Головний тренер «Агрона» Сергій Богородіченко: «Всі футболісти, тренери та керівництво важко працювали, щоби досягнути бажаного успіху»

01 січня 2026 р. 20:39

01 січня 2026 р. 20:39

Завершуємо підбивати підсумки футбольного сезону 2025 року. На черзі – «Агрон» з Великогаївської громади, який посів перше місце. До розмови ми запросили головного тренера команди Сергія Анатолійовича Богородіченка.

– Сергію Анатолійовичу, перед тренерським штабом та футболістами «Агрона» завжди стоять максимальні завдання. Чи не змінилися вони цьогоріч, зважаючи на те, в новий футбольний рік команда входили з кадровими втратами ?

– Розпочинаючи нашу розмову, перш за все, я хочу подякувати нашим військовим, які боронять нашу Батьківщину. Саме завдяки нашим Героям, сьогодні є можливість проводити ці змагання, а ми, в свою чергу, маємо змогу грати у футбол й хоч трішки дарувати людям позитивних емоцій.
Відповідаючи на ваше запитання, я можу з впевненістю сказати, що завдяки максимально залученим до життя команди президента ФК «Агрон» Юрія Романовича Березовського та голови Великогаївської ОТГ Олега Андрійовича Кохмана, будь-який тренерський штаб та футболісти завжди матимуть перед собою максимальні завдання. Тому, відповідь – ні, завдання на сезон не змінювались.

– За рахунок яких чинників вдалося здобути і цього року всі обласні трофеї – чемпіонат і кубок?
– Насправді, цьогорічні успіхи «Агрона» – це цілий комплекс різноманітних чинників:
– організація функціонування клубу, за що хочу висловити слова подяки президенту Юрію Романовичу Березовському, голові Великогаївської ОТГ Олегу Андрійовичу, Кохману заступнику голови Великогаївської ОТГ Галині Іванівні Кравченюк, голові ГО «Агрон» Сергію Євгеновичу Лісовому та начальнику команди Степану Романовичу Гулі;
– підбір високоякісних, наполегливих та цілеспрямованих футболістів.  Хочу подякувати кожному гравцю, хто був з нами на початку року та новим гравцям, які долучилися літом;
– організація тренувального процесу. За це, дякую тренеру по фізпідготовці Олегу Ігоровичу Данилюку. Також хочу подякувати футболісту Володимиру Онищуку, який доклав багато зусиль задля допомоги в тренувальному процесі;
– забезпечення медичного контролю за здоров’ям гравців, організація відновлювального та реабілітаційного процесу – велика подяка нашому медичному фахівцю Олесі Романівні Стойко;
– А самий головний чинник – це наші вболівальники, які змушували нас бути кращими в кожній грі. Величезна подяка кожному, у кого в серці ФК «Агрон» за те, що розділяли з нами приємні моменти та підтримували у важку хвилину. І, звичайно, віра, віра в те, що ми можемо досягнути найвищих цілей.

– Особисто Ви вірили в подібний успіх «Агрона» після того, як команду залишило кілька ключових гравців – Богдан і Тарас Семенці, Михайло Войцещук, серйозну травмований був Андрій Скакун, а по ходу сезону не могли залучати по різних причинах до ігор Дмитра Харчука, Володимира Пришнівського та Івана Олексюка ?
– Справді, якщо пригадати початок 2025 року, у нас виникло багато проблем з травмами футболістів, кадровими втратами через переходи в інші клуби, а також через сімейні обставини. Особисто я вірив до останнього, що «Агрон» здатен на досягнення найвищих результатів в рамках чемпіонату та кубка області, навіть попри труднощі, які у нас виникли. Чому я в це вірив? Тому що я бачив як всі футболісти, тренери та керівництво важко працювали кожного дня, щоби досягнути бажаного успіху.

– Мабуть, найбільші побоювання були у плані створення і реалізації гольових моментів, адже втрати в атакувальній ланці були найбільш суттєвими?
– Скажу так – на початку року команда зазнала значних втрат у кожній ланці.
Але, залишився кістяк команди, саме ці футболісти взяли на себе весь тягар відповідальності за досягнення результатів першої половини 2025 року. За це хочу подякувати Руслану Мазуру, Івану Рогалю, Віктору Ковалику, Юрію Соколовському, Роману Андрієшину, Євгену Щербатюку, Ігорю Кохману, Тарасу Гром’яку, Володимиру Онищуку, Роману Мельнику, Руслану Луцику, Володимиру Пришнівському, Олександру Понєдєльніку.

