Місяць після обстрілу: як живе родина Хабібулліних, яка дивом врятувалася з палаючої квартири

19 грудня 2025 р. 19:15

19 грудня 2025 р. 19:15

Минає місяць від того дня, як родина Хабібулліних дивом вирвалася з полум’яного пекла, на яке перетворилася їхня квартира у багатоповерхівці на вулиці 15 Квітня після ракетного удару. Нині вони проживають в орендованій волонтерами квартирі, поступово відновлюють документи, а також досі лікують отримані травми – як фізичні, так і психологічні.

Родина каже: страх життя у багатоповерхівках залишиться назавжди, тож у подальшому планують придбати будинок за містом.

На момент обстрілу у квартирі перебували 30-річна вагітна Тетяна, восьмирічна Софія, чоловік Сергій та свекруха Ганна. Ранок 19 листопада не віщував нічого поганого, а вже за кілька хвилин родина почула свист ракет та перші вибухи з боку промислового підприємства. Вони не встигли спуститися до укриття – у квартирі повилітали вікна, вагітну Тетяну відкинуло на холодильник, а кімнату доньки охопило полум’я.

– Чоловік швидко зреагував: витягнув мене, покликав маму, і ми почали вибиратися з квартири. Стояв їдкий запах газу, від нього постійно нудило. Вхідні двері настільки понівечило, що Сергієві довелося їх вибивати. Якби він не приїхав у відпустку з фронту – ми б задихнулися і згоріли, як і всі сусіди на нашому поверсі. Бо самотужки вибити двері ні я, ні свекруха не змогли б, – згадує пані Тетяна.

Більше читайте тут: «Якби чоловік не вибив двері – ми згоріли б живцем»: родина Хабібулліних вирвалася з полум’я після удару

«Під серцем ношу синочка…»

З усієї родини, яка перебувала у квартирі на момент обстрілу, до лікарні госпіталізували лише вагітну Тетяну. Медики констатували у неї перелом ключиці, три глибокі рани біля однієї нирки, значний струс мозку та контузію. На стаціонарному лікуванні вона перебувала дев’ять днів, однак і надалі потребує систематичного нагляду та лікування.

– Перебуваю на лікарняному до січня, адже маю ще проблеми з лопаткою. Ще у лікарні я помітила, що у мене німіє, а згодом і зовсім почало віднімати праву ногу. Мене направили на МРТ і з’ясували, що маю проблеми з хребтом – розірваний головний м’яз, який відповідає за рух рук та ніг. Також біля нирки утворилася гематома, виникли проблеми із зубами. Наразі зробити серйозне лікування неможливо, адже я вагітна і потрібно чекати народження дитини. Медики наголошують, що маю більше лежати, довго сидіти не радять, тому на роботу я вже не повернуся. Ось так ранок 19 листопада відобразився на моєму здоров’ї, – розповідає пані Тетяна.

Восьмирічна Софія отримала сильний стрес. Що більше – під час обстрілу її частково засипало речами у кімнаті. Нині вона поступово оговтується, її готують до переведення в іншу школу.

– З донечкою ми ходили на фізіотерапію хребта, і зараз усе нормально. Психологи порадили обговорювати з нею обстріл 19 листопада, якщо у неї буде бажання чи запитання. У жодному разі не приховувати цього факту, адже їй потрібно виговоритися. Також ми пояснюємо, що до цієї школи вона постійно ходити не буде, адже нам доведеться переїхати. Звичайно, їй було важко прийняти цей факт, але поступово все налагодиться. Крім того, Софія має проблеми із зором: перед обстрілом їй зробили операцію, ситуація покращувалася, але зараз бачимо, що знову є труднощі, окуляри не дуже допомагають. Чи потрібна повторна операція – поки не знаємо, – говорить Тетяна Хабібулліних.

Після трагедії промінчиком світла для родини стала звістка про стать малюка, якого Тетяна носить під серцем. Лікарі повідомили, що у родини буде хлопчик. Жінка каже: це справжнє диво й щастя, що вагітність вдалося зберегти. Нині є незначні ускладнення, однак вона дотримується всіх настанов лікарів і вірить, що синочок народиться здоровим та в зазначений термін.

Вигоріли навіть перестінки

Квартира, де ще донедавна кожен куточок був наповнений родинним затишком і теплом, нині нагадує згарище. Сім’ї боляче дивитися на зруйноване й згадувати, як було колись.

–Мама була у квартирі та розповідала, що волонтери очистили оселю від згорілого і зруйнованого. Залишилися лише плитка, бойлер, ванна та пральна машинка, які також доведеться викинути, – каже тернополянка. – Нині квартира – це величезний простір без перестінок, адже вони не вціліли. Залишилися лише несучі стіни, і ті всі в дірках. Тому просто очистити й поклеїти шпалери не вийде – все потрібно робити з нуля.

Щодо компенсації, то наразі родина отримала лише двічі по 15 000 000 гривень на оренду житла. А от із компенсацією в межах програми «єВідновлення» доводиться чекати, адже подати заявку можна лише після відновлення документів на житло, чим родина нині і займається.

– У нас згоріли документи, тому довелося відновлювати все з нуля. Чому так довго? Бо власниця квартири – моя свекруха, а її двоє синів – співвласники, і вони на фронті. Для подання заявки потрібні були підписи всіх. Лише нещодавно вдалося вирішити це питання через нотаріуса, зробили витяги про несудимість. Тепер чекаємо, що вдасться отримати. Була зустріч з міським головою, і, за його словами, виплати від держави можуть затягнутися до року, – розповідає пані Тетяна.

Мріють про будиночок у селі

Наразі родина проживає на третьому поверсі у багатоквартирному будинку на вулиці Тарнавського – житло їм орендували на пів року волонтери. Надалі планують шукати будинок за містом, адже страх проживання на поверхах залишився назавжди.

– Нам пропонували різні квартири, переважно на дев’ятому чи десятому поверхах, але я дуже боюся. Навіть на третьому поверсі жити страшно. На різдвяно-новорічні свята планую забрати доньку і поїхати до рідних у село – там мені якось спокійніше. Та і загалом я хочу переїхати за місто, щоб не було поруч промислових об’єктів. Що буде з квартирою на 15 Квітня – не знаю, але поки мені важко там навіть проходити, підіймаю очі, бачу вікна нашої оселі і одразу спогади, одразу стає погано до втрати свідомості, – додає пані Тетяна.

Також волонтери допомогли родині з одягом та речами побуту. Тетяна Хабібулліна дякує всім за підтримку у такий непростий час.

У Тернополі освятили хрест на місці загибелі людей після ракетного обстрілу

На Стуса, 10 почали встановлювати вікна. Майже місяць люди жили з плівкою замість шиб

Автомобіль пошкоджений чи знищений через обстріли? Куди звертатися та хто має право на компенсацію

Тернопільські