«Дива не сталося»: загинув тернополянин Андрій Буда – пластун, учасник двох Майданів і доброволець ЗСУ (фото)

12 грудня 2025 р. 15:32

12 грудня 2025 р. 15:32

Про це написали його батько, друзі, побратими та Пласт – український скаутинг у соцмережах. Також є офіційне підтвердження міського голови Сергія Надала.

За словами батька, викладача ТНПУ Володимира Буди, Андрій загинув 10 грудня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі Сіверська, у селі Свято-Покровське Сіверської громади Бахмутського району внаслідок удару ворожого дрона.

«Дива не сталося: 3 роки і майже 10 місяців перебування на ФРОНТІ… Під час виконання бойового завдання у районі Сіверська… дрон – вчора. Гинуть кращі чоловіки і жінки нації, з тих перших, що пішли у 22 році», – повідомив на своїй сторінці у Facebook батько загиблого військовослужбовця.

Андрій Буда народився 26 червня 1982 року на Волині, виростав у Тернополі, навчався у школі №2, а згодом на історичному факультеті Тернопільського національного педагогічного університету. У 1993 році долучився до пластового руху, юнакував у куренях імені Юрія Старосольського та Святослава Завойовника, склав присягу 1 листопада 1998 року і згодом здобув ступінь пластуна-розвідувача.

Як зазначають у Пласті, Андрій був виховником гуртків «Сірі вовки» та «Леви», організатором і співорганізатором численних пластових таборів, вишколів і мандрівок, одним із сподвижників мандрівного табору «Говерля». У дописі, який з'явився на сторінці організації, наголошують, що він виховав юнаків, серед яких – Віктор Гурняк та Віталій Дерех, відзначені званням Героя України.

«Андрій був чудовим виховником, адже був дійсно особистим прикладом», – йдеться у повідомленні Пласту.

«Діти захоплювались ним, адже мало хто в наші дні може спокійно пройти десятки кілометрів босим чи в домашніх шльопках», – додають пластуни.

Пластовий діяч Юрій Юзич назвав Андрія одним із найкращих виховників організації:

«На фронті загинув найкращий виховник Пласт – український скаутинг – Андрій Буда. Найкращий, бо виховав гурток юнаків, із яких двоє відзначені найвищим державним відзначенням – Героя України».

Побратим і пластун Тарас Волянюк у своєму дописі пише про втрати серед друзів:

«Ми просто закінчуємося… Загинув Андрій Буда, мій пластовий виховник з 12-ти років… З цього фото нас залишилося живими лише двоє, інші троє загинули у війні: Андрій, Віталій Дерех та Viktor Gurniak».

Друзі згадують Андрія як людину, яка багато років була присутня в житті молоді. У дописі Домської Марії йдеться про його роботу в книгарні: авторка описує випадок, коли він наздогнав на вулиці зловмисника, що вкрав дорогу книгу, і повернув його до магазину, наголошуючи на принциповості Андрія.

«Чесний, відвертий, мужній…», – завершує свій спогад колишня колега по роботі.

Максим Грищук, друг по Пласту та побратим по фронту, у своєму дописі згадує спільні мандри в Карпати та риси характеру Андрія.

«Зимою ти ходив без рукавиць в горах – було зажарко… На війні був двічі – в 2014 і з 2022… Ще кілька днів тому переписувались про події на фронті і в країні. Спочивай з миром, друже! Теплої тобі Вічної ватри», – пише Максим Грищук.

У Пласті та серед побратимів нагадують, що Андрій брав участь в акціях «Україна без Кучми», у подіях Помаранчевої революції та Революції Гідності. З початком бойових дій на сході у 2014 році він добровольцем приєднався до сил оборони, служив у батальйоні «Збруч», брав участь в обороні Маріуполя та ніс службу на Херсонщині. Після демобілізації працював у сфері охорони культурної спадщини, а згодом – у гуманітарному розмінуванні на Донеччині та Луганщині.

У 2017 році Андрій підписав контракт із 10-ю окремою гірсько-штурмовою бригадою, виконував завдання на Луганщині, а з 2022 року знову воював у складі цієї бригади, брав участь в обороні Лисичанська та Слов’янська. За інформацією Пласту, він принципово залишався у солдатському званні, служив у роті вогневої підтримки, працював із протитанковими засобами, а останнім часом літав на важких нічних дронах. За період участі в АТО та повномасштабному вторгненні отримав сім відзнак і медалей.

Час панахиди та чину похорону родина пообіцяла повідомити окремо.

Тернопільські