– Старт (домашня поразка від «Галича» – 1:2) та й загалом перша половина чемпіонату (поразка від ФК «Борщів» – 0:2 та нічия удома з «Медоборами» – 2:2) точно до активу «Агрона» не занесеш. На Ваш погляд, в чому причини цих відносних невдач?

– Основні причини не зовсім вдалої першої половини чемпіонату я вже перерахував вище – це травми, переходи футболістів, сімейні обставини.

– З полегшенням видихнули, напевно, в літній паузі, коли вдалося запросити цілу групу кваліфікованих виконавців – Білик, Мостовий, Федчишин, Тяпкін, Б. Семенець, Махінка. Чи виправдали вони Ваші сподівання?
– На екваторі обласних змагань та на початку нового чемпіонату України серед аматорів 2025/26 рр. керівництвом та тренерським штабом було прийнято критично важливе рішення зробити кадрову трансформацію команди та запросити нових футболістів. По-перше, через те, що в рамках цьогорічних змін в регламенті обласних змагань, в «чемпіонській» групі нам довелося б грати в один вік-енд два дні поспіль – у суботу в чемпіонаті області, а у неділю – в чемпіонаті України. А по-друге, через те, що ми мали намір покращити гру команди та відповідно й результати. Відповідаючи на ваше запитання, хочу з впевненістю сказати, що всі футболісти, які до нас приєдналися літом, виправдали сподівання. Хлопці додали якості в командній грі та віри в те, що ми здатні поборотися за трофеї в поточному році. Як результат –«Агрон» чемпіон та володар кубка Тернопільської області 2025 року.

– «Агрон» влітку розпрощався з кількома гравцями, зокрема, з її легендою Романом Мельником. На скільки, особисто для Вас, було важким прийняття саме цього рішення, адже Роман – душа команди, який захищав її кольори ледь не від її створення. Він хоча й не був останніми сезонами гравцем основи, однак у важку хвилину вів за собою «Агрон» і навіть закривав не властиві для нього позиції в захисті ? – Роман Мельник – це легенда ФК «Агрон». Роман зробив дуже багато для клубу, як футболіст та залишив після себе крутий спадок досягнень. Більше того, Роман був душею команди та хорошим товаришем, який допомагав, як на футбольному полі, так і за його межами. За це величезна подяка Роману від керівництва клубу, від усіх футболістів та особисто від мене. Це було справді дуже складне рішення, але ми з ним спільно прийшли до нього, оскільки останнім часом травми не давали йому можливості бути максимально задіяним у всіх матчах та демонструвати високий рівень гри, до якого ми всі звикли.

– Якщо в попередні сезони в «Агрона» головними конкурентами за чемпіонство були заліщицький «Дністер» та «Медобори» із Зеленого, то цьогоріч на провідні ролі вийшов ФК «Борщів». Чи справді борщівський колектив був настільки сильним, що зумів нав’язати боротьбу «Агрону», чи все-таки це сталося, бо на певному етапі великогаївська команда була послаблена кадрово ?
– Після того, як ФК «Борщів» очолив кваліфікований тренер Сергій Вікторович Атласюк, ми побачили об’ємні кадрові зміни в цій команді, було виведено на новий рівень тренувальний процес. Ці всі зміни однозначно пішли на користь команді з міста Борщів й рівень їхньої гри значно покращився. Але також потрібно визнати, що ФК «Агрон» після зимової паузи зазнав значних кадрових втрат, що вплинуло на рівень нашої гри в першому півріччі. Тому, думаю, ці фактори в сукупності й призвели до того, що інтрига в чемпіонаті Тернопільської області тривала до фінального свистка в «золотому» матчі. Сподіваюсь вболівальники отримали задоволення від такого сюжету цьогорічних змагань.

