У музеї Тернополя зберігають листівки з березової кори від політв’язнів ГУЛАГу

29 грудня 2025 р. 19:07

29 грудня 2025 р. 19:07

Різдвяні листівки з березової кори від політв’язнів ГУЛАГу зберігають у фондах Історико-меморіального музею політичних в’язнів у Тернополі. Їх виготовила і передала рідним тернополянка Ярослава Сенківська-Онуферко, яка відбувала заслання у таборах ГУЛАГу на Воркуті у 1940-1950-х роках, пише Терен .

Про ці експонати розповіла завідувачка відділу Історико-меморіального музею політичних в’язнів – відділу Музей національно-визвольної боротьби Тернопільщини Уляна Рикун.

У фондах музею зберігаються три різдвяні листівки, виготовлені з березової кори. На одній із них зображені ялинки серед снігових заметів і напис «Христос рождається», а привітання для рідних завершується підписом:

«Я – з тайги».

На одній із листівок зазначена дата – 1948 рік. Ярославу Сенківську-Онуферко заарештували у 1947 році та засудили до 10 років ув’язнення.

«На одній листівці є дата – 1948 рік. Ярославу було арештовано в 1947-му році, засуджено на 10 років ув’язнення. І це вона вже рік перебуваючи в концтаборах ГУЛАГу, зробила її й надіслала цю листівку. Це привітання з Різдвом своїй сім’ї: мамі, братам і сестрам», – каже Уляна Рикун.

Як саме ці листівки вдалося передати з таборів, достеменно невідомо. Подібні прояви національної ідентичності тоді суворо забороняли. Ймовірно, листівки передавали через знайомих, які звільнялися з таборів.

Життєвий шлях Ярослави Сенківської-Онуферко

Ярослава Сенківська-Онуферко народилася у родині січових стрільців. Її батько Матвій був січовим стрільцем, тож виховання в сім’ї було патріотичним. Спершу вона вступила до юнацької ОУН, а у 1943–1944 роках стала членом Організації українських націоналістів.

«В 1947-му році її арештували. Перебувала спочатку в слідчому ізоляторі, тут, на вулиці Коперника у Тернополі, потім була вивезеня в концтабори. Відбувала покарання на Воркуті і Комі», – розповідає Уляна Рикун.

У Воркуті Ярослава познайомилася з політв’язнем Зеновієм Онуферком. У 1956 році вони одружилися. У 1957 році термін ув’язнення Ярослави завершився, і вона повернулася до України, тоді як її чоловік ще продовжував відбувати покарання.

У музейних фондах також зберігається звістка від Зеновія Онуферка, яку він передав із заслання.

«Він теж був на засланні, звідки намагався дати якусь звістку про себе. Де саме він знаходиться, чи з ним все добре. І так само тоді не було ніяких матеріалів, тому він використав для листа етикетку із мішка з-під цементу. Він здер шматочок і дав таку звістку, просто пару слів, що з ним все добре, що він в пересильному пункті на Харківщині», – говорить Уляна Рикун.

Уже в незалежній Україні Ярослава Сенківська-Онуферко активно долучалася до громадського життя Тернополя. Померла вона у 2007 році, похована на Микулинецькому кладовищі.

Оригінальні різдвяні листівки та інші матеріали зберігаються у фондах музею. Їхні копії відвідувачі можуть побачити на стендах експозиції.

У музеї наголошують, що виготовити листівку чи написати лист із виправно-трудових таборів було надзвичайно складно: в’язням забороняли мати особисті речі, папір і фарби були недоступні. Проте люди знаходили можливість передати звістку рідним, використовуючи підручні та природні матеріали.

Фото Михайла Урбанського

Музей національно-визвольної боротьби Тернопільщини отримав 7 тонн книжкової спадщини з Канади

Тернопільські