«Прошу, не робіть з мене героя…» Що розповів військовий, який врятував 10-річну Софійку після ДТП

12 грудня 2025 р. 19:26

12 грудня 2025 р. 19:26


  • Він першим кинувся під вантажівку, коли інші розгублено стояли поруч. Сержант Віктор Андрусишин зупинив масивну кровотечу у дитини до приїзду швидкої. Військовий каже, — для нього це стало автоматичною реакцією після фронту І наголошує: базові навички домедичної допомоги сьогодні мають бути в кожного.
  • «20 хвилин» дізналися про стан Софійки Кріль.

«Ваша Софійка молодчинка, тримається як доросла. Не раз там, у зоні бойових дій, і дорослі чоловіки плакали від болю і маму кликали. А тут дитинча 10-річне. Я взагалі думав, що їй років 7-8, бо вона така дрібненька», — військовий згадує, як заспокоював маму дівчинки під операційною. В той момент медики рятували її дитину, яку збила вантажівка на пішохідному переході буквально поруч зі школою.

Збив на переході

За кілька годин до цього сержант Віктор Андрусишин, начальник групи відділення Військової служби правопорядку Тернопільського зонального відділу, випадково опинився на місці ДТП і, побачивши серйозно травмоване дитя під вантажівкою, надав їй допомогу і наклав джгут на поранену ніжку, яка ледь трималася на тілі. Крововтрата була значною…

«20 хвилин» вже писали про ДТП, в якій постраждала 10-річна Софійка Кріль.

Аварія, нагадаємо, сталася близько 9 ранку 10 грудня у селі Плебанівка, що біля Теребовлі: водій вантажного автомобіля здійснив наїзд на неповнолітню дитину, повідомили у поліції. Дівчинка переходила дорогу в межах нерегульованого пішохідного переходу. Її з важкими тілесними ушкодженнями бригада швидкої доправила до лікарні. У дитини в результаті аварії політравми та численні переломи.
Водія затримали. Попередньо він тверезий, повідомили у поліції.

Мама дівчинки Оксана Кріль зараз буквально чергує під реанімацією. Саме вона розповіла про військового, який врятував її дитину.

Детальніше читайте:

«Витягли з-під вантажівки та рятували до приїзду швидкої». Софійці потрібна і наша допомога

Служив у Бахмутському районі

Журналістам вдалося знайти і поспілкуватися з цим військовим. Він вже передав Софійці символічний подарунок — наплічник з кумедним новорічно-різдвяним оленем, в який напакував смаколики. Розповів, як рятував малу, вкотре нагадав, що навичками надання домедичної допомоги тепер мають володіти всі. А не розгублено стояти поруч, коли, як і у випадку із Софією, кожна хвилина була на рахунку.

Віктор Андрусишин розповів, сам живе у Чорткові, і по справам служби їхав до Тернополя. Хоча мав там бути ближче обіду, змінив плани і виїхав зранку. В авто були разом із колегою. Чоловік помітив, що на трасі ДТП, зупинився і вибіг з авто.

— Під машиною побачив дівчинку, яка лежала на землі, а люди навколо боялись підійти. Оцінивши обстановку, побіг і взяв аптечку в іншого водія, — згадує сержант. — Не бачив в той момент, скільки крові стекло в дитини. Її нога — це була страшна картина. Для мене таке не було шоком чи чимось подібним. Самі розумієте, 2022–2023 рік я був у зоні бойових дій в Бахмутському районі. То побачив того всього…

Військовий наклав дитині на ногу джгут Есмарха. Швидка от-от мала приїхати на місце. Зупинив кров. Дитина, згадує чоловік, була у свідомості і весь час кликала маму. Номер жінки набирали вже жінки, що стояли поруч із місцем ДТП.

«Медики роблять чудеса»

— Там людей багато було, — згадує Віктор Андрусишин. — Але всі стояли, дивилися. Жінки маленькій личко помили від болота. Вона ж фактично біля машини лежала. Говорив весь час з дівчинкою, вона стогнала, що ніжка болить. Я її запевняв, що вона молодчинка, має триматися, бо зараз приїдуть мама і медики, зроблять укол, так сильно боліти не буде. Все буде добре.