– На Ваш погляд, який матч у сезоні став для «Агрона» ключовим у плані здобуття чемпіонства – домашня перемога над ФК «Борщів» (5:1) на другому етапі змагань, чи все-таки звитяга у «золотому» матчі в Трибухівцях?
– Переконаний, домашня перемога з рахунком 5:1 додала нам впевненості та віри в те, що ми можемо зробити неможливе Але, однозначно, все вирішувалось в Трибухівцях.

– А загалом, у Вашій тренерській і ігровій кар’єрах були подібного роду «золоті» матчі, в яких за 90 хвилин вирішувалася доля всього сезону ?
– Не пригадую. Мабуть, це стало вперше!

– Цьогоріч, враховуючи всі змагання – починаючи від зимової першості і закінчуючи «золотим» матчем, «Агрон» та ФК «Борщів» зіграли 6(!) поєдинків, у кожної команди було по три перемоги. Для вболівальників – ці зустрічі були окрасою, а якими вони були для тренера Сергія Богородіченка, адже, мабуть, чимало нервових клітин недорахувалися ?
– Справді, цього року всі матчі з ФК «Борщів» були принциповими, захоплюючими, з великою кількістю єдиноборств, з жовтими та червоними картками, а саме головне з забитими м’ячами. В принципі, матчі були дійсно такими, як любить вболівальник. А для тренера – це гарантована втрата чималої кількості нервових клітин.

– Які, на Ваш погляд, матчі «Агрона» були, якщо не провальними, то такими, в яких можна було значно краще зіграти?
– Провальним вважаю матч на старті сезону проти молодої та амбітної команди «Галич» (Збараж), в якому ми поступились удома з рахунком 1:2.  На мою думку, наша команда заслуговувала кращого результату у виїзному матчі з ФК Борщів, де ми поступилися 0:2.

– Останніми сезонами беззаперечним лідером великогаївської команди був Тарас Гром’як. Цьогоріч він знову продемонстрував високий рівень гри, більше того, навіть став кращим бомбардиром чемпіонату області, значно випередивши всіх конкурентів. Чи можна і у 2025 році назвати Тараса лідером «Агрона», навколо якого будувалася командна гра?
– Без сумніву Тарас являється одним з лідерів цьогорічного «Агрону» і не лише цьогорічного. Мені дуже приємно, що Тарас став кращим бомбардиром чемпіонату Тернопільської області, випередивши найближчого переслідувача практично вдвічі. Завдяки наполегливій праці на тренуваннях та дуже професійному відношенні до справи, Гром’як дійсно продемонстрував високий рівень гри й результативності. Але я хочу відзначити – до цього успіху також доклали зусиль всі гравці «Агрона», партнери Тараса.

– А чи були гравці, які розчарували Вас, або не виправдали сподівань?
– Я завдячую кожному гравцю, який одягав футболку «Агрона» в цьому році. Кожен футболіст зробив свій внесок в досягнення результатів, які ми маємо сьогодні.

– Окрім чемпіонату, «Агрон» виграв і кубок області. Охарактеризуйте виступи команди у цих змаганнях. Головне завдання в кубку було пройти ФК Борщів», з яким долею жеребу Вам довелося зіграти в 1 / 4 фіналу, чи все-таки визначальним був фінальний поєдинок проти «Медоборів» ?
– Головне завдання було здобути кубок Тернопільської області! А далі, ви самі все бачили. Легких трофеїв не буває! Спочатку жереб нам подарував ФК «Борщів», з яким нам вдалось впоратись на початковій стадіїї, доклавши багато зусиль. А потім був дуже складний фінал з ФК «Медобори».

– До речі, на скільки складно, а можливо, й легко було налаштуватися на команду з Зеленого, тренер якої є Ваш давній друг Ігор Климентійович Бадло. З яким Ви «з ’ їли» не один пуд солі і у Вас, мабуть, немає секретів один від одного ?
– З Ігорем Климентійовичем ми товаришуємо вже давно, граємо разом за різні ветеранські команди, як на велике поле, так і у футзал. Звичайно, що ми спілкуємось на футбольні теми, обмінюємось досвідом, думками та інформацією щодо футболістів, чемпіонату, арбітражу, й вважаю це нормальним. Думаю, ми знаємо достатньо добре один одного. Зазвичай, на хороших суперників не потрібно якось додатково налаштовувати футболістів, адже кожен хоче перемогти хорошого суперника, але на якісь важливі речі, звичайно, доводиться звертати увагу.

