тернополя Сергій Надал, зазначивши, що Андрій віддав життя, захищаючи Україну, її незалежність і мирне майбутнє. Міська громада висловила щирі співчуття родині, близьким і побратимам полеглого воїна.

Андрій Буда приєднався до Пласту в Тернополі ще у 1993 році. Пройшов шлях від новака до досвідченого виховника, був активним учасником пластового життя, організатором вишколів, таборів і мандрівних заходів. У старшопластунському віці став співзасновником підготовчого куреня «Плем’я Могікан», де мав псевдо «Зубатий пень».

Побратими й вихованці згадують його як людину принципову, чесну й надзвичайно світлу. Як написав один із пластунів, з Андрієм завжди було легко і по-справжньому — він умів навчати не повчаннями, а власним прикладом.

Андрій навчався у загальноосвітній школі №2 Тернополя, вищу освіту здобув на історичному факультеті Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Працював учителем історії, менеджером, зокрема у книгарні «Є», досліджував культурну спадщину, писав історичну дисертацію про розвиток пластової преси та однострою.

Був активним учасником громадських рухів і протестних акцій — від «Україна без Кучми!» до Помаранчевої революції та Революції Гідності. Для нього громадянська позиція ніколи не була абстрактною.

Війна, яку він прийняв свідомо

Із початком АТО у 2014 році Андрій добровільно став до лав Сил оборони України — служив у 6-му батальйоні територіальної оборони «Збруч», брав участь в обороні Маріуполя та ніс службу на Херсонщині.

У 2017 році підписав контракт із 10-ю окремою гірсько-штурмовою бригадою, виконував бойові завдання на Луганщині. Згодом працював у данських гуманітарних місіях із розмінування Донеччини та Луганщини.

Після початку повномасштабного вторгнення росії знову повернувся до війська — у складі 10-ї ОГШБр «Едельвейс». Брав участь в обороні Лисичанська, Слов’янська, Сіверського напрямку. Був солдатом, принципово відмовлявся від сержантських звань, служив у роті вогневої підтримки, протитанковому та кулеметному взводах, працював із важкими нічними дронами.

10 грудня 2025 року Андрій Буда загинув у селі Свято-Покровське Сіверської громади Бахмутського району внаслідок атаки ворожого дрона. За роки служби у війні він був нагороджений сімома відзнаками та медалями.

Йому було 43 роки.

У Андрія залишилися батьки, сестра, рідні, друзі, побратими й сотні людей, на яких він вплинув своїм життям. Тернопільський національний педагогічний університет, Пласт, друзі та колеги говорять про нього як про людину глибокої любові до України, справедливості й правди.

Один із близьких друзів написав, що Андрій ніколи не був «ідеальним», але завжди був справжнім — прямим, мислячим, чесним. Саме такими, тихими й надійними, часто бувають найсильніші.

Світла пам’ять Герою.
Щирі співчуття родині та близьким.

Тернопільщина втратила десятьох захисників

Тернопільські