Пекла торти, а тепер боронить небо: шлях тернопільської кондитерки до війська

23 грудня 2025 р. 16:31

23 грудня 2025 р. 16:31


Їй лише дев’ятнадцять. Вона могла б пекти торти, працювати в крамниці або готуватися до весілля — саме так її майбутнє бачили рідні. Але Євгенія обрала інший шлях, вона – операторка дронів. Молода жінка стала новобраницею 32-ї Сталевої бригади, приєднавшись до війська за програмою «Контракт 18–24».

До війни її життя було звичайним, хоча й непростим. У підлітковому віці вона втратила маму, виховувалася тіткою, здобула фах кондитера. Однак один випадок усе змінив. Колись її хлопець, який служив у війську, дав їй спробувати керувати дроном.

«Я політала і зрозуміла — це моє. Я просто хочу це робити, і все. Прям хочу і все», — згадує вона той момент, що став точкою неповернення.

На Тернопільщині її рішення сприйняли не одразу. Рідні мріяли, щоб Євгенія вийшла заміж і подарувала бабусі правнуків. Та дівчина, яка подала чотири заявки до війська й стрибала від радості, коли її прийняли саме до 32-ї бригади, мала інші плани.

«Рідні досі не сприймають. Тітка натякала, що час подумати про дітей. Але я сказала: вам доведеться змиритися. У мене є власне майбутнє. А щоб діти жили в мирній країні, потрібно щось для цього зробити».

У бригаді вона лише кілька днів, але дивиться на світ широко відкритими очима і з водночас дорослою тверезістю. Її дядько воює штурмовиком ще з 2014 року, і, за її словами, війна фактично забрала його у неї.

«Ми не спілкуємося, бо тої людини, якою я знала дядька 7-річною, вже немає. Ми так давно не бачилися, що стали наче чужі одне одному».

Втім, це не зупинило, а лише сильніше вмотивувало її.

«Я йшла у військо свідомо, знала, що не буду тут просто сидіти. Я хочу бути корисною. Дуже шкода хлопців, які на фронті. Дуже хочу їм допомогти. А тих чоловіків, що ховаються від війська, карала б нещадно власноруч», — говорить Євгенія.

Зараз вона проходить навчання й готується опанувати фах оператора БпЛА. Налаштована рішуче та впевнено.

«Я здаватися не буду. Як би тяжко не було. Я хочу добиватися успіхів, щоб мною пишалися, щоб командир сказав, що я — молодець».

Історія Євгенії — це приклад того, як молодість стає силою, а мрія про мир — дією.

Пекла торти, а тепер боронить небо: шлях тернопільської кондитерки до війська

Джерело: gazeta-misto.te.ua