Коли мрія сильніша за страхи невдач: переселенка з Херсонщини відкрила творчу майстерню у Тернополі

25 грудня 2025 р. 21:11

25 грудня 2025 р. 21:11

За фахом – економістка, за покликанням – майстриня. Переселенка з Херсонщини Анастасія Кудінова у Тернополі почала життя з нуля: ризикнула, отримала грант і відкрила творчу майстерню. Тут із ниток, гачка й натхнення народжуються дитячі іграшки, а з майстер-класів – нові історії підтримки та віри в себе. Про сумніви, страхи та перші успіхи на новому місці – у нашому матеріалі.

Над ідеєю перетворити в’язання іграшок із хобі на роботу та відкрити власну майстерню Анастасія Кудінова замислювалася ще до повномасштабного вторгнення, коли жила на Херсонщині. Однак завантаженість на основній роботі була значною, тож часу на реалізацію майже не залишалося. Втративши все через окупацію рідного міста, дівчина зрозуміла: коли, якщо не зараз?

– Час минає, розумієте? А ми свої бажання відкладаємо на потім, аргументуючи це різними причинами. Колись я почула такий вислів: «Оберіть собі роботу до душі – і вам не доведеться працювати жодного дня у своєму житті». Мене підтримала родина. Я розуміла, що будь-який бізнес – це ризик і постійні вкладення. Але якщо я цього не зроблю зараз, то шкодуватиму про це все життя, – каже Анастасія.

Поєднання вищої математики та творчості

31-річна Анастасія Кудінова – уродженка Херсонщини. Вона народилася й виросла у Новій Каховці. Творчістю, зокрема в’язанням гачком, почала захоплюватися ще у школі – з уроків трудового навчання. Тоді в’язала перші шкарпетки, дарувала їх рідним, пробувала створювати серветки. Та коли настав час обирати майбутню професію, дівчина надала перевагу розрахункам і цифрам – вступила на економічний факультет.

– Так склалося, що в мені поєдналися і творчість, і любов до математики, – усміхається Анастасія. – Моя бабуся – вчителька математики, я завжди любила цифри, складні задачі. Навчалася у математичному класі, і в університеті вища математика давалася дуже легко. Я допомагала розв’язувати задачі собі й подругам. Економісткою працювала недовго, згодом була бухгалтеркою у державних установах та на підприємствах, а нині працюю з ФОПами. Чому одразу не обрала творчий напрям? Бо тоді здавалося, що в’язання – це несерйозно, лише хобі для душі й спосіб розслабитися після роботи.

В’язати саме іграшки пані Анастасія почала вже після закінчення університету. Перші роботи вона дарувала дітям друзів і знайомих, а згодом почали з’являтися й замовлення. Говорить, процес дуже релаксовий, адже нитки приємні на дотик і в результаті отримуєш гарний виріб.

– Я створила сторінку у соцмережах, де публікувала свої вироби та приймала замовлення. В’яжу з м’яких ниток, наповнюю іграшки гіпоалергенним холофайбером. Найчастіше замовляють ведмедиків і зайців до 50 сантиметрів, але були й більші – майже метрові: рожева свинка та ведмедик. На одну середню іграшку витрачаю до восьми годин, а на брелоки – до двох, – розповідає переселенка.

Трендові качечки, восьминоги, герої мультфільмів «Ліло і Стіч» та «Крижане серце», леви, м’які баранчики – за роки в’язання майстриня створила чималу колекцію. Кожна з них особлива, має свій стиль та настрій.

Малими кроками до здійснення мрії

Влітку 2022 року Анастасія разом із родиною евакуювалася до Тернополя. Перший час було не до творчості – на новому місці не будували планів, адже вірили, що незабаром повернуться на рідну Херсонщину. Коли ж стало зрозуміло, що війна затягується, дівчина спочатку повернулася до бухгалтерської роботи, а згодом з’явилося й натхнення знову творити.

– Я зрозуміла, що хочу не просто в’язати вдома, а створити власну майстерню, де зможу працювати й навчати інших. Матеріалів уже було дуже багато, вдома все це займало багато місця. Я почала шукати приміщення й думати, як все організувати, поєднати, – розповідає вона.

Тоді дівчина згадала, що в Україні діють грантові програми в рамках яких можна отримати гроші від держави на відкриття власної справи. Ознайомившись з умовами, вона вирішила заповнювати заявку і поступово стартувати. Завдяки знанням у бухгалтерії та економіці влітку 2025 року Анастасія з першого разу написала бізнес-план, який затвердили у Центрі зайнятості, та успішно пройшла співбесіду.

– Нічого страшного чи складного немає. Головне – підготуватися і оперувати не лише мріями, а й конкретними цифрами. Добре, якщо заповнюєш бізнес-план, маючи вже знання у тій сфері, в якій плануєш розвиватися. Тобто, я знала, скільки і яких ниток мені треба, яке обладання та приміщення. За яку вартість продаватиму свої вироби і якого працівника хочу мати поруч із собою, – каже майстриня.

Після співбесіди вже за тиждень-два дівчина отримала повідомлення про ухвалення рішення щодо надання гранту. Зізнається: її радості не було меж.

— Я отримала 150 000 гривень за умови створення одного робочого місця. Кошти можна використати протягом шести місяців. Орендувала приміщення, закупила матеріали й поступово облаштувала простір. Планувала придбати швейну машинку, яку довелося залишити в окупації, але згодом знайомим вдалося вивезти її й передати мені. Це було неймовірне щастя. Тепер думаю, що можна придбати вишивальну машинку, щоб робити написи за індивідуальним замовленням, – наголошує підприємиця.

Двері власної майстерні у Тернополі переселенка відкрила на початку грудня. Тут вона не лише в’яже іграшки, а й проводить майстер-класи для дорослих і дітей.

– З дітками поки що більше малюємо. Адже не всі знайомі з гачком, не всі можуть за кілька годин опанувати його. Тому я розробляю мінікурс із трьох-чотирьох занять, у ході якого дітки створять власну маленьку іграшку. Думаю, перший урок присвятимо базовим правилам: як тримати гачок, як робити петлі, а далі вже поступово-поступово будемо створювати красу. Ще треба визначитися, що саме будемо в’язати, що зараз в тренді, – пояснює майстриня.

Окрім цього, Анастасія планує створювати текстильні іграшки з індивідуальною вишивкою, робити заготовки для занять і виходити на міжнародний ринок, продаючи свої вироби за кордон.

До мільйона на справу своєї мрії: історії підприємців Тернополя і поради, як отримати грант

Війна – не привід забувати про мрії! Як тернополянка ризикнула і розпочала бізнес за кошти держави

Скільки коштує діючий бізнес у Тернополі? Добірка пропозицій з умовами та цінами

Тернопільські