– З «Агроном» Ви здобули три чемпіонських титули. Якщо порівнювати ці звитяги, які були найважчі і найцінніші?
– За кожним чемпіонством стоїть дуже важка праця усіх співробітників клубу на протязі цілого року. Керівництво – займається організацією та управлінням усіх процесів пов’язаних з функціонуванням клубу (забезпечення тренувальними та ігровими полями, інвентарем та екіпіруванням, вирішення питань пов’язаних з виїздами та прийому команд суперників, взаємодія з обласною асоціацією та з асоціацією аматорів України та багато інших організаційних моментів). Футболісти – важко працюють на тренуваннях, багато проливають поту та часом крові, витрачають багато, як позитивних емоцій, так й часом негативних. Тренерський штаб – планує та організовує тренувальний процес протягом року, з урахуванням участі команди в чемпіонаті області та в чемпіонаті України серед аматорів, займається підбором гравців, мотивує. Медичний корпус – слідкує за станом здоров’я кожного футболіста, забезпечує відновлювальні та реабілітаційні заходи. Тому, ці всі звитяги далися дуже не легко, а я ціную кожну з них. Але шкодую, що цього року не відбулось матчу за суперкубок області..

– Чи не складно було «Агрону» грати на два фронти – область та аматори, зважаючи на те, що мали місце випадки, коли довелося грати два матчі за два дні? – Вже як сезон закінчився та маючи таку неприємну практику грати два дні поспіль, хочу поділитися враженнями щодо цього експерименту. Це дуже погана практика з точки зору навантаження на футболістів, яке призводить до травм та створює ризики здоров’ю гравців. Також, такий графік не дозволив нам дорахуватися кілька залікових пунктів в чемпіонаті України серед аматорів, де ФК «Агрон» представляє Тернопільську область. Жодному з тренерів не побажаю зіткнутися з таким календарем. А організаторів змагань хочеться попросити не складати таким чином календар, щоби будь-яка команда грала два дні поспіль. Користуючись нагодою, хочу подякувати від імені всього клубу ФК Агрон та від себе особисто тим командам, які пішли нам на зустріч та погодились перенести матчі й зіграти серед тижня.

– Наскільки відповідає дійсності інформацію, що в «Агрона» в пріоритетах були виступити у обласних змаганнях, аніж у всеукраїнських, зважаючи на те, що у чемпіонаті області в Вас за базовий був суботній день, а на аматори – недільній ?
– В цілому, для нас важливі обидва турніри й в кожному з них ми хочемо перемагати. У першому півріччі графік був нормальний, в чемпіонаті України ми грали на вихідних, а матчі чемпіонату області проводили серед тижня. Але, оскільки ми опинились в такій ситуації, що доводилося в другій частині року грати у суботу в чемпіонаті Тернопільської області, а вже на наступний день в чемпіонаті серед аматорів, нам довелося зробити більший фокус на чемпіонат області. На жаль, як я вже це озвучив це вище, на мою думку, через такий графік, ми не дорахувались кілька пунктів на аматори.

– Назвіть символічну збірну «Агрона» зразка 202 5 року.

ؘ– Воротар – Іван Рогаль/Руслан Мазур

Центральні захисники – Роман Андрієшин/Віктор Ковалик, Євген Щербатюк/Денис-Павло Махінка

Лівий захисник – Андрій Скакун/Андрій Ваврик

Правий захисник – Юрій Соколовський

Опорний півзахисник – Ігор Кохман/Мостовий Володимир

Піднападники – Валентин Білик та Руслан Луцик/Володимир Пришнівський

Лівий півзахисник – Тарас Гром’як/Володимир Онищук

Правий півзахисник – Іван Федчишин/Олександр Кобеля/Максим Тяпкін

Нападник – Богдан Семенець/Олександр Понєдєльнік

– Оцініть чемпіонат області у вищій лізі у плані конкуренції, адже працюючи третій рік в «Агроні» маєте з чим порівняти?
– В сьогоднішній час, дуже нелегко організовувати та реалізовувати будь-який проект. Але, незважаючи на всі виклики, які зараз перед Україною, чемпіонат Тернопільської області та кубок 2025 відбувся. За це потрібно подякувати Асоціації футболу Тернопільщини, усім президентам клубів, футболістам та комітету арбітрів. Цього року було проведено чемпіонат в іншому форматі ніж минулорічні, на першому етапі визначилась «чемпіонська» група та група «вибування», а на другому етапі була боротьба за «золото» та збереження прописки в вищій лізі. Думаю, ця модель також має право на існування. Команди, які ще минулого року грали в першій лізі, отримали класний досвід гри з лідерами Тернопільського обласного футболу.