Коли приїхали медики, крикнув, щоб давали турнікет, а після цього допоміг занести дівчинку до швидкої. Згодом поїхав у справах. Коли все вирішив, почав розшукувати, куди завезли Софійку, щоб дізнатися про її стан. Почувши, що та в обласній дитячій лікарні, купив іграшку-наплічника та запакував туди смаколики. «Як же це до дитини в лікарню — і з пустими руками», — додає військовий.

— Приїхав в лікарню, Софійку саме оперували, — згадує військовий. — Під операційною стояли мама, тітка і ще якісь родичі. Жінки плакали. Заспокоював ще їх і переконував, що з дівчинкою буде все добре. Навіть якщо припустити найгірший варіант, і ногу ампутують — зараз є сучасні протези. І житиме Софія щаслива, і заміж вийде, і дітей народить. Я пояснював їм: зараз можете поплакати, але коли йдете до дитини — на обличчі має бути посмішка. Їй найбільше зараз потрібна підтримка та позитивні емоції.

Невдовзі вийшли лікарі та повідомили, що «склали» ногу. Почувши результат, згадує військовий, видав: «Але тішуся з наших медиків, бо що там не говорили — а вони роблять чудеса».

«Вбила» безпорадність людей

— Я бачив коментар у «20 хвилин», якась жінка писала, що це її колега накладала турнікет. Ні, це був я, з тим жгутом навприсядки, мені аж ноги затекли. Там десять-п’ятнадцять хвилин все тривало, а той час видавався вічністю, — каже Віктор Андрусишин.

Сержант каже, що після ДТП найбільше його вразила не сама травма дитини, а реакція людей — точніше, її відсутність.

— Поїхав, а руки трусилися — не від страху, а від переживання. Все робив автоматично, холоднокровно, як навчив досвід, — згадує Віктор Андрусишин. —  Але мене вбила безпорадність людей. Стояли й дивилися, як дитина стікає кров’ю.

Сержант нагадує усім про навички надання першої медичної допомоги! Це не лишень обов’язок медиків чи військових, а і всіх українців, адже війна не лишень на Сході…

— Аптечка, якою можна спасти життя, має бути в кожного водія, — каже Віктор Андрусишин. — Зараз є безкоштовні навчання, тренінги. Це все доступно для цивільних. Не говорю про життя інших, в цій ситуації можна врятувати навіть власне.

Біда може статись десь вночі на трасі, і до приїзду швидкої може пройти тривалий час, який в подібних випадках є дорогоцінним.

— Діємо швидко. Ножицями розрізаємо одяг, щоб бачити ураження і діяти по ситуації (турнікет, бандаж чи навіть тампонування рани), — каже військовий. — Першочергова дія, це зупинка масової кровотечі. Зупинили, супер! Накриваємо термоковдрою і чекаємо медиків. Одне врятоване життя і вам плюс до карми.

Основні засоби, які мають бути в аптечці:

— Турнікет, який зупиняє кровотечу,
— гемостатичний бинт, яким робиться тампонування,
— ізраїльський бандаж,
— оклюзійна наліпка (пневмоторикс),
— ножиці,термоковдра (гіпотермія, зберігає 90% тепла.

— Люди не повинні військових боятися, а мають поважати і розуміти, що ми не тільки на Сході вас захищаємо, а готові надати допомогу і в тилу, — каже сержант. — І «піксель» — це не тільки ТЦК. Це люди, які виривають кров’ю волю і свободу нашої країни. І я прошу — не робіть з мене героя. Я просто виконав свій обов’язок…

Як почувається дитина

Ввечері 12 грудня ми зв’язалися з гендиректором обласної дитячої лікарні, аби дізнатися про стан Софійки. Володимир Семерез запевнив: стан важкий, але стабільний.

— Вона перебуває у реанімаційному відділенні, і пробуде там найближчі кілька днів, — повідомив «20 хвилин» Володимир Семерез. — Дитина у свідомості. Стабілізована. Стан дещо кращий, аніж був після ДТП. Але ще багато питань до травми, вона надто серйозна. Стан дитини важкий, але контрольований.

«Прошу, не робіть з мене героя…» Що розповів військовий, який врятував 10-річну Софійку після ДТП

Джерело: te.20minut.ua