Щодо конкуренції за останні три роки, в 2023 році майже до останнього туру конкурували між собою «Агрон» та «Медобори», минулого року була дуже цікава та запекла боротьба між «Агроном» та «Дністром», довший час був в боротьбі «Колос» з Бучача. Цього року за чемпіонство боролося дві команди – «Агрон» та ФК «Борщів», ФК «Галич» певний час мав можливість поборотись за «золото», до якогось моменту «Медобори» теж демонстрував дуже змістовний футбол. Судячи зі статистики, за чемпіонство змагаються дві-три команди. Також цьгоріч дуже цікава боротьба точилася за бронзові нагороди між командами «Галич», «Медобори» та ФК «Збараж», практично до останньої гри. Достатньо конкурентними були «Поділля» з Васильківців та В. Березовиці. Дуже сподобалась мені молода команда «Вікнини». Якщо порівнювати 2023, 2024, 2025 роки, думаю, кожен рік цікавий по-своєму і кожен рік однозначно конкурентний!

– Те, що лише дві команди фактично боролися цьогоріч за чемпіонство, не знижували загальний рівень змагань ? – Звичайно, коли більше команд змагаються за чемпіонство, цікавіший чемпіонат. Мабуть, те що цього року змагалося за чемпіонство лише два колективи, не знизило загальний рівень змагань. Чому? Тому, що інтрига в боротьбі за «золото» була до останнього. А також була дуже хороша конкуренція за бронзові нагороди, 4 колективи були включені в неї практично до останнього матчу.

– Якщо говорити загалом про сезон, що завершився, на Ваш погляд – все по ділу і лідери – це саме ті команди, які показували найкращу гру?
– На мою думку – так.

– Як оціните загалом цьогорічний чемпіонат Тернопільської області в плані організації, адже вперше за останні роки не було поділу на ліги, виступало 14 команд, які боролися на фініші в двох групах – «чемпіонській» та «вибування»?
– Якщо дивитися на розвиток футболу на Тернопільщині в цілому, думаю, такий формат змагань пішов на користь, оскільки команди, які грали минулого та позаминулого року в першій лізі, отримали чудовий досвід гри в вищій лізі.

– Хто допомагав Вашій команді пройти цей не простий футбольний рік?
– Дякуємо нашим спонсорам та партнерам: приватному підприємству «Агрон», Юрію Романовичу Березовському; «Коморі КС» та їх власникам Івану і Степану Зазулякам; Роману Заставному; Анатолію Бучинському; Андрію Дідику; Василю Скочеляс; Олегу Дармограй; магазину «Каштан» та Володимиру Ориничу; ТОВ «Енерджі»; магазину «Смаколик»; магазину «МІХ маркет»; магазину «На Домах» та Ігорю Головачу; Олегу Бучинському; Віктору Стадник.

– «Агрон» доволі часто організовував на своїх домашніх матчах благодійні заходи, кошти з яких віддавав воїнам Великогаївської громади. Що означало для футболістів участь у подібного роду заходах ?
– Участь у подібних заходах для футболістів – це спосіб показати свою громадянську позицію та підтримати захисників. Це пряме вираження солідарності з військовими та спосіб використати свій статус для реальної допомоги Великогаївській громаді, чиї захисники перебувають на передовій.

– Чи вже накреслені в «Агрона» плани на 202 6 рік, адже на команду до початку чемпіонату області очікує матч за суперкубок, який не вдалося провести восени, а також перенесений поєдинок на «аматори», котрий не зіграли вчасно, бо він наклався на «золотий» обласний матч ? – Поки ми нічого ще не планували на 2026 рік. Підведемо підсумки сезону, трішки відпочинемо, а потім займемося детальним плануванням 2026 року.

Фото –  “Футбол з-за воріт та інші фото” та Андрій Вербіцький

Тернопільські